ТВОРЧІСТЬ

ДЕРЖАВНИЦЬКА ТА ЗАКОНОДАВЧА ТВОРЧІСТЬ СИМОНА ПЕТЛЮРИ
 

ТОМ ПЕРШИЙ

ЛИСТ ДО В. К. ПРОКОПОВИЧА

Місяців 8 тому я звернувся листом до П. Холодного, як міністра освіти, щоб він зорганізував т-во українських учених-еміґрантів. Я мав плян при цьому, згідно з яким т-во повинно було зв'язатись з Ліґою Націй, зглядно з відповідною секцією її, що дбає про допомогу тим країнам, де наука перебуває в загроженому становищі. З цією ж пропозицією звертався я і до п. Сірополка і до інших наших людей, але, на жаль, з цих заходів нічого не вийшло. Місяців півтора тому в цій же справі я писав С. Русовій, прохаючи її навести справки, чи мої надії на допомогу зі згаданого джерела можливі. Тепер С. Русова повідомляє мене через О. Саліковського, що отримала ніби добрі вісті і боїться, як би її не роздерли, коли гроші прийдуть.
В зв'язку з цим і з пляном нашої праці, про який ми дещо вже говорили з Вами, я поставив би Вам завдання: здійснити організацію т-ва укр. учених-еміґрантів. Розпочинайте її з таборів. Скличте зібрання — по персональному признаку — тих людей, що мають вищу військову освіту і працюють в науковій галузі. Запропонуйте їм ідею товариства і поясніть їм можливість певних перспектив, а в кожному разі необхідність спроби такої організації. Після цього можна буде аналогічне зібрання улаштувати у Варшаві з тутешніх людей і перевести комбінованим шляхом вибори бюра чи правління, яке, з мотивів для Вас зрозумілих, осідком своїм повинно мати не Прагу. Потім і празькі наукові елементи можуть приєднатись до цього: я думаю, що і для них мотиви такої постановки справи будуть зрозумілі. Слід, щоб таборяни-учені уклали список іменний з зазначенням наукової кваліфікації, роду наукових інтересів і підготовлених до друку наукових праць (можна вмістити і ті праці, що в проекті маються, або готуються до друку). До цього списку потім долучите аналогічний список варшавський. До такого реєстру укладемо потім меморандум відповідний і перешлемо до Ліґи Націй з проханням допомогти укр. ученим в їхній праці і для потреб країни, де наука справді в загроженому становищі перебуває. В кожному разі це треба спробувати, а воно немислимо без тієї підготовчої праці, про яку я тількищо, згадував. Отож переведіть її. Не відкладайте її, а беріться за неї в зв'язку і з інтересами справи, і з тими завданнями, що стоять перед Вами, як перед членом Уряду. Не будьте песимістом, а влийте в цю справу живий дух і енерґію. Хай організація „Грінченківського Фонду", буде прикладом для Вас! Кандидатами до такого товариства з числа таборян я зазначив би оцих людей: Вас, генералів Капустянського, Петрова, Пороховщикова, Дядюшу, Кузьму, Безручка, Змієнка, Куща, полк. Чабанівського, Гудиму, а також і тих, кого Ви знаєте, як людей, що одповідали б певним вимогам. У Варшаві можна притягти: Зайцева, Заїкина, д-ра Лукасевича, може когось з Правничого Товариства, Саліковського, Сінклера, Галкина, Шиянова, Сірополка, — а також таких людей, як Садовський, Фещенко-Чопівський, В. Дорошенко, Лебідь-Юрчик, Корчинський, Холодний, Тимошенко, Шимонович, тощо. В кожному разі беріться за діло, не приїздіть сюди без початків його. Ex labore lux!
Петлюра.
26/VII 1923 p. Б.
P.S. Філію такого товариства ми організуємо і в Румунії, де є К. Мацієвич, д-р Галін, проф. Бойченко, тощо.

* Друкується вперше з ориґіналу, що зберігається у П. Холодного.