ТВОРЧІСТЬ

ДЕРЖАВНИЦЬКА ТА ЗАКОНОДАВЧА ТВОРЧІСТЬ СИМОНА ПЕТЛЮРИ
 

ТОМ ПЕРШИЙ

ГРОМАДЯНИ!

Осінь ставить перед всіма нами завдання величезної ваги — тепло одягти та взути наших козаків. Як же полагодити цю справу, — поміркуємо всі вкупі та подивимось. Перш усього звернемося до нашого розуму, — що уявляють собою наші козаки, себто наша армія ? Це наше життя, це наша воля, це наші кохані діти, котрі своєю кров'ю будують нашу Республіку і звільняють від чужинців нашу землю та захищають наш спокій та добробут. Уявім собі, хоч на хвилину, що нашої армії не стане, що наші козаки босі та голі не винесуть холоду і розійдуться по своїх хатах; що тоді станеться і з нашою волею, і з нашим спокоєм, і з нашим добробутом? Розум наш каже: армія повинна існувати, козаки повинні бути одягнені та взуті, щоб в холод, дощ і сніг стояти на варті та зберігати те, що здобули вони своєю кров'ю.
Наша промисловість покищо майже зовсім стоїть, а торговельні зносини з іншими державами покищо не залагодились, а через те наш розум нам роз'яснює, що в сучасний момент ми можемо та мусимо одягнути та взути наших козаків тільки тим, що у нас є: своїми свитами, кожухами, чобітьми, та шапками — це нам каже розум; а що нам каже наше серце? Що вам каже ваше серце, батьки, матері, жінки, сестри? Коли б ви зобачили голого й босого свого сина або брата за роботою в холод, дощ і сніг, чи не потягнулась би рука ваша до теплого одягу та чобіт, чи не здушив би вас у грудях великий жаль, а у вас, жінки, чи не заблищали б на очах сльози, коли б на цвяху у вашій хаті не знайшлося б свитки для голого і чобіт для босого? І серце, наше, українське серце, нам каже: треба не баритися, треба одягнути і взути нашу армію, щоб забезпечити здоров'я наших козаків, наших братів, наших дітей.
Одночасно, як Головний Отаман військ нашої Республіки, я видаю наказ Ч. 146, щоб населення України задовольнило козаків зимовим одягом на умовах, які в цьому наказі зазначені. Громадяни, прочитайте той наказ та виконуйте його не зі страху, а через те, що ви знаєте, що ви нарід український, — маєте розум і серце, і що ви повинні допомогти вашим синам та братам у війську пробуваючим.
Підписав: Головний Отаман Петлюра
2-го вересня 1919 року.

* Олександер Доценко, „Літопис Української Революції", т. II, кн. 4, Київ-Львів, 1923, ст. 246-247.