ТВОРЧІСТЬ

ДЕРЖАВНИЦЬКА ТА ЗАКОНОДАВЧА ТВОРЧІСТЬ СИМОНА ПЕТЛЮРИ
 

ТОМ ПЕРШИЙ

ДО НАСЕЛЕННЯ ВСІЄЇ СОБОРНОЇ УКРАЇНИ

Селяни, робітники і весь народе України!
З подиву гідним завзяттям ось уже два роки українське військо одбиває напади то червоних, то чорних ворогів, що насуваються з Москви, аби підбити під своє панування український народ.
Голод і нужда, що часом доводиться терпіти, не зневірили оборонців свободи нашої республіки й міцною стіною стоять вони все так само віддано й щиро перед напором, спершу большевицьких, а тепер добровольчих банд, кривава робота котрих ще не забута...
Тисячі пограбованих господарств, спалені села, люди, що живими закопувалися в землю, зґвалтовані дівчата, убиті батьки, брати й сини — всі ці злочинні вчинки, як живі, стоять перед очима нашого многострадального народу.
Безсоромно, облудливо підходять ці нові кати, й підкравшись, силкуються здавити нас, силкуються скористати з тих успіхів, що ними покрило свій славний шлях наше військо. То взиваючи нас большевиками, з котрими билося до повної побіди наше вояцтво, то простягаючи свою криваву руку до порозуміння, ці нові хижаки всякими способами стараються захистити чужу національно нашому народові московську зграю чорносотенців і забезпечити її панування над долею українського народу.
Важкий шлях, народе України, до твого щастя. .. Тернями встеляють його твої вороги і, як дикі звірі, вичікують хвилі, коли б кинутися на тебе й своїми забрудненими лазурями впитися в твоє молоде тіло ... й ссати з нього твою святу кров. А ти, зневірений і втомлений, блукаєш серед цього бруду, чуток, провокацій, підлесливих обіцянок, котрі тільки розпорошують твої сили й розбивають дух твій. Зневір'ю, розчаруванню не може бути місця в час, коли на довгі літа вирішується твоя доля, твоє щастя і твій добробут. Тільки міць, єдність та тверде непохитне стремління до повної незалежности й свободи може бути нашим побратимом.
Твердо пам'ятай і віруй, що Верховний Уряд твій — та міністри, ним призначені, розпочавши боротьбу за інтереси народу України проти клятої гетьманщини й подолавши непридатний та ворожий нам большевизм, не припинили й не припинять боротьби проти всіх насильників, були б то большевицькі, чи добровольчі банди грабіжників, доки не забезпечить повної свободи, незалежности та добробуту народові України.
Верховний Уряд Республіки, Директорія, — під моїм головуванням, — складається з членів проф. Ф. Швеця та А. Макаренка. Між Директорією та Радою Народніх Міністрів панує повна згода й порозуміння щодо правування державою нашою.
Вороги народу ширять всякі брехливі чутки про наш уряд та його завдання й цілі, а тому оголошую, що теперішнє Народне Міністерство Республіки Української є в такому складі: Голова Ради Народніх Міністрів і Народній Міністер Внутрішніх Справ Ісаак Мазепа, Народній Міністер Земельних Справ Микола Ковалевський, Народній Міністер Фінансів Борис Мартос, Народній Міністер Праці Безпалко, Військовий Міністер полк. Петрів, Міністер Юстиції і Керуючий Міністерством Закордонних Справ Андрій Лівицький, Народній Міністер Шляхів України Сергій Тимошенко, інженер, Народній Міністер Господарства Микола Шадлун, Народній Міністер Здоров'я і Опікування Дмитро Одрина, Народній Міністер Пошт і Телеграфів Іван Паливода. Народній Міністер Преси і Інформацій Теофіль Черкаський, Міністер Культів Іван Огієнко, Міністер Єврейських Справ Красний і Державний Секретар Левко Шрамченко.
Найтяжча хвиля боротьби не зупинила праці Українського Правительства на користь та добробут Батьківщини. Уряд Української Народньої Республіки знає, що все, що здобуто українським народом в революційній боротьбі, повинно належати народові й тому, щоб збудувати міцну та вільну Українську Республіку, в програму своєї діяльности покладає такі підвалини:
Перша підвалина: самостійність і незалежність Української Народньої Республіки, — щоб ніхто з близьких та далеких сусідів не замахувався на наше самостійне, державне життя та добробут українського народу.
Друга підвалина: передача земель казенних і всіх великих власників без викупу до рук селянства.
Третя підвалина: цілковите забезпечення робітничої кляси, як того вимагають інтереси самих робітників та інтереси республіки — 8-ми годинний робочий день і страхування робітників.
Четверта підвалина: загальне, рівне, таємне, безпосереднє, пропорціональне право обирати своїх представників до всіх установ народньої влади.
П'ята підвалина: мир, добре співжиття зі всіма народами світу та зав'язання з ними торговельних зносин, щоб забезпечити українське населення всім необхідним: крамом, сіллю, нафтою, шкірою, залізом, матерією, і т. і.
Щоб остаточно збудувати та завершити будівлю Української Держави, Уряд Республіки при першій змозі скличе Велику Державну Раду, — яка прозветься українським Парляментом з установчими функціями, до складу якого увійдуть представники найширших кіл українського громадянства. Цей парлямент, а не хтось інший, розв'яже справу нашого державного устрою і дасть нарешті спокій, лад і силу Державі.
Військо українське, обороняючи інтереси народу, мусить провадити і далі визвольну боротьбу. Разом з ним боряться і наші брати, галицькі українці (а не австріяки, — як кличуть дурні люди); боряться, щоб спільними силами здобути кращу долю для всіх нас, синів Соборної Єдиної України.
СЕЛЯНИ, РОБІТНИКИ Й ВЕСЬ НАРОДЕ УКРАЇНИ!
Не вірте новим окупантам України — денікінським добровольцям. Це ті „гетьманці", які торік катували вас і накладали на вас контрибуцію, тільки в іншій шкурі. Вони разом з російськими поміщиками та жандармами хотять знову запрягти вас в панське ярмо, відібрати від вас землю, вони хотять знову завести царизм, який душив нас сотні літ. Ці чорносотенці розпускають чутки, нібито ми, українці, йдемо разом з ними. Це брехня.. .
Будьте свідомими, не йміть віри нікому, хто дуритиме вас, що ніби Петлюри й його війська вже нема; українська справа вже заснула. Петлюра, Українське Республіканське військо, Українське Соціялістичне Правительство є. Вони житимуть і працюватимуть доти, доки житиме Лицарський свободолюбний Нарід Соборної України і ще добре дадуться в знаки всім його ворогам. Не тратьте ж духу, шукайте правди в своїй громаді і знайте, що за вашою допомогою всі наші вороги будуть розтрощені впень, а ми, запанувавши у своїй сторонці, збудуємо таку Державу, — де ми, — Нарід сам, буде правити своїм життям.
Розум і совість, зброя і праця — запорука цьому.
Головний Отаман всіх військ Української Народньої Республіки. Петлюра
В Ставці року 1919, дня 17, м-ця вересня".

* Олександр Доценко: „Літопис Української Революції", т. II., кн. 4, Київ-Львів, 1923, ст. 243-245.