ТВОРЧІСТЬ

ДЕРЖАВНИЦЬКА ТА ЗАКОНОДАВЧА ТВОРЧІСТЬ СИМОНА ПЕТЛЮРИ
 

ТОМ ПЕРШИЙ

С. ПЕТЛЮРА В ГОЛОВНІЙ КВАРТИРІ

Повернувши з головної квартири, С. Петлюра подав до преси такі інформації про свою розмову з верховним головнокомандуючим ген. Брусіловим в справі українізації війська, повернення з війська учителів і інше.
„Ген. Брусілов сказав, що від 14 вересня всі учителі, які є у війську, будуть увільнені. Щождо українізації війська, то верховний головнокомандуючий обіцяв видати наказ, щоб по всіх фронтах і у всіх військових частинах не робилося ніяких перешкод діяльності культурно-просвітних українських громад і комітетів, та широко розповсюджувати у війську другий універсал і деклярацію тимчасового правительства про згоду з Центральною Радою.
До раніш призначених для українізації корпусів, верховний головнокомандуючий згодився добавити ще кілька корпусів, а також одну кінну дивізію. Для підготовки офіцерів українців мають бути зукраїнізовані дві київські школи прапорщиків і підготовча школа при першім українськім запаснім полку. Дано згоду й на те, щоб усі білобілетники, новобранці та виписані з лазаретів, які йдуть до війська, не вивозилися в чужі губернії, а зоставалися в межах України, а також, щоб усі українські військові комітети були признані й затверджені на тих самих основах, що й загальноросійські.
На запитання С. Петлюри про долю населення тих місцевостей, котрі тепер захоплює вороже військо, Брусілов відповів, що російське військо не буде при відступанні силоміць виганяти людности в тил, і крім того просив Центральну Раду з свого боку вжити всіх заходів, щоб населення само не тікало, а лишалося.
Щодо українізації Гарнізонів по містах України — вона буде по можливості переводитись і зокрема у Києві донський козачий полк буде замінений полком чорноморських (кубанських) козаків.
На останку ген. Брусілов сказав, що Києву ворожий наступ не загрожує, і прохав, щоб Генеральний Військовий Комітет увійшов у тісніші й постійні зв'язки з головною квартирою, котра з свого боку охоче зробить усе, що буде залежати від неї і не пожаліє бойової сили війська."
Також у „Робітничій Газеті" видруковано таке оповіщення С. Петлюри:
„Верховний головнокомандуючий, на мою пропозицію під час перебування в головній квартирі, згодився на те, щоб українці офіцери поволі переводились з різних частей в ті військові часті, які призначені для українізації, з заміною офіцерів неукраїнцями. Відповідну телеграму (11740) дижурний генерал квартири верховного головнокомандуючого Кортаці розіслав начальникам штабів північного, західнього, південно-західнього, румунського й кавказького фронтів. По згаданий дозвіл верховного головнокомандуючого доводжу до відомости українців офіцерів, що правом переводу в українські дивізії можна користуватися тільки виконуючи формальні вимоги. Крім того кожен офіцер-українець, що хотів би перенестись до української дивізії, мусить мати відповідні посвідчення від місцевої Української Військової Громади."

* „Вістник Союза Визволення України", ч. 36, з 2 вересня 1917 р. (за „Робітничою Газетою").