ЧИ МАЄ УКРАЇНСЬКА НАЦІЯ ПЕРСПЕКТИВУ? 
НАЦІОНАЛЬНА ІДЕЯ. УРОКИ ОСТАННЬОГО ДЕСЯТИРІЧЧЯ 
Міжнародна науково-практична конференція  14 квітня 2000 року

 

За Україну, в якій віджив би давній героїчний дух нації, 
яка свою правду і Божу справедливість 
ставила б понад життя і добробут.
 

Дмитро Донцов
 
РЕКОМЕНДАЦІЇ 
учасників Міжнародної науково-практичної конференції

Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка спільно з Міністерством закордонних справ України, Конгресом української інтелігенції та Київською міськдержадміністрацією провели Міжнародну науково-практичну конференцію «Національна ідея. Уроки останнього десятиріччя». 
У роботі конференції взяли участь 250 осіб. Серед них — провідні науковці України, державні та громадсько-політичні діячі, письменники, митці, представники багатьох творчих спілок, гості з семи країн світу. 
З доповідями виступили: віце-прем’єр-міністр України М. Жулинський, голова Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка, народний депутат України П. Мовчан, заступник міністра закордонних справ України О. Майданник, голова Держкомінформполітики України І. Драч, академік НАН України І. Дзюба, член Конституційного Суду України, доктор юридичних наук М. Костицький та ін. 
Доповідачі з Канади, Естонії, Словаччини, Чехії, Литви висвітлили досвід національно-державного будівництва та розв’язання мовної проблеми у своїх країнах. Більшість учасників конференції погодилися з думкою, що поняття національної ідеї охоплює практично весь спектр життя, а основним його компонентом є ідея розбудови міцної, авторитетної у світі Української національної держави. 
За десять років Україна зробила певний поступ у розбудові своєї держави. Однак уроки останнього десятиріччя свідчать про те, що проблеми української державності та національної спрямованості залишаються не розв’язаними. Головними причинами невдач і прорахунків визначено: 
— нерішучість і непослідовність державної влади в забезпеченні національних пріоритетів у сфері інформаційної безпеки, освіти, культури, українського книговидання; 
— відсутність Закону «Про державну мову», який би став базовим для державотворення; 
— постколоніальний синдром байдужого ставлення населення до своїх законних прав на одержання освіти, інформації, задоволення духовно-культурних потреб державною українською мовою. 
Міжнародна науково-практична конференція рекомендує: 
— Президентові України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України взяти твердий курс на українське національне відродження та вжити рішучих заходів до припинення масових і грубих порушень національних прав українців; 
— ліквідувати російськомовну сторінку в українському паспорті та поновити графу «національність»; 
— прискорити прийняття Закону «Про державну мову», який би повністю забезпечив, як це записано в Конституції України, всебічний розвиток і функціонування української мови у всіх сферах суспільного життя на всій території України, передбачивши відповідальність чиновників за нехтування державною мовою; 
— домогтися неухильного виконання «Комплексних заходів щодо всебічного розвитку і функціонування української мови», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 1997 року № 998; 
— усунути на всій території України символи вже неіснуючої iмперії, колоніальних найменувань міст, вулиць, площ, підприємств; 
— реально сприяти українськомовним засобам масової інформації, виданню книг українською мовою, випуску всіх видів українськомовної продукції, за-провадивши відповідні пільги; 
— на виконання ст. 10 Конституції України та рішення Конституційного Суду, Кабінету Міністрів України забезпечити навчання в усіх закладах освіти України, насамперед ВНЗ, державною мовою; 
— створити у структурі Кабінету Міністрів України орган, який би забезпечував неухильне проведення на всій території України державної мовної політики відповідно до законів України та міжнародних правових актів; 
— підпорядкувати інформаційний простір України інтересам Української держави, привести мовний режим усіх ЗМІ у відповідність до ст. 10 Конституції України. 

Прийнято в Києві 14 квітня 2000 року 

• Павло Мовчан. Не виживання, а життєтворення 
• Іван Дзюба. Сучасна мовна ситуація в Україні 
• Олександр Майданник. Зовнішня політика і забезпечення національних інтересів 
• Вітання Київського міського голови Олександра Омельченка  
• Олександр Пономарів. Міжмовні стосунки в сучасній Україні 
• Іван Ющук. Право нації і права людини 
• Михайло Костицький, В. Годованець. У правовому аспекті 
• Ігор Каганець. Психоінформаційні аспекти націотворення  
• Ян Даруля. Роль і функціонування мови у процесі національно-культурного розвитку 
• Едуард Одинець. Мовна політика Естонської Республіки  
• Петро Ситник, А. Дербак. На «вічні питання» відповідає світогляд  
• Іван Мозговий. Національний і релігійний взаємозв’язок у духовному розвитку 
• Антоніна Грицева. Мовна особистість, шляхи її формування 
• Ірина Дейнега. Жіноче ім’я як епізод історії 
• Максим Вакуленко. Українська латиниця як засіб представлення державної мови в міжнародному спілкуванні 
• Микола Нестерчук. Провідна сила «Просвіти» 
• Олексій Скаленко. Об’єктивні чинники національного державотворення 
• Михайло Цюрупа. Вітчизняна воєнно-гуманітарна традиція 
• Віталій Мацько. Моральне здоров'я народу 
• Володимир Ференц. Яким буде новий Закон про мови?  

Відповіді на анкету «Слова Просвіти» учасників міжнародної науково-практичної конференції: 
Іван Ющук, Дмитро Степовик, Максим Вакуленко, Петро Антоненко, Олександр Пономарів, Михайло Костицький, Михайло Цюрупа 

У роботі конференції взяли участь і виступили з доповідями Олександр Секретарьов — представник департаменту мовної політики  провінції Квебек та компанії «Стратежік комунікасьон» (Канада), Василь Чинч — голова реґіонального відділення «Українська ініціатива» Чеської Республіки, Едуард Одинець — радник міністра національних відносин Республіки Естонії, Надія Непорожня — доктор гуманітарних наук (Литовська Республіка), Петро Ситник — доктор філологічних наук, Іван Ющук — професор, член Центрального правління Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка, Веніамін Сікора — доктор економічних наук, професор, Юрій Гнаткевич — голова Київського крайового об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Т. Шевченка та багато інших знаних і шанованих фахівців. 
  

Електронні версії доповідей подаються за збірником матеріалів та документів 
ЧИ МАЄ УКРАЇНСЬКА НАЦІЯ ПЕРСПЕКТИВУ? 

Відповідальна за випуск Любов Голота 
Редактор Василь Осадчий 
Коректор Леся Лупій 
Комп’ютерна верстка Ірини Шевчук 
Художнє оформлення Михайла Сопівника 

Наклад 500 прим. 
Оригінал-макет підготовлено комп’ютерним центром редакції газети «Слово Просвіти» 
(Київ-1, Музейний завулок, 8, тел.: 228-01-30).