Kozacy

kozacy

Kozaków-zbójników odnotowano w Polsce pierwszy raz w roku 1388, zapisano również, że uchodzili za mahometan. Jan Długosz pierwszy raz określił ich tatarską nazwą zbiegów i zbójów. W najstarszych spisach u większości Kozaków występują nazwiska tatarskie. Początkowo osiedli na Krymie tzw. Kozacy krymscy (muzułmanie). Następnie doszli Kozacy naddnieprzańscy i naddniestrzańscy rekrutujący się głównie z Kijowa, Niemirowa, Winnicy, Baru, zwani także przez współczesnych Niżowcami (tzw. Kozacy chrześcijańscy). W miarę upływu czasu stworzyli oni społeczność stosującą system demokracji wojennej. Głównie zaliczali się do nich uciekinierzy z Litwy, Rusi Moskiewskiej, Wołoszczyzny oraz Korony, którzy w XV w. zasiedlili słabo zamieszkane do tej pory ziemie zwane Dzikimi Polami. W rezultacie unii lubelskiej Dzikie Pola stały się częścią Korony.

Po okresie rządów Chmielnickiego Sicz Zaporoska zwana była przez historyków drugą Rzeczpospolitą lub hetmańszczyzną. Zorganizowana była na wzór Polski, z hetmanem - niby-królem (pochodzącym z wyboru), z generalnym pisarzem - niby-kanclerzem, ze starszyzną plemienną - niby-urzędami koronnymi i ziemskimi, z radą kozacką - niby-sejmem walnym, z Kozakami samymi, uchodzącymi za szlachtę zwykłą i szaraczkową, oraz z czernią, czyli zwykłym ludem. Kozacy rządzili się w swoich miastach prawem magdeburskim przyniesionym z Polski, natomiast własne prawo zwyczajowe zostało skodyfikowane na podstawie statutów litewskich oraz w niewielkim stopniu prawa magdeburskiego. Sicz kozacka została zlikwidowana przez carycę Rosji Katarzynę II w roku 1775. Tytuł hetmana wojsk kozackich przysługiwał od tamtej pory panującej rodzinie carskiej. Starszyzna kozacka została zrównana w prawach z dworiaństwem rosyjskim, a wolnych Kozaków zrównano z chłopami rosyjskimi (kriepostniki).

Pochodzenie Kozaków

Kozacy chrześcijańscy to ludność, która napływała w rejony naddnieprzańskie od XVI w., uciekając przed niesprawiedliwościami panującego porządku społeczno-politycznego Rzeczypospolitej, a więc chłopi pańszczyźniani uciekający przed daninami, drobni przestępcy, słudzy uciekający przed gnębiącymi ich panami oraz ludzie fałszywie osądzeni. W pierwszej połowie XVI wieku szybko zorganizowani przez starostę trembowelskiego Prittwitcza w społeczność o silnym charakterze wojskowym, co było spowodowane potrzebą obrony przed Tatarami. Zajmowali się handlem, rybołówstwem, hodowlą i wojaczką. Podejmowali na czajkach wyprawy łupieżcze do imperium tureckiego.

kozacykszs

                                       Don Cossack         Kuban Cossack        Zaporozhian Cossack

odjazd kozakow na wojne



СТАТУТ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА


1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ, ІДЕЙНІ ЗАСАДИ, МЕТА І ЗАВДАННЯ

1.1. Українське козацтво - міжнародна національно-патріотична і оборонно-спортивна Всеукраїнська громадська організація козацтва України та української діаспори, спадкоємець і продовжувач ідейних, духовних і моральних засад українських козаків, їх духовних, культурних, організаційних, військово-патріотичних і господарських традицій.
Українське козацтво - правонаступник без винятку всіх історичних гілок українського козацтва, які стояли на державницьких, самостійницьких засадах відновлення незалежності та розбудови України, в т.ч. і війська Запорозького: як Низового, так і Гетьманського, Вільного козацтва України (Статут від 13 листопада 1917 р.) та Українського Вільного Козацтва (Статут 1974 р.).
1.2. Українське козацтво об`єднує козаків, нащадків усіх гілок, напрямків і течій українського козацтва незалежно від місця їхнього проживання, громадян України та українців - громадян інших країн, які сповідують національну ідею та ідеологію Українського козацтва, практично працюючи на її реалізацію, відновлення і розвиток Українського козацтва.
Українське козацтво твориться із своїх членів - українських козаків. Українським козаком може бути лише той, хто готовий стати оборонцем, захисником і рятівником Українського народу, української мови, розвивати українську культуру й відповідати вимогам: український козак - душа правдива, справедлива і незрадлива. Український козак - це лицар України, морально чиста, високо духовна і матеріально незалежна людина, яка вміє панувати над собою, володіє своїми емоціями, розумом і волею, патріот України, який постійно духовно і фізично готує себе до оборони Батьківщини, свого роду та українського народу, його честі та гідності, дбає про єдність Українського козацтва і українства всього світу.
1.3. Українське козацтво у своїй діяльності керується Конституцією України, чинним законодавством України, цим Статутом, указами Президента України, визнаними Україною нормами міжнародного права, прогресивними українськими козацькими звичаями і традиціями, які не суперечать законам України.
Поза Україною Українське козацтво діє згідно чинного законодавства країни, на теренах якої провадиться його діяльність.
1.4. Українське козацтво - унітарна, єдина у своїй цілісності громадська організація, об`єднання (спілка) українських козаків, на структурні організації якого поширюється дія Указів Президента України з питань розвитку Українського козацтва.
1.5. Статут Українського козацтва є єдиним та загальнообов`язковим для всіх козацьких товариств, організацій і громад, які входять до складу Українського козацтва і є його структурними підрозділами.
1.6. Українське козацтво має свою атрибутику і символіку: прапори, бунчук, клейноди (гетьманська булава, перначі крайових отаманів, тростина Генерального судді, перо і каламар Генерального писаря, литаври), емблеми, а також членський квиток єдиного зразка, однострії єдиного зразка, єдині козацькі військові звання, козацькі відзнаки та нагороди, марш.
1.7. Мовою спілкування та діловодства в Українському козацтві є українська мова.
1.8. На території України Українське козацтво функціонує згідно адміністративно-територіального поділу України.
Члени Українського козацтва утворюють за місцем проживання козацькі громади (об`єднання). Козаки, які висловили добровільне бажання виконувати обов`язки по здійсненню окремих суспільно-державних функцій, за своїм фахом спроможні їх виконувати та взяли на себе відповідні зобов`язання, підлягають Єдиному реєстру у Генеральній канцелярії Українського козацтва. Їхня діяльність регулюється Статутом Українського козацтва, положеннями та нормативно-правовими актами.
1.9. Українське козацтво взаємодіє з державними установами, політичними партіями та громадськими організаціями України, що стоять на засадах національного державотворення, сприяють відродженню та розвитку Українського козацтва; розвиває співробітництво з козацькими громадами всього світу.
1.10. Українське козацтво не служить жодній політичній партії, а працює на благо і добро українського народу й Української Самостійної Держави задля миру, громадянської злагоди на території України, єдності українського суспільства з метою розвитку і зміцнення демократичної і правової Української держави.
Українське козацтво вважає можливим індивідуальне членство козаків, що є громадянами України, в політичних партіях тільки національно-державницького спрямування, програмова та статутна діяльність яких спрямована на утвердження та зміцнення Української державності, захист суверенітету і територіальної цілісності України, послідовне відстоювання національних інтересів українського народу.
1.11. Українське козацтво - громадська організація, що діючи в інтересах українського народу, через співпрацю з національно-патріотичними і демократичними партіями державницького спрямування, висуває своїх членів на вибори до представницьких органів влади та управління державою у відповідності до загального виборчого права та чинного законодавства України.
1.12. Українське козацтво історично належить до українського православ`я, виступає за співробітництво традиційних українських християнських церков, які щиро стоять на засадах відродження, розбудови та розвитку національної державності України, її самостійності та незалежності і члени яких готові стати на захист територіальної цілісності України.
Українське козацтво прагне створення єдиної Української Апостольської Християнської Церкви із центром у м. Києві.

МЕТА ДІЯЛЬНОСТІ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА

1.13. Метою діяльності Українського козацтва є сприяння розбудові України як суверенної, самостійної та незалежної, демократичної і правової держави, відродження української, за своєю суттю - козацької нації, прогресивних українських козацьких Звичаїв і традицій, української національної ідеї в її козацькому варіанті, захист політичних, економічних, культурних та історичних здобутків українського народу, забезпечення його духовного і матеріального добробуту, морального і фізичного здоров`я, відродження, утвердження і розвиток української мови і культури.

ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА:

1.14. Основними завданнями Українського козацтва є:

2. НАПРЯМКИ ТА ФОРМИ ДІЯЛЬНОСТІ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА

Українське козацтво здійснює таку діяльність:
2.1. Організація, координація та підтримка діяльності українських козацьких громад в Україні та діаспорі, участь загальнодержавних і громадських заходах, що сприяють реалізації української національної ідеї, утвердженню української національної державності, зростанню могутності та міжнародного авторитету України як передумов забезпечення духовного і матеріального добробуту, морального і фізичного здоров`я українського народу.
2.2. Сприяння всім державним органам у забезпеченні національної безпеки України та її державних інтересів, підтримці громадського порядку, боротьбі зі злочинністю та правопорушеннями, здійснення охоронної діяльності.
2.3. Допомога урядовим органам щодо охорони державного кордону України і несенні митної служби, у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Пункти 2.2, 2.3 здійснюються шляхом створення таких підрозділів Українського козацтва, як Добровільні народні дружини Українського козацтва, Варти Українського козацтва тощо, що проходять в державних органах відповідний правовий і фаховий вишкіл, інструктаж і діють в погодженні з ними.
2.4. Співпраця із Збройними Силами України, Комітетом з питань охорон державного кордону України, Міністерством з надзвичайних ситуацій України, іншими державними, правоохоронними органами, навчальними закладами, установами та організаціями щодо військово-патріотичного виховання, в підготовці юнаків до військової служби та роботи у правоохоронних органах.
2.5. Співпраця з Товариством сприяння обороні України, створення козацьких формувань Цивільної оборони України.
2.6. Сприяння військовим формуванням України щодо укомплектування окремих підрозділів підготовленими призовниками з організацій Українського козацтва, перепідготовці українських козаків - військовозобов`язаних запасу.
2.7. Проведення за погодженням з командуванням у військових формуваннях і правоохоронних органах заходів культурно-просвітницького характеру, вивчення історії українського війська, утвердження українських військових традицій.
2.8. Побудова за погодженням з державними органами постійно діючих Січей Українського козацтва, організація традиційних козацьких таборових зборів, змагань, фестивалів тощо.
2.9. Відродження традиційних козацьких ремесел і бойових умінь (козацької боротьби, українських спортивних бойових мистецтв, походів на конях, човнах тощо), проведення спортивних змагань з козацьких вправ у володінні історичною зброєю, освоєння сучасної техніки та транспортних засобів, адаптація міжнародного досвіду боротьби і бойових мистецтв.
2.10. Проведення виховної роботи серед юнацтва і молоді, створення та організація дитячих, юнацьких і молодіжних підрозділів Українського козацтва: товариств, шкіл, інших навчальних закладів, таборів, підтримка їхньої діяльності.
2.11. Дослідження історії України, відновлення історичної правди, популяризація героїчного минулого Українського козацтва. Пропаганда культурних здобутків і досягнень української нації та українського козацтва зокрема, проведення культурно-просвітницьких заходів, виставок майстрів Українського козацтва, концертів.
2.12. Проведення науково-дослідних робіт власними силами із залученням сторонніх фахівців.
2.13. Організація і проведення наукових фольклорно-етнографічних, археологічних експедицій, конференцій, семінарів, присвячених вивченню і розвитку духовних традицій Українського козацтва.
2.14. Активне сприяння збереженню пам`яток історії та культури, увічненню козацької слави.
2.15. Створення козацьких селянських (фермерських) господарств і колективних сільськогосподарських підприємств, кооперативів, садівницьких і городницьких товариств, промислів тощо.
2.16. Здійснення господарської та іншої комерційної діяльності шляхом створення госпрозрахункових установ та організацій, заснування козацьких підприємств із статусом юридичної особи.
2.17. Здійснення зовнішньоекономічної діяльності, створення із закордонними партнерами спільних підприємств, фондів тощо, реалізація спільних із закордонними партнерами програм, спрямованих на виконання статутних завдань Українського козацтва.
2.18. Підтримка прямих міжнародних зв`язків, здійснення інших заходів, що не суперечать міжнародним договорам України, міжнародному праву та законодавству України.
2.19. Здійснення видавничої діяльності, виробництво кіно, телефільмів, радіопрограм тощо.
2.20. Збір (в тому числі і від органів державної влади та управління) і обробка економічної, наукової, екологічної інформації, її використання з метою здійснення статутної діяльності Українського козацтва та забезпечення здорового способу життя українського народу.
2.21. Проведення разом з державними установами заходів природоохоронного характеру та ефективних форм захисту довкілля.
2.22. Відновлення в установленому порядку функціонування об`єктів соціально-культурного та іншого призначення, пов`язаних з історією Українського козацтва, історичних назв міст, інших населених пунктів, вулиць тощо.
2.23. Відродження та впровадження у побут прогресивних українських козацьких традицій, обрядів і звичаїв, що не суперечать чинному законодавству, а також козацької атрибутики та символіки, народної, в т.ч. і козацької медицини й характерництва.
2.24. Сприяння законодавчому забезпеченню визнання та підняття авторитету і престижу Українського козацтва, розробці й розвитку його правової, економічної, організаційно-управлінської бази та інфраструктури.

3. ЧЛЕНСТВО В УКРАЇНСЬКОМУ КОЗАЦТВІ. ОБОВ`ЯЗКИ ТА ПРАВА ЧЛЕНІВ УКРАНСЬКОГО КОЗАЦТВА

3.1. Членство в Українському козацтві може бути індивідуальним, колективним і асоційованим.
3.2. Дійсним козаком (членом) Українського козацтва мас право бути: нащадок українського козацького роду, а також громадяни України або українці української діаспори з 18-річного віку, які стоять на засадах розбудови та захисту державності України, пройшли випробувальний термін один рік і виявили себе як такі, то мають глибокі українські патріотичні переконання, стоять на засадах розбудови і захисту самостійної, незалежної, соборної, демократичної держави України, посвячені та прийняли присягу Українського козака і здійснюють суспільно-корисну для України діяльність.
Після проходження випробувального терміну дійсному козакові видається Реєстрова грамота та посвідчення.
3.3. За вагомий внесок у розвиток Українського козацтва, рішенням Гетьмана або Ради поважних козаків Українського козацтва відомі громадські політичні та військові діячі, діячі культури і науки, державні керівники, видатні спортсмени. які виявили себе активними провідниками української державності та української козацької ідеї, можуть прийматися до Українського козацтва без випробувального терміну і зараховуватись до складу Гетьманського полку Українського козацтва, що функціонує як первинне товариство у Генеральній канцелярії Українського козацтва.
3.4. До лав Українського козацтва приймають згідно письмової заяви за козацьким Звичаєм на Раді первинного козацького товариства.
Ті, хто не були членами дитячих, юнацьких і молодіжних організацій Українського козацтва, приймаються за рекомендацією двох дійсних членів Українського козацтва.
Кожен козак повинен стояти на обліку в первинному козацькому товаристві.
3.5. В Українському козацтві створюються й діють дитячі, юнацькі та молодіжні козацькі організації відповідно до статутів та положень про ці організації, які затверджуються Гетьманом Українського козацтва.
Члени цих організацій за віком поділяються: козачата - до 10 років, джури - 10-14 років, молоді козаки (молодики) - 14-18 років.
3.6. Особи, які притягалися до кримінальної відповідальності, можуть стати козаками тільки після відповідного рішення Суду козацької честі крайового козацького товариства, після зняття судимості в установленому законодавством порядку і лише після затвердження такого членства Гетьманом Українського козацтва.
3.7. Колективними (асоційованими) членами Українського козацтва можуть бути громадські об`єднання, колективи підприємств, навчальних, наукових і культурних закладів, установ і організацій, які фізично та матеріально сприяють виконанню Статутних завдань Українського козацтва. Взаємовідносини Українського козацтва з його колективними членами здійснюється на підставі відповідних угод.
Колективні (асоційовані) члени приймаються в Українське козацтво згідно письмової заяви їхніх керівників на підставі рішення зборів трудового колективу Радою Генеральної Старшини Українського козацтва.
Членами громад при Українському козацтві можуть ставати дівчата, жінки, які створюють жіночі організації при Українському козацтві та його структурних підрозділах. Їх діяльність регламентується окремими положеннями, що затверджуються Гетьманом Українського козацтва.
3.8. Члени українського козацтва зобов`язані:

3.9. Дійсні члени українського козацтва мають право: 3.10. Козаки, які проходять випробувальний термін, мають право: 3.11. Членство в Українському козацтві припиняється: 3.12. Рішення про виключення приймається Гетьманом Українського козацтва на підставі рішення Ради первинного козацького товариства (Суду козацької честі, Генеральної контрольно-ревізійної комісії).
Рішення Ради первинного козацького товариства (Суду козацької честі, контрольно-ревізійної комісії) може бути оскаржене до суду козацької честі вищої інстанції протягом місяця з дня його прийняття та, у випадку обгрунтованих вимог скаржника - до Великої Ради Українського козацтва, але не пізніше, ніж за два місяці до Ради.
Для розгляду справи Велика Рада створює спеціальну комісію, яка проводить розслідування і приймає остаточне рішення, що оскарженню не підлягає.
3.13. Підставою для негайного виключення козака з Українського козацтва є справедливе притягнення його до кримінальної відповідальності або приховування ним цього факту.

4. СТРУКТУРА ТА ОРГАНИ УПРАВЛІННЯ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА

4.1. Українське козацтво, як громадська організація, створюється з урахуванням сучасного адміністративно-територіального поділу України за територіальним, виробничо-територіальним принципом, за інтересами тощо і складається з:

4.2. Всі первинні козацькі товариства беруться на облік і підзвітні районовим козацьким товариствам, що в свою чергу беруться на облік і підзвітні крайовим (обласним) козацьким товариствам. Крайові (обласні) козацькі товариства беруться на облік і підзвітні Генеральній Канцелярії Українського козацтва.
Крайове (обласне) козацьке товариство, як суб`єкт військово-патріотичного вишколу і господарської діяльності, що діє на підставі чинного законодавства України і Статуту Українського козацтва, несе безпосередню відповідальність перед Генеральної канцелярією Українського козацтва.
4.3. Відповідно до історичних реалій відновлюється традиційний для Українського козацтва полково-сотенний устрій, як військово-патріотична і господарська структура Українського козацтва.
Козацькі товариства всіх рівнів мають право збереження історичних козацьких назв. Не допускається перетворення їх у незаконні воєнізовані формування.
4.4. Первинним підрозділом військово-патріотичного вишколу та господарської структури і діяльності Українського козацтва є застава, що налічує не менше 3-х козаків, інші структурні підрозділи Українського козацтва мають назви:
4.5. Для оперативного виконання Статутних завдань Українського козацтва козацькі товариства всіх рівнів можуть бути юридичними особами, мати власні Положення, печатку і символіку, що затверджуються в Генеральній Канцелярії Українського козацтва та місцевих органах влади, рахунок у банку, вирішувати внутрішні справи самостійно в межах, що не протирічать Статуту Українського козацтва, Положенням, Статутам та іншим нормативним документам і рішенням керівних органів Українського козацтва.
4.6. Керівні органи Українського козацтва складаються з Великої Ради Українського козацтва та Ради Генеральної старшини Українського козацтва.
4.6.1. Велика Рада Українського козацтва є вищим керівним органом Українського козацтва.
Велика Рада Українського козацтва складається з делегатів, обраних Радами крайових козацьких товариств у кількості, затвердженій на Раді Генеральної старшини і скликається один раз на рік.
Час, місце проведення та порядок денний Великої Ради визначає Рада Генеральної старшини Українського козацтва.
Велика Рада може бути скликана позачергово на вимогу не менше половини крайових товариств або рішенням Ради Генеральної старшини Українського козацтва. Рішення Великої Ради приймаються простою більшістю голосів і є чинними при наявності не менш, як 2/3 обраних делегатів.
4.6.2. Велика Рада Українського козацтва:
4.6.3. Рада Генеральної Старшини: 4.6.4. Рада Генеральної старшини Українського козацтва складається з Гетьмана Українського козацтва (Голови Ради), Головного отамана, та Генеральної старшини, куди входять Крайові отамани і Старшини Генеральної Канцелярії. Бунчукові товариші мають право дорадчого голосу. Рішення Ради приймаються простою більшістю голосів при наявності не менше половини Крайових отаманів.
4.6.5. Члени Генеральної старшини не мають права бути в складі Контрольно-ревізійної інспекції Українського козацтва.
4.6.6. Члени Генеральної старшини можуть мати і використовувати при виконанні посадових обов`язків особисті клейноди, штампи, зареєстровані Генеральною Канцелярією.
4.6.7. Бунчукові товариші - козаки, що обіймали Генеральні посади, і являються резервом Гетьмана для виконання окремих (спеціальних) завдань Гетьмана. Виконують доручення Гетьмана та Ради Генеральної старшини.
4.6.8. Організаторами виконання рішень і наказів Великої Ради та Ради Генеральної старшини є Гетьман Українського козацтва, призначений ним Головний отаман разом з усім складом Генеральної Канцелярії Українського козацтва.
4.6.9. Гетьман Українського козацтва є вищою посадовою особою Українського козацтва і наділений вищою козацькою військовою, адміністративною, судовою і духовною владою. Обирається лише Великою Радою Українського козацтва з дійсних козаків не молодше 35 років, українців, що проживають на території України не менше 10 років терміном на п`ять років.
Обраному Гетьману на Великій Раді вручається булава як символ верховної влади в Українському козацтві.
Гетьману Українського козацтва підпорядковується увесь особовий склад Українського козацтва.
Гетьман Українського козацтва входить до складу Координаційної ради з питань розвитку Українського козацтва при Президенті України.
4.6.10. Гетьман Українського козацтва:
4.6.11. Гетьман зобов`язаний: 4.6.12. Головний отаман Українського козацтва призначається Гетьманом з дійсних козаків, виконує обов`язки Гетьмана у разі його відсутності. Коло обов`язків Головного отамана визначається Положенням про Генеральну Канцелярію. Призначеному Головному отаману Гетьман Українського козацтва вручає пернач, як символ влади. Головний отаман про свою роботу звітує перед. Гетьманом, за дорученням Гетьмана - перед Великою Радою, відповідає за фінансово-господарську діяльність Генеральної Канцелярії та всіх її служб.
4.6.13. На час виконання певної роботи, за поданням Головного Отамана, Гетьман тимчасово призначає Наказних отаманів Українського козацтва з певних питань з врученням їм відповідних владних повноважень і відзнак.
4.6.14. Генеральна канцелярія Українського козацтва є вищим організаційно-координаційним та методичним центром (штабом) Українського козацтва з розташуванням в м. Києві. Посадові особи канцелярії, що складаються з Генеральної старшини, здійснюють організаційно-виконавчі функції згідно Положення про Генеральну канцелярію, що затверджується Гетьманом Українського козацтва.
Діяльність Генеральної канцелярії, склад і обов`язки Генеральної старшини Українського козацтва на посадах та діяльність і завдання очолюваних ними служб регламентуються окремими Положеннями.
4.6.15. Суд Козацької честі Українського козацтва є товариським судовим органом Українського козацтва, повноваження, склад і обов`язки якого визначаються Положенням, що затверджується Гетьманом Українського козацтва. Генеральний суддя Українського козацтва обирається Великою Радою Українського козацтва за пропозицією Гетьмана Українського козацтва його кандидатури з дійсних козаків терміном на один рік і є радником Гетьмана з правових питань. Діє на підставі окремого Положення, затвердженого Гетьманом Українського козацтва.
4.6.16. Генеральна контрольно-ревізійна інспекція Українського козацтва є контрольним органом Українського козацтва. Генеральний інспектор обирається Великою Радою Українського козацтва за пропозицією Гетьмана Українського козацтва його кандидатури з дійсних козаків терміном на один рік і є радником Гетьмана. Діє на підставі окремого Положення, затвердженого Гетьманом Українського козацтва. Генеральний інспектор пропонує на затвердження Великій Раді кандидатури інспекторів у кількості п`яти чоловік.
Генеральна Контрольно-ревізійна інспекція:
4.6.17. Поважні козаки є вищим моральним авторитетом в Українському козацтві.
4.6.18. Служба скарбу Українського козацтва є фінансово-економічним органом Українського козацтва, що діє на підставі окремого Положення, затвердженого Гетьманом Українського козацтва. Генеральний скарбник Українського козацтва обирається Великою Радою Українського козацтва за пропозицією Гетьмана Українського козацтва його кандидатури з дійсних козаків терміном на один рік. Генеральний скарбник разом з Головним отаманом Українського козацтва та Генеральним обозним Українського козацтва організовує та координує фінансово-господарську діяльність Українського козацтва, звітує Гетьману Українського козацтва та Великій Раді Українського козацтва про роботу.
4.7. Крайове (обласне) Козацьке Товариство.
Керівні органи крайового товариства складаються з ради крайового товариства, Ради крайової старшини та крайової канцелярії.
4.7.1. Вищим органом самоврядування крайового товариства є Крайова рада, до якої входять делегати від усіх козацьких товариств області і скликається не рідше одного разу на рік.
Представництво від козацьких громад, час і місце проведення Ради визначає Рада крайової старшини.
4.7.2. Крайова рада є повноважною, якщо на ній присутні не менше 2/3 обраних делегатів. Рішення приймаються простою більшістю голосів.
4.7.3. Крайова рада може скликатися позачергово за вимогою не менше половини районових товариств, що входять до складу крайового товариства, одним з керівних органів Крайового товариства, а також згідно рішення вищого керівного органу Українського козацтва.
4.7.4. Крайова рада:
4.7.5. В період між крайовими Радами керівництво діяльністю крайового товариства здійснює Рада крайової старшини, яка збирається один раз на два місяці.
Рада крайової старшини:
4.7.6. Організатором виконання рішень Крайової ради, Ради отаманів ОКТ є Крайовий отаман разом з крайовою старшиною в складі Крайової канцелярії.
4.7.7. Крайовий отаман є вищою посадовою особою в крайовому козацькому товаристві. Обирається Крайовою радою терміном на один рік з щорічним переобранням і підтвердженням повноважень Гетьманом Українського козацтва. Як символ влади, йому вручається пернач.
Крайовий отаман:
4.7.8. Крайова канцелярія: 4.7.9. Рада поважних козаків крайового товариства є вищим моральним авторитетом в крайовому товаристві. Склад, права, обов`язки її регламентуються Положенням, що затверджується Крайовим отаманом.
4.7.10. Суд козацької честі крайового товариства складається з обраного крайового судді та його помічників і здійснює свою діяльність згідно з Положенням про Суд козацької честі Українського козацтва.
4.7.11. Контрольно-ревізійна інспекція крайового товариства обирається в кількості 3-5 осіб терміном на один рік. Крайова старшина не може входити до складу контрольно-ревізійної інспекції.
Контрольно-ревізійна інспекція:
4.7.12. В окремих випадках, за рішенням Генеральної Канцелярії Українського козацтва, враховуючи історичні реалії, дозволяється створення міжрайонових об`єднань (Малих Січей), які підпорядковуються Крайовому отаману та мають свою старшину.
Січовий отаман є заступником Крайового отамана.
4.8. Районове козацьке товариство складається з первинних козацьких товариств.
4.8.1. Керівні органи районового товариства складаються з районової Ради, Ради районової старшини та районової канцелярії.
4.8.2. Вищим органом самоврядування районового товариства є районова Рада, до якої входять делегати від усіх первинних козацьких товариств і скликається двічі-тричі на рік. Представництво від первинних козацьких товариств, час і місце проведення Ради, порядок денний визначає Рада районової старшини або Крайовий отаман. Районна рада є повноважною, якщо на ній присутні 2/3 обраних делегатів, рішення приймаються простою більшістю голосів.
4.8.3. Районова Рада може скликатися позачергово на вимогу 1/3 осередків первинних козацьких товариств, Гетьмана Українського козацтва, Крайового отамана, районового отамана та Ради районової старшини.
4.8.4. Районова рада:
4.8.5. Районовим отаманом може бути дійсний козак, який показав себе мудрим організатором чи добре працюючим на посаді районової старшини і вище, керує районовим козацьким товариством та канцелярією РКТ. Звітує перед Крайовим отаманом. Обраному отаману, як символ влади, вручається тростина.
4.8.6. Районова старшина обирається з дійсних козаків. районова старшина без посади - Значковий товариш.
4.8.7. Районова канцелярія - виконавчий орган районового козацького товариства:
4.9. Первинні козацькі товариства:

5. КОШТИ І МАЙНО УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА

5.1. Українське козацтво здійснює фінансову діяльність у порядку, визначеному законодавством України.
5.2. Кошти Українського козацтва складаються з:

5.3. Кошти Українського козацтва використовуються для здійснення статутної діяльності Українського козацтва, на проведення заходів, передбачених Статутом, забезпечення організаційно-господарських потреб та утримання штатного персоналу.
5.4. Майно Українського козацтва складається з будівель, споруд, основних засобів виробництва, підприємств, засобів транспорту і зв`язку, житлового фонду, культурних, історичних цінностей тощо.
5.5. Право оперативного управління коштами та майном Українського козацтва на виконання статутних завдань Українського козацтва та рішень Великої Ради Українського козацтва належить Гетьману Українського козацтва. Крайові (районові, первинні) отамани оперативно розпоряджаються коштами своїх товариств згідно з рішенням рад своїх товариств.
5.6. Відповідальність у обліку коштів та майна несуть:
Безпосереднє керівництво та загальний контроль здійснюють і несуть загальну відповідальність - отамани; в Генеральній Канцелярії - Головний Отаман.
Головний Отаман Українського козацтва, Генеральний обозний, Генеральний скарбник, Генеральні: писар, хорунжий, бунчужний та інші, Наказні отамани, які отримали для виконання завдань своїх служб в розпорядження кошти Українського козацтва, разом з Головним бухгалтером несуть відповідальність за їхнє використання згідно з вимогами чинного законодавства України.
5.7. Українське козацтво, створені ним установи та організації зобов`язані вести оперативний та бухгалтерський облік: статистичну звітність, реєструватися в органах державної податкової адміністрації та вносити до бюджету обов`язкові платежі у порядку і розмірах, передбачених чинним законодавством України.
6. ПРАВОВИЙ СТАТУС УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА
6.1. Українське козацтво є юридичною особою, має поточні та валютні рахунки в банках, печатку та штампи із своїм найменуванням, відповідну звичаям і традиціям атрибутику, символіку, зразки яких затверджуються Великою Радою та реєструються у порядку, передбаченому чинним законодавством України.
6.2. Українське козацтво може виступати позивачем і відповідачем в органах суду та арбітражного суду.
6.3. Українське козацтво не несе відповідальності за кошти і майно крайових, районових і первинних козацьких товариств, як і останні не несуть відповідальності за кошти та майно Генеральної Канцелярії Українського козацтва.
6.4. Доповнення та зміни до Статуту Українського козацтва мас право вносити Велика Рада Українського козацтва, Рада Генеральної старшини з подальшим затвердженням їх Великою Радою Українського козацтва чи без нього, але за окремим спеціальним дорученням Великої Ради Українського козацтва.
6.5. Про зміни, що сталися в статутних документах, Українське козацтво повідомляє Міністерство юстиції України.
6.6. Українське козацтво, крайові (обласні), районові, первинні козацькі товариства керуються у своїй діяльності цим Статутом.

7. ПРИПИНЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА

7.1. Припинення діяльності Українського козацтва відбувається шляхом його реорганізації або ліквідації.
7.2. Реорганізація Українського козацтва відбувається за рішенням Великої Ради Українського козацтва, якщо за це проголосувало не менш як 2/3 делегатів.
7.3. Ліквідація Українського козацтва відбувається за рішенням Великої Ради, якщо за це проголосувало не менш як 2/3 делегатів або за рішенням суду.
7.4. Ліквідація Українського козацтва проводиться у встановленому порядку ліквідаційною комісією, призначеною Великою Радою Українського козацтва.
7.5. В разі припинення діяльності Українського козацтва, його майно та кошти не можуть перерозподілятися між його членами і направляються на виконання статутних завдань або на благодійні цілі, а у випадках, передбачених законодавчими актами, за рішенням суду спрямовуються в доход держави.



ЗАРЕЄСТРОВАНО
Міністерством юстиції України 17 березня 1992 року

ЗАТВЕРДЖЕНО Великою Радою Українського козацтва 10 червня 1995 року № 223
Доповнення, зміни та поправки, прийняті XIV Великою Радою Українського козацтва 25-26 грудня 1999 року

Гетьман Українського козацтва гвардії генерал-лейтенант ІВАН БІЛАС


Історія 


КОЗАЦЬКІ РЕГАЛІЇ ХVIII–ХІХ СТОЛІТТЯ: ЯКА ДОЛЯ ЇХ ЧЕКАЄ? Л.М. МАЛЕНКО
Old hisotrical artifacts of the Zaporozhian and Kuban Cossacks
ОПЕРАЦІЯ „КОЗАЦЬКІ РЕГАЛІЇ”.