ТВОРЧІСТЬ

ДЕРЖАВНИЦЬКА ТА ЗАКОНОДАВЧА ТВОРЧІСТЬ СИМОНА ПЕТЛЮРИ
 

ТОМ ПЕРШИЙ

ДОКЛАД С. ПЕТЛЮРИ НА ДРУГОМУ ВІЙСЬКОВОМУ З'ЇЗДІ ПРО КОНСТРУКЦІЮ ГЕНЕРАЛЬНОГО ВІЙСЬКОВОГО КОМІТЕТУ

Що ж уявляє собою Ген. Ком.? Які його завдання? Щоб відповісти на це питання, треба підійти до нього з потрібною поважністю й серйозністю. Ген. Ком. — інституція, утворена революцією на нашім національнім ґрунті. Ген. Ком. є та установа, яку утворили українські вояки для закріплення волі нашого народу. Коли в діяльности Ген. Ком. були хиби, незорганізованість, то ті хиби пояснюються станом революції, яка ще не скінчилась. Ви знаєте, що в кожній революції є краса й сила, є порядок і хаос. Революція набирає краси й сили тоді, коли порядок запанує над хаосом. Практика нашої роботи показала нам наші хиби. Ми багато думали над тим, аби надати Г. К. авторитетности. Надзвичайно тяжко в наш перехідний момент творити міцну організацію, якою має бути Г. К., яка відповідала б усім потребам нашого національного життя. Для розв'язки цього питання ми склали комісію з чотирьох спеціялістів. Після довгих обговорень ми прийшли до певної згоди з цією комісією, аби надати роботі майбутнього Ген. Ком. продуктивности і авторитетности, щоб надати діяльності характеру, аби вона відповідала нашим потребам.
Схема організації Г. К. намічена така. Перше всього почнемо з президії, себто з того органу, який має бути найвищим законодавчим, а разом з тим реґулюючим органом. Це той орган, який буде зноситися з найвищою російською владою, буде посередником між українським військом і тією владою. Президія санкціонує всі прикази Г. К. Отже на нашу думку цей орган мусить складатися з чотирьох членів і п'ятого писаря. Останній мусить бути обраний з'їздом, бути уповноваженим ним, бо роля писаря відповідальна.
Комітет має складатися з восьми відділів, з яких кожний веде свою окрему працю, висунуту розвитком нашого життя.
Відділи такі:
1. Аґітаційно-просвітний і організаційний. Це щодо загальних завдань. Далі йдуть відділи з чисто військовими завданнями.
2. Інспекторський. Цей відділ має вести реєстрацію, себто реєстр особистого складу, працю, зв'язану з новобранцями, вести реєстр усіх українців по округах Росії. Питання — скільки нас і де ми — важне питання. Цей відділ має також дбати про перевод окремих військових одиниць (вже затверджених), організувати українські роздільні пункти, реєструвати народню міліцію — вільне козацтво
3. Мобілізаційний, а до нього прилучається відділ воєнних повідомлень. Цей відділ мусить зайнятися дуже важною справою — справою демобілізації. Чи довго ще буде тягтися війна, чи ні, а вже час готуватися до демобілізації. Я вже казав у своєму першому докладі, що через наші поля посунуть після замирення маси війська, отже треба заздалегідь подбати, аби наш край не був зруйнований. А хто може й буде найкраще боронити добробут України, як не ми самі? Ясно, що головною задачею цього відділу є заходи, аби в першу чергу увільнено тих людей, що живуть в місцевостях, найближчих до фронту.
Виходячи з потреб, при цьому відділі мусить бути три секції: — в) демобілізаційна, б) воєнних повідомлень і в) топографічна.
4. Муштровий або строєвий.
5. Комісія спеціяльних служб, секції: в) кавалерійська, б) піхотна, в) артилерійська, г) інженерська і д) авіяційна.
В цю комісію спеціялісти мають входити головним чином консультантами.
6. Санітарно-медичний, з ветеринарною секцією. Цей відділ мусить наглядати за сан.-медичним життям наших вояків. Для того він мусить вести реєстр всіх шпиталів, лазаретів і т. ін., стежити за евакуацією хворих українців.
7. Канцелярія Комітету. Цей відділ провадить всю канцелярську і господарську справу. Йому підлягає комендант при Ген. Ком., який реєструє всіх українських офіцерів і солдатів, що перебувають проїздом у Києві. Ці останні мусять з'являтися в Г. К., брати інструкції, доручення, літературу, давати інформації і т. ін.
8. Відділ правно-консультаційний. Цей відділ складатиметься з юристів. Можливо, що наші права будуть російськими центральними організаціями й органами нарушуватися, через те являється необхідність цього відділу.
Далі, на нашу думку, Г. К. мусить мати найменше трьох представників в російському Ген. Штабі. Це конче потрібно, бо нам прийдеться бути в постійних зносинах з найвищою властю. Не менше ніж двох представників потрібно при ставці, по одному при кожнім штабі всіх фронтів, по одному по округах, одного при штабі Кубанського війська і по одному при штабах двох фльот, — скрізь треба мати своїх людей.
Таким чином в склад Г. К. має увійти найменше 40 люда. Така наша схема конструкції Г. К. Робота, як я вже казав, велика і відповідальна. Через те ми увесь час дбали, аби надати нашому органові стройности й логічности.
Вибирати треба людей добре ознайомлених з військовою справою.

* „Вістник Союза Визволення України" (за „Робітничою Газетою"), Відень, ч. 31, з 29 липня 1917 р.