Колективізація і голод на Україні: 1929-1933
Збірник матеріалів і документів


1930


№ 47
З ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗВЕДЕННЯ МАРІУПОЛЬСЬКОЇ
ОКРКОЛГОСПСПІЛКИ ПРО ВИКЛЮЧЕННЯ З КОЛГОСПІВ СЕЛЯН,
ВИЗНАНИХ КУРКУЛЯМИ

7 січня 1930 р.

III. Про виключення куркульських елементів

Внаслідок широкого розгорнення роботи по виявленню і очистці колгоспів від куркульських ворожих елементів, в сучасний момент майже по всіх колгоспах проходить самоперевірка соціального стану й складу колоб'єднань. Особливу активність в боротьбі проти куркульських й взагалі ворожих елементів виявляє батрацько-бідняцька частина колоб'єднань й села. В останній час з районів надходять відомості про виключення куркульських елементів з колгоспів. Особливу роль відіграє у викритті цих елементів газета "Наша правда", в кожному номері якої вміщуються дописи сількорів про часткову засміченість в колгоспах.

Повних відомостей про наслідки чистки "поки що немає, але окремі відомості свідчать про низку випадків виключення куркульських елементів, а саме:

  1. У т-ві СОЗ ім. Ворошилова (Старокаранського р-ну) виявлено 6 куркулів, яких виключено.
  2. У т-ві СОЗ "Червона зірка" (Жовтневого р-ну) виявлено 9 куркулів, які були бойкотовані за хлібозаготівлю. Т-во реорганізовано й бойкотованих виключено.
  3. В артілі "Надежда" (Люксембургського р-ну) виявлено 4 куркульських та підкуркульських елемента, які експлуатували батрацтво й вели розкладницьку роботу в артілі, внаслідок чого артіль розпадалась. Всі 4 виключені.
  4. В колгоспах села Стародубівки (Володарського р-ну), яке перейшло на суцільну колективізацію, виявлено й виключено з колгоспів куркулів та підкуркульників 17 осіб, які раніше пролізли до колгоспів.
  5. В комуні "Труд" (Люксембургського р-ну) виявлено 2 куркулі-експертники, яких виключено.
  6. В СОЗі "Вперед" (Берестоватського р-ну) виявлено 3 куркулів, яких виключено.
  7. В СОЗі "Зелене поле" (Андріївського р-ну) виявлено 5 куркулів, які вели розкладницьку роботу. Всі виключені.
  8. В артілі "Незаможник" (Старокаранського р-ну) було виявлено 1 куркуля, якого виключено.
  9. В СОЗі "Енергія" (Мангуського р-ну) було виявлено 1 куркуля й виключено.
  10. Досить велика кількість виявлена по Бердянському р-ну - близько 40 куркулів, яких виключено.

Процес чистки продовжується, про наслідки буде сповіщено в дальніших інформзводках.

Голова правління Маріупольської ОКС Лісничий

Інформатор Рибчинський

ЦДАЖР України, ф. 559, оп. 1, спр. 381, арк. 52. Оригінал.


№ 48
ВИРОК НАДЗВИЧАЙНОЇ СЕСІЇ АРТЕМІВСЬКОГО
ОКРУЖНОГО СУДУ ПРО РОЗКУРКУЛЕННЯ Й ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ СЕЛЯН
С. ПАРАСКОВІЇВКИ ГРИШИНСЬКОГО Р-НУ ЗА НЕЗДАЧУ ЛИШКІВ ХЛІБА З УРОЖАЮ 1929 Р.

12 січня 1930 р.

Вирок

Именем Украинской Социалистической Советской Республики

1930 года января 12 дня чрезвычайная сессия Артемовского окружного суда по уголовному отделу в составе: председательствующего Бермана, членов Фесенко и Петровского при секретаре Березницкой с участием прокурора Гампера, разглядев в закрытом судебном заседании дело по обвинению:

  1. Гр. Труфанова Якова Петровича, 25 лет, происходящего из крестьян с. Парасковиевка Анновского сельсовета Гришинского р-на Артемовского округа, работающего с 1927 г. на Красноармейском руднике забойщиком, имеющего вместе с отцом 17 дес. земли, женатого, с низшим образованием, украинца, беспартийного, не судившегося, члена союза горняков;
  2. Перепечаенко Павла Ивановича, 50 лет, в настоящее время зажиточного середняка, до революции имевшего с братьями собственной земли 110 дес, эксплуатировавшего 5 батраков, бывшего псаломщика, украинца, хлебороба, женатого, не судившегося, с низшим образованием, имущество коего продано весной 1929 г. за невыполнение весенней хлебозаготовки, проживающего в с. Парасковиевка Анновского сельсовета Гришинского р-на Артемовского округа;
  3. Перепечаенко Леонтия Ивановича, 60 лет, украинца, женатого, занимающегося сельским хозяйством. До революции с братьями имел 110 дес. собственной земли, эксплуатировал 5 батраков, в настоящее время зажиточного середняка, имущество коего продано за злостное невыполнение хлебозаготовки весной 1929 г., не судившегося, грамотного.

В том, что братья Перепечаенко Иван* и Леонтий, будучи недовольными мероприятиями советской власти в области хлебозаготовок, подпоили Труфанова Якова с целью совершения террористического акта над представителями советской власти на селе, т. е. в преступлении, предусмотренном ст. 54-8 УК УССР.

Чрезвычайная сессия, рассмотрев материал предварительного следствия, допросом обвиняемых, заслушав заключение прокурора, установила:

Что Перепечаенко Павел Иванович, Перепечаенко Леонтий Иванович, будучи недовольными мероприятиями советской власти, ввиду того, что у них обоих весной 1929 г. описали и: продали имущество, как злостных несдатчиков хлебных излишков, 26 октября 1929 г. Перепечаенко Леонтий Иванович подпоил односельчанина Труфанова Якова Петровича с целью совершения последним террористического акта над работниками сельсовета. Труфанов, подпоенный Перепечаенко Леонтием, явившись 26 октября 1929 г. в сельсовет, избил секретаря сельсовета Т. Терещенко, а также представителя рабочей бригады Высоцкого. В процессе избиения представителей власти Труфанов кричал: "Гадов-коммунистов перевешаю! Вы грабите крестьян, забираете хлеб и имущество. Я вам покажу как грабить!" В это время в сельсовете присутствовал Перепечаенко Павел Иванович, который, пользуясь тем, что в сельсовете собрались крестьяне, стал подстрекать их, говоря: "Что Вы издеваетесь над пьяными, зачем Вы его берете? Мы сами его заберем домой, довольно, что Вы нас ограбили". И тогда Труфанова арестовали и стали выводить из сельсовета. Перепечаенко Павел среди крестьян кричал: "Зачем издеваться над человеком, который правду говорит?" и пр. Принимая во внимание все вышеизложенное, чрезвычайная сессия считает предъявленное обвинение всем троим обвиняемым вполне доказанным, что предусмотрено ст. 54-8 УК УССР. Руководствуясь 7-й ст. УК и 297 УПК приговорила: Труфанова Якова Петровича 25 лет, Перепечаенко Павла Ивановича 50 лет, Перепечаенко Леонтия Ивановича 60 лет на основании ст. 54-8 УК с санкцией ст. 54-2 УК подвергнуть лишению свободы со строгой изоляцией сроком по восемь лет каждого с конфискацией лично им принадлежащего всего имущества. На основании 32-й ст. УК лишить их всех троих гражданских прав по пунктам А, Б и В 29-й ст. УК сроком по пять лет каждого. На основании 33-й ст. УК признать всех троих осужденных социально опасными для данной местности, и после отбытия наказания выселить за пределы Артемовского, Сталинского и Луганского округов сроком на три года каждого. На основании 27-й ст. УК зачесть осужденным предварительное заключение Труфанову Якову и Перепечаенко Павлу с 26 октября 1929 г. и Перепечаенко Леонтию с 29 ноября 1929 г. Меру пресечения в отношении всех осужденных избрать содержание под стражей. Судебные издержки по делу отнести за счет Республики. Приговор может быть обжалован в Верхсуд через окрпрокурора в 48-часовой срок, с момента его оглашения.

Приговор вынесен 12 января 1930 г. в г. Артемовске в 14 час. 30 мин.1

(Берман, Петровский, Фесенко)
Верно: секретарь [підпис]

ЦДАЖР України, ф. 24, оп. 13, спр. 68, арк. 67. Засвідчена копія.


* У документі помилка, слід читати "Павло".


1 Кримінально-касаційна колегія Верховного суду УСРР 20 березня 1930 р., розглянувши касаційні скарги засуджених, Труфанову скоротила термін позбавлення волі до 5 років, а братам Перепечаєнкам вирок залишила в силі.- Док. № 48.


№ 49
РОЗПОРЯДЖЕННЯ НАРКОМЗЕМУ УСРР ПРО ВІДІБРАННЯ
ЛИШКІВ ЗЕМЛІ У ЗАМОЖНИХ ГОСПОДАРСТВАХ

15 січня 1930 р.

До всіх окрземвідділів, Зінов'євського та Вінницького окрвиконкомів
"Про зменшення розмірів землекористування для куркульських господарств"

Колегія НКЗС у засіданні 1 січня ц. р. (протокол № 13) визнала за потрібне для куркульських господарств зменшити крайні найвищі розміри землекористування, встановлені НКЗС в 1927 р., і встановити для кожного куркульського господарства розмір землекористування на їдця відповідно пересічного земельного забезпечення даного села, але на двір в цілому не вище розмірів, встановлених за доданою відомостю*, а земельні лишки зверх встановлених розмірів відібрати від куркульських господарств адміністративним порядком, використавши ці лишки для створення радгоспів і с/г колективів.

Згідно з цим Наркомземсправ пропонує:

  1. Негайно приступити до роботи по перевірці господарств згідно з зазначеною постановою колегії НКЗС.
  2. Безпосереднє виконання цього розпорядження покласти на сільські Ради за доглядом і інструктуванням районових земельних відділів, а Зінов'євській і Вінницькій округам - за доглядом і інструктуванням інструкторів по регулюванню земельних відносин РВК.
  3. Перевіряти лише куркульські господарства за ознаками, встановленими в постанові РНК УСРР від 6.ІХ.І929 р., не зачіпаючи інших господарств.
  4. Визначити пересічну кількість землі всіх вжитків на одного їдця по даному селу, і відповідно до цього, залежно від числа їдців кожного куркульського господарства, встановити для нього розмір землекористування, але у всіх випадках встановлена для куркульського господарства кількість землі не може перевищувати розміру, встановленого НКЗС за даною відомістю.
  5. Земельні лишки зверх встановленого розміру відібрати адміністра тивним порядком постановою сільської Ради, але без жодного порушення громадської сівозміни; сівозміну хутірських чи одрубних куркульських господарств до уваги не приймати.
  6. Коли ж куркульське господарство проводить городницьке господарство промислового типу біля міста чи промислового центру, розмір землекористування такого господарства встановити в 0,5 га на господарство.
  7. Всю роботу по відібранню земельних лишків від куркульських господарств закінчити до початку весняних польових робіт.
  8. Не пізніше 15 березня 1930 р. подати до НКЗС звіт із зазначенням числа перевірених куркульських господарств, площі відібраних лишків і способів використання відібраних лишків.
  9. Найвищі розміри землекористування для промислових садків, виноградників, хмільників буде надіслано додатково.

Заст. Наркомземсправ
(Качинський)

За керівника групи землевпорядження
(Владимиров)

Згідно: Попель

ЦДАЖР України, ф. 27, оп. 10, спр. 601, арк. 230. Копія. Склограф. прим.


* Відомість не додається.


№ 50
ЗАЯВА ЖИТЕЛЯ М-КА РІПКИ НА ЧЕРНІГІВЩИНІ
М. В. АТРОЩЕНКА ДО ВУЦВК ПРО БЕЗПІДСТАВНІСТЬ ЕКСПЕРТНОГО ПОДАТКУ,
ШТРАФУВАННЯ И РОЗКУРКУЛЕННЯ ЗА НЕВИКОНАННЯ ХЛІБОЗАГОТІВЛІ

20 січня 1930 р.

До Всеукраїнського Центрального виконавчого комітету
Гр-на м-ка Ріпок Чернігівської округи
Атрощенка Микити Васильовича

Заява

В цьому році мене обкладено в експертному порядкові с/г податком в сумі 102 крб. та самообкладанням у 51 крб. за те, що я в минулому 1928/29 р. мав невелику чайну, продавав тільки кип'яток, й то тільки раз на тиждень, поскільки у нас в Ріпках буває тільки один базарний день по вівторках. На яку чайну я вибирав патента та плачу подохідний налог. Я звертався до фінінспектора, чому ж я двічі обкладаюсь - за чайну, с/г податком та подохідним налогом? То він відповів: "Подавай заяву, так скинемо".

Я подав заяву, но мені відмовили.

Тепер же на мене наклали 35 пуд. зерна та 50 пуд. картоплі, як хліботівлі, яких я не мав змоги внести, через те, що маю тільки 1,00 (одну) дес. ріллі й при 5 їдоках мені самому не вистачає. В господарстві в мене всього хата, сарай, кінь, корова, 1 дес. ріллі та 2 дес сіножаті. За невзнос хлібозаготівлі на мене наклали штраф в 5-кратному розмірі та оштрафували мене на 864 крб., за який штраф спродали моє майно, а саме: хату, сарай й корову за 405 крб.

Прохаю ВУЦВК розглянути мою заяву щодо неправильного обкладання мене в експертному порядкові та невірний підхід щодо накладання хлібозаготівлі, та дати розпорядження про відміну штрафу за хлібозаготівлю й повернути належне мені майно2.

20.І.1930 р.

Микита Атрощенко

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 6, спр. 178, арк. 263. Оригінал. Рукопис.


2 На заяві М. Атрощенка є штамп: "Особистий прийом Голови ВУЦВК тов. Петровського", тобто розмова відбулася з самим Г. І. Петровським. Після неї на заяві з'явилася резолюція зав. приймальнею Кошелева: "За особистим розпорядженням Г. І. Петровського розглянуто на нараді членів ВУЦВК, працюючих в прийомній. Відмовити 23.І.1930 р. А. Кошелєв".
Та селянин навряд чи змирився а таким висновком, бо судячи з окремих документів в архівній справі, він звертався до інших установ, зокрема, до Центрального бюро скарг НК РСІ УСРР, знову до ВУЦВК та ін.
Нарешті 8 серпня 1930 р. приймальна голови ВУЦВК повідомила йому: "Заяву Вашу зі скаргою па неправильне розкуркулення Вашого господарства було надіслано до Чернігівського окрвиконкому на остаточне розв'язання справи 17.VІ.1930 р. за № 300, куди й слід Вам звернутися за всіма довідками".
Чим закінчилася ця справа - невідомо, але місцеві власті майже не йшли всупереч рішенню центру, й можна припустити, що врешті-решт скарга лишилась. без наслідків, як і в багатьох інших селян, які опинилися в такому становищі.- Док. № 50.


№ 51
З СТАТТІ Й. В. СТАЛІНА "ДО ПИТАННЯ
ПРО ПОЛІТИКУ ЛІКВІДАЦІЇ КУРКУЛЬСТВА, ЯК КЛАСУ"

21 січня 1930 р.*

...З чого виходив XV з'їзд, проголошуючи посилення політики обмеження (і витіснення) капіталістичних елементів села? З того, що, незважаючи на це обмеження куркульства, куркульство, як клас, все ж має залишитися до якогось часу. На цій підставі XV з'їзд залишив у силі закон про оренду землі, прекрасно знаючи, що орендарями в своїй масі є куркулі. На цій підставі XV з'їзд залишив у силі заков про наймавші праці на селі, зажадавши його точного проведення в життя. На цій підставі була ще раз проголошена недопустимість розкуркулювання. Чи суперечать ці закони і ці постанови політиці обмеження (і витіснення) капіталістичних елементів села? Безумовно, ні. Чи суперечать ці закони і ці постанови політиці ліквідації куркульства, як класу? Безумовно, так! Значить, ці закони і ці постанови доведеться тепер відкласти набік в районах суцільної колективізації, сфера поширення якої росте не днями, а годинами. А втім, вони уже відкладені набік самим Ходом колгоспного руху в районах суцільної колективізації.

Чи можна після цього твердити, що політика ліквідації куркульства, як класу, є продовженням політики обмеження (і витіснення) капіталістичних елементів села? Ясно, що не можна.

Автор згаданої статті забуває, що не можна витіснити клас куркульства, як клас, заходами податкового і всякого іншого обмеження, залишаючи в руках цього класу знаряддя виробництва з правом вільного користування землею і зберігаючи в нашій практиці закон про наймання праці на селі, закон про оренду, заборону розкуркулювання. Автор забуває, що при політиці обмеження експлуататорських тенденцій куркульства можна розраховувати на витіснення лігше окремих загонів куркульства, що не суперечить, а навпаки, передбачає залишення до якогось часу куркульства, як класу. Щоб витіснити куркульство як клас. для цього недосить політики обмеження і витіснення окремих його загонів. Щоб витіснити куркульство, як клас, треба зломити у відкритому бою опір цього класу і позбавити його виробничих джерел існування і розвитку (вільне користування землею, знаряддя виробництва, оренда, право наймання праці і т. д.).

Це і є поворот до політики ліквідації куркульства, як класу. Без цього розмови про витіснення куркульства, як класу, є пусте базікання, угодне і вигідне лише правим ухильникам. Без цього немислима ніяка oсерйозна, а тим більше суцільна колективізація села. Це добре зрозуміли бідняки і середняки нашого села, які громлять куркульство і здійснюють суцільну колективізацію. Цього не розуміють, що, як видно, деякі наші товариші.

Отже, нинішня політика партії на селі є не продовження старої політики, а поворот від старої політики обмеження (і витіснення) капіталістичних елементів села до нової політики ліквідації куркульства, як класу.

"Красная Звезда", № 18, 21 січня 1930 р.

Підпис: Й. Сталін

Сталін Й. Твори.-Т. 12.-С. 180-182.


* Дата публікації в газеті "Красная звезда".


№ 52
З ДОПОВІДНОЇ ЗАПИСКИ ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО ОКРВИКОНКОМУ
ДО ВУЦВКу ПРО ХІД СУЦІЛЬНОЇ КОЛЕКТИВІЗАЦІЇ
ПО РАЙОНАХ ОКРУГУ
*

3О січня 1930 р.

Політика партії й радвлади про прискорені темпи колективізації знайшла широкий відбиток в умовах Шевченківської округи. Будучи однією з найбільш перенаселених та малоземельних округ на Україні, Шевченківщина за останні роки дійшла до справжньої кризи індивідуального господарювання. Дуже низька землезабезпеченість на господарство (2,9 га) та щорічне збільшення приблизно на 8-10 % кількості господарств, перетворювало індивідуальні господарства Шевченківщини на карликові нерентабельні господарства. Й незважаючи на те, що врожайність на Шевченківщині одна з найвищих на Україні, дальший розвиток товаровості сільського господарства, піднесення урожайності -o майже загальмувався. Це найяскравіше відбилося на стані сировинної бази цукрової промисловості, що значно розвинена в окрузі (19 цукроварень). Урожайність буряку, починаючи з 1925 р., систематично надала. Так, у 1925 р. га давав 145 ц, у 1926 р.- 122 ц, у 1927 р.- 129 ц, у 1928 р.- 94 ц, 1929 р.- 62 ц. В таких умовах гасло суцільної колективізації округи на базі бурякосіяння й цукрової промисловості впродовж двох посівних кампаній - весняної та осінньої 1930 р.- кинуте окрутовими керуючими органами, жваво було підхоплене всіма масовими організаціями округи, сільським активом і бідняцько-середняцькими масами села. Масовий колективістичний рух, що розгорнувся в окрузі впродовж 1928/29 р. й дав наслідком три цілком усуспільнених района - Шполянський, Петрівський, Стеблівський, та близько 50 усуспільнених сел. став поширюватись та закріплюватись великою масового організаційною роботою, що чим далі, то ширше розгортається, ув'язуючись з суцільною колективізацією та підготовкою до весняної засівної кампанії.

Проведена округою робота по підготовці суцільної колективізації.

Протягом двох місяців (з 15 листопада по 15 січня) проведено таку підготовчу роботу до суцільної колективізації: 1) широка партійна нарада з 520 учасниками; 2) широка округова бідняцько-батрацько-середняцька конференція з 2 тис. чоловік; 3) широка конференція робітників-цукровиків та сільгосплісу на 1 тис. чоловік; 4) районні бідняцько-батрацько-середняцькі конференції, збори, наради, а також сільські наради й конференції, у яких взяло участь 88 602 чоловіка; 5) округова виробнича (земельна) нарада на 200 чоловік; 6) пленуми окрвиконкому, ОРПС та всіх інших керуючих органів округи; 7) організовано в окрузі та надіслано на райони 208 робітничих' бригад, до складу яких входить 967 робітників; 8) мобілізовано округою та надіслано на села 260 робітників (партійців, агрономів комсомольців та 5 чоловік агрономічної бригади НКЗ); 9) районові організації надіслали на села 696 робітників; 10) до кожного району надіслано виїздну редакцію пересувної

Провідних кадрів колгоспів 40 чоловік на 14 днів курси закінчено
Керівників колгоспів
Бригадирів-трактористів
Рахівників колгоспів
Агротехніків
Агроуповповажених
Боротьби з шкідниками
Мірщиків
Трактористів-рульових
1500 >>
110 >>
450 >>
450 >>
200 >>
1700 >>
510 >>
1400 >>
на 15 >>
>> 60 >>
>> 30 >>
>> 30 >>
>> 7 >>
>> 4 >>
>> 10 >>
>> 45 >>
>>
йдуть
>>
>>
мають ближчими
днями почати
йдуть
>>
Всього: 6360 чоловік 241 днів  

газети; 11) організовано такі курси; 12) розроблено організаційний план суцільної колективізації округи; 13) видано в окрузі такі матеріали: а) оргплан суцільної колективізації; б) постанови виробничої земельної наради; в) матеріали округової батрацько-бідняцько-середняцької та робітничої конференцій; 14) завезено колгоспівської літератури в округу. на 60 тис. крб. Вся ця організаційна та масова робота дала значні наслідки в зрушенні й дальнішому розвиткові масової колективізації в окрузі.

Стан суцільної колективізації округи та підготовки до весняної
сільськогосподарської кампанії

На 20 січня стан суцільної колективізації округи характеризується такими даними:

1. Усуспільнено земельної площі (прийнято статути та зареєстровано райвиконкомами) 597, 596 га або 64,8 %. Всього на сучасний мент існує в окрузі 866 колективних об'єднань (при наявності 514 населених пунктів). З них: комун - 46, артілів - 329, СОЗів - 491. Треба зазначити, що весь час кількість окремих форм колгоспів та співвідношення між ними міняються в напрямку збільшення вищих форм - колгоспів та укрупнення і перетворення села в один колгосп.

За неповними відомостями з районів на 20 січня маємо цілком усуспільнених сіл - 144, на 75 % - 41, на 50 % - 32; деякі села (Жорнокліїв, Михайлівка та ін.) цілком переходять на статут комуни. Але й цей стан весь час міняється. В сучасний мент зі зростом усуспільнення взагалі кількість сел усуспільнених повністю значно більша.

2. Усуспільнено робочої худоби - 30 312 голів, або 32,7 %. Одночасно з усуспільненням робочої худоби проводиться усуспільнення кормів для неї. Наприклад: по Шполянському району усуспільнено 50 тис. пуд. грубих кормів. За відомостями таких районів, як Мошенський, Іркліївський усуспільнена худоба забезпечена грубими кормами повністю.

Окружні організації оцінюють стан усуспільнення худоби, як незадовільний, не відповідаючий загальному стану усуспільнення. Незважаючи на те, що при усуспільненні оцінка худоби проводиться не нижче риночних цін, такий стан з усуспільненням худоби пояснюється тим, що на місцях, немає спільних приміщень для зведення усуспільненої худоби, не розроблено як слід питання про організацію догляду за усуспільненою худобою та організацією робіт і заробітків усуспільненої худоби впродовж зимового часу. Разом із цим остаточне оформлення усуспільнення робочої худоби також гальмується й тим, що оцінка її, тобто технічне оформлення усуспільнення, вимагає багато часу. Зараз на налагодження цієї справи звернено увагу всіх районових і сільських організацій та округових уповноважених. Поруч із розкуркуленням і одібранням в фонд колективізації сел куркульських приміщень, ця справа посунеться вперед значно краще.

3. Усуспільнення реманенту проходить значно швидше, ніж усуспільнення худоби. Це пояснюється тим, що для усуспіленого реманенту не потребується стільки приміщень та налагодження догляду, як за худобою. Хоч зведених даних про усуспільнення реманенту в окрузі ще не має, але дані по окремих районах цілком це стверджують. Так в Корсунському р-ні усуспільнено мертвого реманенту - 49, в Іркліївському - 100 та в Шполянському - 80 %. Зводка про стан усуспільнення по районах прикладається.

В зв'язку з великою підготовчою та організаційною роботою до суцільної колективізації, а також з пізнім, надісланням Наркомземом (5 січня) контрольних цифр посівкампанії, складання виробничих планів та доведення планів посівкампанії до села, а також розгортання практично-господарчих заходів по підготовці до весняної с. г. кампанії в окрузі трохи запізнилось. Зараз навіть до наміченого урядом строку, в усіх селах округи плани посівкампанії до села доведені.

На 25 січня, основні заходи по посівкампанії виконані в окрузі в таких розмірах:

Мобілізовано насіннєвого фонду 432 832 пуд. або 30,2%
Очищено зерна 211 097 >> >> 16,2 %
Відремонтовано тракторів 25 та  
Іншого с/г знаряддя 1316 шт. >> 16 %
Законтрактовано буряку 52 085 га >> 80,1 %
Інших ярих культур 20 350 га >> 10%
Забезпечено площу під буряк:
а) насінням
б) мінеральним угноєнням
в) сівалками
г) заходами боротьби з шкідниками
 
на 80 %
на 8,1 %
Цукротрест не з'ясував
До цього часу Цукротрест не з'ясував
Машинопостачання не одержано округою за планом: плугів-лущильників - 233 шт.,
борон посівних - 455 шт., культиваторів 9 - лайних 130 шт.,
полольників - 37 шт., сівалок - 284 шт. та 235 машин і
знаряддів причіпних до тракторів.
Реалізовано машин на 152 тис. крб., або 12 %.

Кредитування: кредитовий план складений у розмірі 16 225 тис. крб., задоволений у розмірі 3242 тис. крб., або на 20 %. Кредити вже розверстані по районах, товариствах і проводиться робота по капіталонагромадженню до них - 5 695 500 крб.

Основним недоліком в роботі до цього часу було те, що місцеві організації не перебудували своєї роботи на господарські рейки. Це в значній мірі пояснюється тим, що основні господарські фактори - трактори, кредити, чистогатункове насіння ще не прибули в округу й неможливо було розгортати господарських міроприємств.

Особливо погано стоїть справа з тракторизацією округи. Незважаючи на те, що є декілька постанов правління Цукротресту про надсилку 320 тракторів в округу до початку весняної засівної кампанії і навіть була винесена постанова, аби ці трактори дали Шевченківщині з партії, що раніше була визначена для радгоспів Цукротресту, зараз Цукротрест відмовляється дати окрузі трактори. Округа опинилась в дуже скрутному стані, коли тракторні станції не лише були широко популяризовані серед населення, а навіть проведена вся підготовча робота до їхньої організації, а саме: навчаються 1400 трактористів, складено з населенням умови, а також законтрактовано нові площі під буряк без проведення попередньої глибокої оранки, яка може бути компенсована лише тракторною оранкою. В зв'язку з цим зараз посилилось недовір'я до всіх заходів і міроприємств по суцільній колективізації, й ворожа агітація використовує цей момент. Водночас і Укрколгоспсоюз не забезпечує Шполянську тракторну станцію 60 тракторами, як це було визначено всіма попередніми планами, а дає лише 20 тракторів, що гальмує нормальний зріст вже існуючої тракторної станції. Укрсільцукор також відмовляється постачити тракторами Набутівську цукроварню.

Погано стоїть справа з кредитами на суцільну колективізацію. Основні заходи по суцільній колективізації, як-то: розвиток скотарства (силосні башти, ферми, племенні розсадники, свинарники, телятники, усуспільнення робочої худоби) буде розрахований на 3 млн. крб. довготермінової контрактації буряка, про що теж була постанова Цукротресту. Зараз цих кредитів округа не одержала і не з'ясовано, чи може їх одержати. А загальне кредитування збільшилось проти минулого року лише на 300 тис. крб. Незважаючи на необхідність та можливості збільшення в окрузі площі під буряк, щоб завантажити повністю цукроварні округи сировиною, ця справа гальмується виключно тим, що Цукротрест відмовився забезпечити навіть 65 тис. га площі під буряк, як насінням, так і мінеральним угноєнням і засобами боротьби зі шкідниками.

Крім того, розроблений попередньо Цукротрестом тип радгоспно-колгоспного господарства в бурякосіючому районі зараз зовсім не здійснюється. Не лише не будуються всі радгоспно-колгоспні об'єднання, визначені оргпланом, але навіть не провадиться спроба утворити в окрузі декілька досвідних об'єднань.

Щодо сортозміни, то центральними органами не виконуються постанови СТО і РНК" про видачу чисто гатункового насіння в районах цукроварень колгоспам в остаточний розрахунок за буряк, з тим, щоби протягом двох років у районах цукроварень замінити все безпороднє насіння па сортове.

Недостатнє розгортання господарських заходів посівкампанії та низька якість роботи по усуспільненню в значній мірі пояснює недостачу агропомічних сил для складання виробничих планів вже колективізованих сіл, досить низька кваліфікація значної частини працюючих в окрузі агрономів, відсутність розроблених центром та науково-ДОСЛІДНИЦЬКИМИ організаціями матеріалів про організацію великого колективного господарства, особливо таких питань, як оптимальні розміри колгоспів, організація праці в колгоспах; статути, розподіл продукції та інші питання внутрішнього розпорядку. Доводиться при обмеженості округових сил, одночасно з практичною роботою займатися розробкою цих питань: Відсутність в центрі масової популярної літератури по колективізації, обмеженість таких організаційно-культурних засобів в окрузі, як кіно, радіо, чарівні ліхтарі, засобів пересування (машин) та телефонів (лише ЗО сільрад мають телефони). Також не вистачає в окрузі й організаторів колективізації. Обіцяні окрузі робітники в рахунок "25 000" ще не прибули.

Класова боротьба й розкуркулення

Пророблена велика масова робота дала значний зріст класової свідомості бідноти, батрацтва, а також зміцнення їхньої спілки з середняками.

Чітка класова лінія щодо куркуля, яка з початку роботи була дана місцям, про неприпустимість прийому куркулів до колгоспів, а також чистку куркулів з існуючих колгоспів, сплотила бідняцько-середняцькі маси та протиставила їх куркулям. В усіх селах відбулись постанови загальних зборів, де затверджувався список осіб, що не мають права бути членами колгоспів. Таких господарств в селах налічується 3-12%. Опір куркулів суцільній колективізації, їх агітація проти колективізації значно поширились. Куркулі розпускають всякі брехні про те, що колективізація - це панщина, що вона доведе селян до старців, що вся округа буде засіватись лише буряком і не буде чого їсти та ін. Куркулі агітують за продаж насіння, худоби й продають це. Посилилась також робота духівництва, сектанства та інших темних і ворожих елементів. В останній час, у зв'язку з розгорненням розкуркулення маються знову випадки терористичних актів з боку куркулів: у Малокалигірському р-ні пострілом у вікно під час зборів забито сільуповноваженого по колективізації; в Шполі через вікно забито голову сільради, в с. Красносільці знищено радіо.

Окрутова бідняцько-батрацько-середняцька конференція винесла постанову про розкуркулення, яка була стверджена президією округового виконавчого комітету.

Зараз по всій окрузі провадиться масова робота, виносяться постанови про розкуркулення та почалось масове розкуркулення. У деяких районах: Золотоніському, Петрівському, Кам'янському, Іркліївському - розкуркулення вже закінчено. Є відомості про розкуркулення 688 господарств, яких батрацько-середняцькі маси розкуркулили дощенту. Опір з боку куркулів виявляється в тому, що куркулі ховають та нищать своє майно. Наприклад, в Ірклієвському районі один куркуль навіть зняв залізо з даху; а також починають тікати. Сільради, як правило, приймають найактивнішу участь у суцільній колективізації, розкуркуленні та підготовці до весняної засівної кампанії. Власне кажучи, вони з основними штабами цих міроприємств на селі. Але є окремі сільради (наприклад - Гречківка, Ребедайлівка та ін.), що не стоять па височині. Зараз дано директиву, аби ці сільради, що не проводять правильної класової лінії, або байдуже ставляться до суцільної колективізації, переобирались.

Звітно-перевірочна кампанія сільрад проводиться, цілком ув'язуючись з суцільною колективізацією та підготовкою до посівкампанії.

Голова Шевченківського окрвиконкому
(Левкович)

30.1.1930 р.

ЦДАЖР України, ф. 27, оп. 15, спр. 507, арк. 1-8. Копія.


* Опущено відомості про стан тваринництва, озимини, внутрішній розпорядок колгоспів.


№ 53
ПОСТАНОВА ЦВК СРСР ПРО ДОСТРОКОВІ ПЕРЕВИБОРИ
СІЛЬСЬКИХ РАД І РАЙВИКОНКОМІВ В РАЙОНАХ
СУЦІЛЬНОЇ КОЛЕКТИВІЗАЦІЇ

31 січня 1930 р.

Центральным исполнительным комитетам союзных республик
РСФСР, УССР, БССР, ЗСФСР, УзССР, ТуркССР и ТадССР

В своем постановлении от 25 января 1930 г. о новых задачах советов в связи с широко развернувшейся колективизацией в деревне3 Президиум Центрального Исполнительного Комитета Союза ССР указал, что сельский совет, не перестроивший своей работы, сельский совет, не ставший во главе колхозного движения, отстающий от темпов социалистического преобразования деревни, не умеющий организовать бедняцко-батрацкие массы - такой сельский совет подлежит немедленному переизбранию.

Во исполнение этой директивы Президиум Центрального Исполнительного Комитета Союза ССР предлагает центральным исполнительным комитетам союзных республик разрешить центральным исполнительным комитетам автономных республик, краевым (областным) и окружным исполнительным комитетам произвести досрочные перевыборы сельских советов, состав которых засорен чуждыми элементами и которые не смогли, опираясь на батрацкие и бедняцко-середняцкие массы крестьянства. стать во главе социалистического переустройства деревни и руководить колхозным движением, а также произвести перевыборы всех сельских советов в районах сплошной коллективизации под углом усиления их руководящего влияния в социалистическом переустройстве деревни и большего вовлечения в них батрацко-бедняцких слоев населения и актива колхозников.

Также разрешить переизбрание районных исполнительных комитетов, не обеспечивающих достаточного руководства сельскими советами, не развернувших работы по коллективизации сельского хозяйства и по улучшению обслуживания колхозного населения.

Президиум Центрального Исполнительного Комитета Союза ССР указывает, что в предстоящую кампанию перевыборов советов должны быть мобилизованы широчайшие массы батрачества, бедноты и середняков на дальнейшее развертывание коллективизации сельского хозяйства и ликвидацию кулачества как класса, с тем, чтобы перевыборы советов обеспечили также успешное проведение весенней посевной кампании.

Планы перевыборов сельских советов и районных исполнительных комитетов, отчеты сельских советов и отдельных членов их должны быть предварительно обсуждены в группах бедноты сельских советов, на общих собраниях батрачества и бедноты и собраниях колхозников.

Досрочные перевыборы сельских советов и районных исполнительных комитетов, а также перевыборы сельских советов в районах сплошной коллективизации, должны проводиться в соответствии с избирательным законодательством Союза ССР и союзных республик.

Председатель ЦИК Союза ССР М. Калинин

Секретарь ЦИК Союза ССР А. Енукидзе

Москва. Кремль
31 января 1930 г.

Распубликовано в № 31 Известий ЦИК Союза ССР и ВЦИК от 1 февраля 1930 г.

СЗ СССР.- 1930.- № 9, отдел 1-й.- Ст. 106.


3 В цій постанові, зокрема, зазначалося: "Сельский совет, который не перестроит своей работы применительно к новым задачам, в связи с массовой коллективизацией, и не станет во главе колхозного движения, будет на деле кулацким сельским советом, неспособным проводить политику социалистического строительства... Основным содержанием работы сельских советов в связи с массовой коллективизацией является их активное участие в составлении производственных планов коллективных хозяйств и их осуществление, причем роль сельских советов должна особенно проявиться в усилении процессов обобществления, правильной организации труда и в наблюдении за выполнением коллективными хозяйствами всех их обязательств перед пролетарским государством (хлебозаготовки, контрактации, налоги и т. д.)... Городские советы должны па деле помочь сельским советам посылкой особых бригад из членов городских советов, активистов-рабочих на временную или постоянную работу в сельские советы (СЗ СССР.- 1930.- № 7. отдел 1-й.-Ст. 85).-Док. № 53.


№ 54
ПОСТАНОВА ЦВК I РНК СРСР ПРО ЛІКВІДАЦІЮ ОРЕНДИ ЗЕМЛІ
І БОРОТЬБУ З КУРКУЛЬСТВОМ

1 лютого 1930 р.

О мероприятиях по укреплению социалистического переустройства
сельского хозяйства в районах сплошной коллективизации
и по борьбе с кулачеством

В целях обеспечения наиболее благоприятных условий для социалистического переустройства сельского хозяйства Центральный Исполнительный Комитет и Совет Народных Комиссаров Союза ССР постановляют:

  1. Отменить в районах сплошной коллективизации действие закона о разрешении аренды земли и о применении наемного труда в единоличных крестьянских хозяйствах (VII и VIII разделы общих начал землепользования и землеустройства).
    Исключения из этого правила в отношении середняцких хозяйств регулируются районными исполнительными комитетами под руководством, и контролем окружных исполнительных комитетов.
  2. Предоставить краевым (областным) исполнительным комитетам и правительствам автономных республик право применять в этих районах все необходимые меры борьбы с кулачеством вплоть до полной конфискации имущества кулаков и выселения их из пределов отдельных районов и краев (областей).
    Конфискованное имущество кулацких хозяйств, за исключением той части, которая идет в погашение причитающихся с кулаков обязательств (долгов) государственным и кооперативным органам, должно передаваться в неделимые фонды колхозов в качестве взноса бедняков, батраков, вступающих в колхоз.
  3. Предложить правительствам союзных республик, в развитие настоящего постановления, дать необходимые указания краевым (областным) исполнительным комитетам и правительствам автономных республик.

Председатель ЦИК Союза ССР М. Калинин

Председатель СНК Союза ССР А. Рыков

Секретарь ЦИК Союза ССР А. Енукидзе

Москва. Кремль
1 февраля 1930 г.

Распубликовано в № 32 Известий ЦИК Союза ССР и ВЦИК от 2 февраля 1930 г.

СЗ СССР.-1930.-№ 9, отдел 1-й.-Ст. 105.

  wielki_glod3.html