№ 55
З ЗАЯВИ ХЛІБОРОБА К. Я. АНТОЩЕНКА
З С. КОРСУН АРТЕМІВСЬКОГО ОКРУГУ ДО ВУЦВКу
ПРО НЕЗАКОННІСТЬ РОЗКУРКУЛЕННЯ И ПОЗБАВЛЕННЯ ПРАВ

6 лютого 1930 р.*

В ВУЦИК от красного партизана,
гр. с. Корсуна Артемовского округа К. Я. Антощєнко

...В ** 1929 г. я занимался хлебопашеством, имея 4 га посевной земли, 2 лошади, 1 корову. После умолота хлеба мной было вывезено 43 пуд. хлеба на ссыппункт добровольно в августе месяце. 8 декабря 1929 г. Корсунский сельсовет прислал мне извещение о дополнительном вывозе 100 пуд. хлебных культур и 25 пуд. подсолнечных семечек, которых я не сеял. Срок выполнения - 1 день. 9 декабря мной было вывезено 105 Пуд. хлебных культур, а семечек не вывез. Взамен семечек было мной предложено хлебные культуры в двойном размере, на что я получил отказ. После чего конфисковали имущество, продали дом, забрали с/х инвентарь, весь хлеб и выбросили меня и мое семейство на улицу.

После конфискации я подал заявление о снятии с меня земельного надела. Корсунский сельсовет 27 декабря прислал мне извещение об обсеменении земли, но чем ее обсеменять, если все конфисковано? 30 декабря получено мной новое уведомление, где предлагается мне и моей жене внести в фонд ликвидации безграмотных 180 руб.

В период с 1923 г. по 1929 г. я находился на службе, не имея наемного труда, о чем подтверждает акт обследования Корсунского сельсовета от 20.VIII. 1929 г. Несмотря на это, меня причислили к кулакам и лишили права голоса. Я обжаловался в Артемовский окрисполком и окрпрокуратуру, где мне было отказано в моей просьбе.

Все партизаны при советской власти пользуются привилегиями и льготами, мне же эти льготы не только не предоставляют, но даже лишили самого необходимого - это права на гражданство, т. е. права голоса без всяких на это оснований. В 1921 -1928 гг. я не был лишенцем, а теперь лишили, не представляя возможным где-либо работать, выбросив семью на улицу, которая состоит из 5 душ - жены, 2-х детей (старшей девочке 4 года, а младшей 6 месяцев) и матери-старухи 65 лет.

Прошу разобрать мое дело, восстановить мои права и распорядиться вернуть конфискованное имущество. Считаю, что конфискация проведена незаконно. В подтверждение вышеизложенного прилагаю при сем документы о моей службе в Красной Армии и о службе в гражданских учреждениях4.

К. Антощенко

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 6, спр. 178, арк. 188. Оригінал. Рукопис.


* Дата подання заяви на особистому прийомі у ВУЦВКу.

** Опущено текст з описом життя за 1917-1928 рр.


4 В архівній справі цих документів немає. У перегляді обставин розкуркулення К. Антощенку було відмовлено. На його заяві в резолюція "трійки": "Беручи до уваги, що справу вже було перевірено ОВК та РВК (у прохача на руках є заява з резолюцією секретаря ОВК з 17.ХІ.1929 р.) та окрпрокуратури, яка листом № 112/87 від 28.І.1930 р. сповістила прохача про безпідставність його скарг (лист на руках у прохача) - в проханні про перегляд справи відмовити [три підписи], 6.ІІ.1930 р." Того ж дня приймальна ВУЦВК офіційно повідомила селянина про рішення "трійки" на його домашню адресу.- Док. № 55.


№ 56
ЗАЯВА СЕЛЯНИНА Й. Й. БЕЗПАЛЬКА ДО ВУЦВКу
ПРОТИ РІШЕННЯ ОРІХІВСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ НА ЗАПОРІЖЖІ
ПРО ЙОГО ВИСИЛКУ НА СОЛОВКИ ЯК СИНА КУРКУЛЯ

14 лютого 1930 р.*

В Центральный Исполнительный комитет
гр.-на пос. Орехова, 1-й Покровской части
Иосифа Иосифовича Безпалько

Заява

Я, согласно постановления Ореховского поселкового Совета, подлежу высылке на Соловки, как сын бывшего кулака-отца. До революции мне было 16 лет, я еще не имел понятия взрослого человека о праве собственности и об эксплуатации человека над человеком. С 1922 г. по 1929 г. облагался нормальным сельскохозяйственным налогом, жил самостоятельно, и не был лишен избирательных прав. И только в 1929 г. к моему сельскохозяйственному налогу было прибавлено 50 %, а всего заплатил 97 руб. Таким образом, эта цифра и обстоятельства дела говорят за то, что у меня не куркульское хозяйство, и что я старой куркульской идеологии по своей молодости еще не мог усвоить, а усвоил совершенно новое течение трудового народа, какового я и придерживаюсь на протяжении 12 лет.

Никогда я не выступал против мероприятий советской власти, не был судим и до сего времени не признавался вредным элементом советской власти. Если мой отец считается эксплуататором, то я за это не должен нести наказание, ибо я лично не был эксплуататором и ничего общего с ним не имею. А посему прошу Центральный Исполнительный комитет обратить особое свое внимание на неправильное мое выселение на Соловки5.

Проситель И. Безпалько

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 6, спр. 179, арк. 356. Оригінал. Рукопис.


* Дата одержання заяви в приймальні ВУЦВК.


5 Відповіді на заяву не виявлено.- Док. № 56.


№ 57
З ІНФОРМАЦІЙНОГО ЛИСТА ІНСПЕКТОРА НАРКОМЗЕМУ УСРР
М. СУКАЧА ПРО РОЗКУРКУЛЕННЯ
Й ПРИВЛАСНЕННЯ МАЙНА СЕЛЯН В ШЕВЧЕНКІВСЬКОМУ ОКРУЗІ

19 лютого 1930 р.

До посівтрійки при НКЗ УСРР тов. Волошинову

...Ліквідація куркуля як класу в окрузі почалася ще в двадцятих числах січня. Розкуркулено вже 4236 господарств, що складає приблизно 50 % до всіх куркульських господарств, відносно яких винесені постанови сільських зборів бідноти та середняків про розкуркулення. Біднота та середняцтво виявили велику політичну свідомість та активність в справі майнового та політичного роззброєння куркуля, рішуче й дружно приймали постанови, а також забирали від куркулів до усуспільненого фонду колгоспів засоби виробництва з куркульських господарств.

Треба разом з тим зазначити, що справа розкуркулення на Шевченківщині в окремих районах і селах мала багато перекручувань директив центру. Головнішим з перекручувань треба відмітити моменти голого адміністрування, а також те, що розкуркуленням зачеплено середняка. Наведу дещо про те, як проводилось розкуркулення в Іркліївському р-ні. 20 січня на райпартзборах була висловлена установка, що слід негайно приступити до роззброєння куркуля. Того ж числа голова сільради с. Іркліїва т. Мацак негайно скликав засідання сільради з трьох чоловік і прийняли постанову приступити до розкуркулення. Слідом за засіданням президії сільради були скликані збори КНС та активу в кількості 53 осіб. На останніх підтверджено постанову сільради і вирішено зараз же взятися до роботи (в селі 1507 виборців). Годин в 11 вечора актив, озброївшись мисливськими рушницями, а також притягнувши чоловік зо два червоноармійців, попрямував до куркульських дворів і почав розкуркулюваний, забираючи не лише засоби виробництва, а й різні дрібні хатні речі: подушки, коврики, залізні ложки, часи-будильники, куски мила та ін. Всіх було намічено розкуркулити за ніч 24 господарства, але коли дійшли до дев'ятого господарства, то голова сільради вже вибув із строю: його куркулі побили, вибили зуби. Цей випадок примусив припинити роботу, а на слідуючий день районові організації звернули увагу на ці хиби і послали попередження в другі села, хоча і в других селах встигнули наробити не кращого. В с. Крутьках комісія по розкуркулювавше забарахолилась, попривласнювала розкуркулені речі, навіть голова комісії, член партії з райцентру Мацієвич, взяв собі 7 вироблених овчин на кожух. Було проведено трус, забарахолені речі, знайдені у членів комісії по квартирах, відібрані, а комісію заарештовано. В цьому ж р-ні розкуркулено багато середняків. В Чорнобаївському районі розкуркулено 28 середняків. Взагалі в справі розкуркулення кожний р-н перекручував по-своєму. Ця справа зараз вивчається і вживається заходів до попередження всіх недоліків в дальнішій роботі по закінченню розкуркулення.

Зараз я перебуваю у Канівському р-ні, звідки і пишу цього листа. З Каніва переїду ще в один-два райони, а потім, поінформувавши округову організацію про наслідки роботи, повернуся до Харкова.

Інспектор Сукач

19 лютого 1930 р.
м. Канів

ЦДАЖР України, ф. 27, оп. 15, спр. 507, арк. 14-18. Оригінал.


№ 58
ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ КЕРІВНИЦТВА КРИВОРІЗЬКОЇ
ОКРУЖНОЇ КК -РСІ ДО ЦКК КП(б)У
ПРО КОЛЕКТИВІЗАЦІЮ Й РОЗКУРКУЛЕННЯ СЕЛЯН В ОКРУЗІ

22 лютого 1930 р.
Сов. секретно

Хлебозаготовительная кампания этого года в округе прошла под знаком решительной борьбы с капиталистическим элементом. Мобилизация масс на переход к социалистическому ведению хозяйства, мобилизация членов партии на хлебозаготовки - помогла ещё больше оживить работу ячеек, укрепить боеспособность организации, а вместе взятое, включая сюда и чистку партии и чистку аппарата, которая проводилась под знаком борьбы с оппортунизмом, косностью и бюрократизмом, извращениями, дало такие результаты: а) 100 % выполнение плана хлебозаготовки; б) коллективизировано 98 % хозяйств; в) обобществление 97 °/о площади и 98 % тягловой силы и, наконец, обобществление на 100,3 % песенного зерна на весеннюю посевную кампанию (по пшенице 80 %). Указанные сведения по посевматериалу даны на 20 февраля.

Бурній рост коллективизации в округе поставил вопрос о ликвидации кулака как класса. Выступления Сталина на конференции марксистов-аграрников и передовые статьи газеты "Правда" и т. д. нами учтены и ОПК развернул широко массовую работу (конференции селян, интеллигенции по районам, молодёжи, а потом и окружные конференции) по подготовке масс к раскулачиванию. ОКК принимала активное участие как в хлебозаготовке, посевкампании, так и в работе по раскулачиванию. Большая половина работников КК руководила на местах раскулачиванием, я также был г" районе и раскулачивал. Результаты раскулачивания такие:

а) 40 тыс. человек рабочих, батраков, бедноты и середняков участвовали в раскулачивании. Только единицы нашлись из партийцев, которые уклонились от раскулачивания или проповедывали, что надо поосторожней, мол, оставляйте и по коровке и по конячке;

б) кулак видя, что наступает масса, не смел сопротивляться. Он, скрежеща зубами, молчал, были только 3-4 случая сопротивления (не пускал во двор, закрыл хату и попытка наносить побои бригаде);

в) раскулачено по округу 4000 хозяйств, или 3,7 %, т. е. 95 % кулаков экспертников;

г) по приблизительным подсчётам конфисковано 4000 лошадей и столько же коров. Около 4 тыс. хат и до 5 тыс. разных других построек. Больше 125 тыс. пуд. зерна (это после хлебозаготовки), 15 тыс. разных с/х. машин, около 3 тыс. овец, больше 1 тыс. свиней, 25-30 тыс. денег в облигаций и разного другого имущества. У отдельных кулаков находили по 150 пар нижнего белья, по 10-12 пуд. сала, по 3-5 пуд. коровьего масла, по 1 тыс. метров мануфактуры. Основная масса передана в коллективы. Около 300 коров передано молочным фермам, деньги на трактора. Батрак и бедняк безбоязненно вселялись в кулацкую хату;

д) середняк, освобождаясь из-под влияния кулака, быстрее пошёл в коллектив, так: до раскулачивания было около 40 % дворов объединено, после раскулачивания сразу же через 5-10 дней мы добились коллективизации 79 %, прекратилось разбазаривание скота.

На днях я участвовал в районе в проведении собрания бедноты и СОЗов - о выселении кулака. Подчёркиваю, что боязнь кое-кого о том, что беднота и созовцы не будут активны при обсуждении о выселении, провалилась, настроение лучше всего определить такими двумя моментами:

1) по Широковскому району (где я был) из 8 тыс. участников на собрании голосовало против выселения только 3 человека, да и то против отдельных кандидатур; 2) к списку, намеченному в районе, в 150 человек, актив наметил 20 человек, а на собрании бедноты и созовцев, если учитывать и изменения, то около 70 человек (изменили человек 20 по району: ко старости, вдов и т. д.). Настроение такое: "Долой их, чтобы они нам не мешали".

Были отдельные искривления при раскулачивании, кое-где задели середняка, дана директива об исправлении. По Божедаровке я сам проверял, как подошли к раскулачиванию, и там хозяйств 10-15 сразу восстановили. По Широковскому р-ну также 5-6 хозяйств восстановили.

В Софиевском районе по Авдотьевскому сельсовету председатель сельсовета, секретарь сельсовета и ряд бедняков решили дополнительно пораскулачивать и 15-19 февраля 1930 г. пошли ночью к ряду середняков и даже бедняков, начали раскулачивать, причём в опись заносились только громоздкие вещи, и все ценные, деньги, ценности и облигации забрали себе в карман. Дошли до того, что одну батрачку разули. Все они арестованы, 20 февраля выезжал зампред ОИКа. Кое-где при раскулачивании были попытки свести личные счёты, но этому давался отпор.

В данное время идёт подготовка к выселению кулаков, большая часть работников ОКК будет участвовать в выселении (начнётся 23- 26 числа).

ОКК в данное время сосредоточила максимум внимания на проверке директив к весенней посевкампании. Проверено: 1) засыпка зерна; 2) очистка; 3) продвижение машины; 4) состояние мастерских; 5) ход контрактации.

В данное время работает бригада над применением в колгоспах форм отчётности и учёта. На периферию мобилизовано 200 бухгалтеров" Бригада РКИ установила, что преподанные формы с центра очень громоздкие, рассчитанные на среднеквалифицированного работника, кроме того, не отра?кают процессов труда и совершенно почти не учитывают таковых. Проработаны более простые формы учёта и отчётности. Просьба к вам, созвать при НК РКИ совещание или на заседании коллегии НК РКИ заслушать наш доклад и рассмотреть формы. Дальше ждать нельзя, надо сейчас же дать такую отчётность, которая бы могла быть заведена грамотным работником. По преподанным формам с центра только для одного крупного СОЗа потребуется 20 счётных работников, наши же формы уменьшают до 5 человек и более, правильный учёт будет.

Политическое настроение села удовлетворительное. В данное время приступили к выселению кулаков. Кулак всеми силами пытается завоевать па свою сторону кое-кого, но не удаётся (подробно о выселении напишу, после окончания выселения). Кулаков много удрало из мест жительства. В отдельных местах организует кулак повстанкомы, так, например, в Пятихатском р-не кулак Перерва вместе с бывшим руководителем банды Карпенко втянули в свою организацию до 100 человек, причём кулаков 10-15 человек, остальные же бедняки и середняки. Характерно отметить, что совещания проводились у члена партии Грищенко (из с. Желтого). Многие участники - это исключенные из партии. Все они арестованы ГПУ. Грищенко нами исключён из партии. Факт подготовки к восстанию по весне ГПУ установлен.

В Казанке кулачество продолжает вести агитацию, что их Бурдино во время хлебозаготовок обобрал с хлебом и теперь нет на посев. Кое-где пытаются методы воздействия через бригады на лиц, не желающих вносить посевмат в СОЗ, истолковать бурдиновщиной и клевещут о том. что якобы проводится сбор под силой репрессий и т. д.

На производстве политическое настроение можно характеризовать ростом участия в соцсоревновании, за истекший квартал [число] участников соцсоревнования выросло на 28 %, добыча выполнена по руде с превышением на 9 %.

Но есть кулацкие прорывы и на производстве. Когда обсуждали па руднике [им.] Чубаря вопрос о выселении кулаков, несколько рабочих плакали, настроенно подкулачникам удалось создать неблагоприятное. Первая декада февраля дала резкое снижение добычи. На Мопровском руднике на собрании рабочих, когда делали доклад о раскулачивании и о сборе недоимок с нэпманов, несколько рабочих требовали раскулачивания коммунистов и специалистов. На Октябрьском руднике усиленно развивается агитация против единоначалия и подрыва авторитета хозяйственников.

На "Коминтерне" (Марганец) на одной из шахт выявлено человек 50 среди рабочих зажиточных и кулаков, которые не один раз устраивали волынку на руднике. Парторганизация и пресса усиленно ведут разъяснительную работу.

О чистке партии заканчиваем отчёт, писать здесь не буду, только скажу, что все силы напрягаем, чтобы закончить отчёт, но к сроку сумеем дать. Я уже сам тоже занялся составлением, думаю, что к 25 февраля закончим. Чистка аппарата приостановлена нами до 1 марта 1930 г.

Необходимо сказать, что в данное время при тех условиях, в каких мы живём в округе (все силы на коллективизацию, ликвидацию кулака как класса и сбор посевмата) чистка путается в ногах.

Проводим большую работу по обследованию подготовки к строительству. Заканчиваются совещания секции РКИ. Развёртываем доклады ОКК на производстве. Не всё успеваем сделать своевременно, так что, если кое с чем запоздаем, не очень ругайте6.

С ком. приветом (Троцюк)

22.ІІ.30 г.

ЦДАЖР України, ф. 539, оп. 8, спр. 1329, арк. 104-106. Засвідчена копія.*


* Документ засвідчений печаткою Криворізької окружної КК КП(б)У-РСІ.


6 Цей документ є типовим для апаратників тих часів і викликав подвійне ставлення. З одного боку, не розраховане на стороннє око завдяки грифу "секретно", повідомлення автора досить відверто подає діяльність місцевої влади як "досягнення" в галузі колективізації і розкуркулення. У той же час вражає беззаконня, свавілля й пряме грабіжництво селян з привласненням чужого добра, на що звернула увагу при інспекції округу інформаційна група ЦКК КП(б)У (док. № 70). Подібні документи вимагають критичної оцінки їх змісту з точки зору об'єктивності відтворення справжньої дійсності на селі.- Док. № 58.


№ 59
ВИСНОВКИ ІНСПЕКТОРА НАРКОМЗЕМУ УСРР Н. П. РЯБУХИ
ПРО ХІД СУЦІЛЬНОЇ КОЛЕКТИВІЗАЦІЇ
Й РОЗКУРКУЛЮВАННЯ СЕЛЯН У КРЕМЕНЧУЦЬКОМУ ОКРУЗІ

26 лютого 1930 р.

Перевіривши роботу з Кременчуцькій окрузі (Олександрійський, Семенівський, Потіцький, Глобинський колгоспсектори, радгоспи, машинно-тракторну станцію, РЗВ та ін.) щодо підготовки й провадження весняної сільськогосподарської виробничої кампанії, необхідно констатувати:

1. Від колективного руху, його кількості дворів і площі, відстає і мається розрив між кількісними і якісними показчиками, як [по] всій окрузі в цілому, а також і окремих районах, селах, колгоспоб'єднаннях. Особливо відстає усуспільнення ярої пшениці, є села, колгоспоб'єднання у вищезазначених районах, де пшеничний клин забезпечений де усуспільненої площі на 15-20 %, райони на 40-50, а також і округа в цілому стоїть на 60%.

Ще гірше справа з насіннєвим забезпеченням кормового клину (кукурудза) ; є колгоспсектори, села й райони, які на це не звертають ніякої уваги, а тому показники зовсім незадовольняючі - від 5-30 % і взагалі по окрузі - 45 %.

Не краше справа якості самої колективізації: є цілий ряд випадків, коли РПК. РВК і осередки на місцях підходять до цієї справи досить несерйозно, по-головотяпськи з верхоглядським поглядом, гоняться, захоплюються, агітують за суцільну колективізацію, але не доводять справи до кінця, по звертають ніякої уваги па юридичність оформлення закріплення цих колективів, приклади: Семенівський, Глобинський, Олександрійський р-ни. Робиться об'ява суцільної колективізації села, що соло вже перейшло на суцільну колективізацію на таких підставах: и селі 300-500 дворів, на зібранні присутніх - 112-160 чоловік, голосує "за" 50, останні або "проти", або утримались. Явочних реєстраційних аркушів зовсім не ведеться, протоколи не підписуються, на багатьох зборах статути не зачитуються, а по багатьох місцях відсутні й такі протоколи, і після таких постанов приступають до роботи, негайно усуспільнюють насіння, а то й коні, реманент, а за все останнє, що дійсно в них не організовано, що дійсно село не перейшло ще на суцільну колективізацію - за це забувають, а з цього й витікає ходіння по дворах, обшуки поголовні, а навіть в деяких селах і арешти (Олександрія, Глобине). І коли доводиться натикатись на такі суцільні колективи і давати пояснюючий напрямок, що це не так, що ця метода невірна, що це шлях найменших труднощів та ін., то на цьому починається спекуляція, дискредитація представників центру й округи і невірне тлумачення, що представники розвалюють колективи, примушують віддавать насіння назад, що й було в Глобинському районі у с. Обізновка з тов. Касьяном і Чорноволом, і другий випадок - засідання райпарткому, тлумачення секретаря райпарткома Атаманенка.

Усуспільнення коней і сільскогосподарського реманенту, транспорту, харчування та ін. іде дуже й дуже мляво, а в деяких колгоспоб'єднаннях ще й не розпочиналось. Є невірне тлумачення, що значить усуспільнення, лічуть те, що взято на облік у членів колгоспу, яким кожний член колгоспу безпосередньо розпоряджається, так і дають в зводках, як усуспільнене (Семенівський, Олександрійський і Глобинський р-ни).

Саме недбайливе, безгосподарче й навіть преступив відношення до мертвого с/г реманенту, а також і до живої худоби, яка передана від розкуркулюваний, а також усуспільненої. В районах Олександрійському, Семенівському машини звезені в кучу, як лом - в хаосі, складні машини знаходяться під відвертим небом, в деяких колгоспах молотарки й локомобілі стоять в полі, нічим не прикриті, на току, де молотили; жатка, де було закінчено косовицю, там і брошена. Є випадки в Семенівському р-ні - передана колгоспу скотина своєчасно не годується, по дню без харчів. По поясненню член правління, чому це так, відповів: "Члени колгоспу не хотять годувать, немає відер, неділя" та ін. Таких фактів можна навести багато, але досить і цього, щоб дійсно уявити таку безгосподарчу картину. Уваги ж на це з боку сільської рада, РВК та РЗВ не звернуто.

Як метод й система, по цих районах в більшості вживається голе адміністрування по усуспільненню, особливо посівного зерна, шляхом лазання по коморах, обшуку кожного члена колгоспу, а також і не члена колгоспу.

Плани до колгоспника не доведені громадською роз'яснюючою роботою й відповідальністю, як членів колгоспу, а також і керівників колгоспу за посів і насіння згідно статуту, не вживається ніяких заходів до невиконуючих його. В більшості відсутні правильне керівництво й допомога колгоспам з боку сільських рад, а голе адміністрування, втручання в оперативну виробничу роботу самого колгоспу. Ні одного колгоспоб'єднання на пленумі сільських рад не відчитувалось.

Засміченність колгоспів ворожим куркульским елементом є й на сьогоднішній день, особливо в Семенівському р-ні (Крива Руда, куркулів в СОЗах по 5 по 7 чоловік, раніш мали по 30 дес. власної й по 100 орендованої. Сільрада знає, осередок знає, сам голова сільської ради - член цього СОЗу, але заходів ніяких до цього но вживається).

По більшості колгоспоб'єднань належного догляду і охорони за насіннєвими амбарами немає, в навіть шкідницька робота з насінням (Крива Руда - засміченність чистої вже ярої пшениці вівсюгом і озимими культурами - усуспільнене насіння СОЗу), а також по деяких колгоспах ще й до очистки не приступлено (Глобинський р-н, Пузікове).

Охоплення батраків колгоспами і висування їх на керівничу роботу - ніхто цим питанням не займається й навіть не знає, в якому стані знаходиться (особливо Олександрія), в останніх ця робота проходе самотьоком.

Щодо переводу СОЗів на артільські статути, то ця робота проходе теж кволо, а в деяких районах зовсім не почата (відсутність статутів на місцях до деякої міри гальмує цю справу).

По ряду місць колгоспоб'єднання до складання виробничих посівних планів ще не приступили і належного наголосу на цю роботу, а також і керівництва з боку РЗВ, а також і контролю немає.

Зовсім кепсько на місцях виконують директиву уряду відносно припинення знищення худоби. Належної перевірки і догляду з боку районових установ, а також і сільских рад не почувається. Тенденції й апетити на знищення ще не одбиті. Розбазарювання й знищення продовжується й зараз, як в самому колгоспсекторі, а також і не в колгоспівських колах. Наприклад: в Олександрійському р-ні немає жодного випадку, щоб був примінений цей закон, нікого не зааштрафовано, нікого не засуджено й не конфісковано майна. Всього є 5 справ у нарсуді з чотирьох сільських рая і ті маринуються без розгляду. В райвиконкомі ні жодна справа не розглянута, а населення скотину продовжує знищувать. Є жахливі цифри, які кажуть про це (Косівка - було до суцільної колективізації волів 276 шт., залишилось 72, овець - 410 шт., залишилось - нічого, корів - 589 шт. залишилось - 324 шт). А ще гірше справа зі свинарством, в цьому ж селі розбазарювання й знищення не припинено, самі члени артілі й керівники артілі продовжують це хижацьке. знищення скотини і сільрада ні жодного навіть акта не склала. Не краще справа обстоїть і в інших районах і селах (Семенівка, Крива Руда, і в Глобинському р-ні).

План по скотарству - організація ферм, племрозплідників, промислових товарових стад, і взагалі план, спрямований на збільшення й розвиток тваринництва в окрузі, знаходиться ще в стадії зародку. По окремих районах робота ще в цьому напрямку не розпочалась, наприклад, Семенівський р-н - по плану намічено організувати молочарську ферму, свинарські розплідники, відгодовчий пункт, птахівництво на 15 тис. голів, але сим як слід ніхто не займається, справа знаходиться в нерухомому стані (відсутність зоотехніка, або будь-якого фахівця по скотарству в районі відбивається на роботі й ставить під загрозу виконання цього плану).

В окрузі намічено організувати 14 молочарських ферм, в стадії організації тільки 4 ферми. Не краще справа обстоїть з мобілізацією коштів на це міроприємство. По плану до 1 млн крб. необхідно мобілізувати коштів колгоспного й взагалі населення, але ця робота що не розпочата. До підготовки будівничої роботи, що спрямована до розвитку скотарства, як-то: заготовка будівничих матеріалів та ін. будівничих міроприємств не приступлено. Місячник по скотарству до села не доведений і робота не розпочалась. Уваги цьому місячнику на місцях ніякої не звертається, громадської думки навколо цього місячника не мобілізується.

Організація машинно-кінних станцій в окрузі зовсім ідо мляво. План виконання зовсім незадовольняючий. У вищезгаданих районах ще й досі до роботи, хоча б підготовчої, не прйступлено й принципово вважають організацію машинно-кінних станцій зовсім зайвою, і особливо в районах суцільної колективізації (Олександрійський і Семенівський) ще й досі йде дискусія, чи потрібно організовувати такі. На місцях і особливо в цих районах робота щодо ліквідації агронеписьменності ще не розпочалась, план до села й об'єднання в районах не доведений.

Щодо розкуркулюваная, то необхідно констатувати в цьому як негативне явище те, що розкуркулюваная, як в районах суцільної колективізації, а також в районах і несуцільної колективізації пройшло до одержання практичних вказівок і інструкцій на місцях. Керувались газетними матеріалами, які тільки з'явились статті й промови і не зрозумівши їх як слід так, як ставить завдання партія - знищення кулака на базі колективізації, на базі нової соціалістичної економіки та ін. Місця приступили до голої розкулачки, а тому й в ціла низка хиб і перекручувані директиви партії, а саме: розкулачка зачепила середняка; вдарилися по барахлу; є навіть випадки бандитсько-хуліганського порядку, особливо в Потіцькому й Семенівському р-нах випадки, які вимагають кримінальної відповідальності. Не мобілізовані як слід батрак, середняк і бідніяк навколо такої політично важливої кампанії. Є випадки, коли майно бралось без належного опису, передача майна і знарядь виробництва, які вилучені по розкуркулюванню), не переводилась тому, що по деяких місцях колгоспів не було, або передавались без належного оформлення й зараз не оформлюються.

Колгоспи вважають, що вони за нього не відповідають, а тому й є безгосподарче відношення до мертвого, а також і живого реманенту. Крім цього, не враховано тих боргів, які винні куркулі державі й не продане майно для того, аби борг, який мали перед державою, куркульским майном було покрито. Приклад: Семенівський р-н, с. Устимівка, 20 кулаків винні державі 5 600 крб., не погашено нічого, майно вилучено й передано СОЗові, і особливо невірно, коли переключено всю увагу на розкуркулюваная, проведення сходів, затвердження другої категорії -кулака па висилку й взагалі тільки зайнялись тим питанням, забула про мобілізацію, усуспільнення насіння, за колективізацію й за якість її та ін. (Семенівський р-н).

  1. Як пропозиція, вважаю за необхідне звернути особливу увагу на виконання, хоча з запізненням, плану збору, усуспільнення ярої пшениці, а також і насіння на харчовий клин, об'явити боротьбу хниканням "нема пшениці, не виконають" та ін. (особливо Семенівський, Глобинський р-ни).
  2. Дати ще пояснення й попередити райпарткоми й райвиконкоми відносно якісної колективізації, щоб між кількістю і якістю не було таких розривів і відставання, які мають місце зараз. Особливо заборонити метод верхоглядської суцільної колективізації, без згоди на це бідноти й середняцтва при організації колгоспів, а також і переходу до суцільної колективізації обов'язково юридично правово оформлять і закріплювать.
  3. Категорично заборонити ходити по дворах з метою лазання по коморах, обшуку, находження насіння, як методу усуспільнення серед колгоспників, а також і не колгоспників, яка практикується й по цей час, а усуспільнювати згідно з директивою і постановою партії та колегії НКЗС СРСР в порядку доведення плану до колгоспника, в порядку роз'яснюючої роботи, в порядку статутної відповідальності.
    Запропонувати ОЗВ негайно витяг з постанови колегії НКЗ СРСР надіслати по всіх районах, селах, колгоспоб'єднаннях.
  4. Окрземвідділу і окрпосівтройці необхідно взяти під належний контроль і живо керівництво, й допомогу районам суцільної колективізації, відносно внутрішньої організаційної виробничої роботи по складанню виробничих робочих весняних планів. Кинути всі сили, як агроперсоналу, а також і культурні сили села для цієї важливої роботи, аби в кожному колгоспоб'єднанні до посіву складання таких планів було закінчено. Одночасно з цим звернути увагу й взяти під контроль проводження землевпорядчих робіт колгоспів, щоб таке було виконано в дійсний термін, ЯКИЙ наданий окрузі.
  5. Звернути увагу на якісне усуспільнення й швидкий темп цього усуспільнення робочої худоби, сільськогосподарського реманенту, забезпечення харчами робочої худоби, налагодження збруї, транспорту та ін. і притримувать до певної підготовки усуспільнення продуктивного скота тому, що по багатьох місцях, колгоспах. певний споживчий ухил в цьому напрямку (швидко усуспільнювати, ділити між членами продукцію й нічого не продавати на ринок).
  6. Зараз же необхідно сигналізувати перед всіма РВК, РЗВ, колгоспоб'єднаннями, кущами та ін., аби надалі не допускати таких безгосподарних випадків, як з живою худобою, а також і з мертвим реманентом.
    До тих, які вже це припустили, вживати заходів притягнення до відповідальності.
  7. Необхідно нагадати всім районам, а також запропонувати Семенівському району, аби колгоспи були очищені від ворожого куркульського елемента в самий найближчий термін, з обов'язковим закріпленням і висуванням батраків, активних бідняків в керівництво колгоспами.
  8. Категорично запропонувати РВК, РЗВ, сільським радам, аби останні контролювали над колгоспами відносно обов'язкової охорони комор з посівним насінням, а також і великих стаєнь з живою худобою.
  9. Необхідно в самому категоричному порядку запропонувати всім районним установам і сільським радам, щоб такі вжили всіх заходів, аби припинити розбазарювання й знищення худоби, до винних пристосовувати постанови уряду й окрвиконкому. За бездіяльність установ і осіб і за невиконання цієї постанови притягати також винних в цьому до відповідальності.
  10. Місячник скотарства, який фактично не розпочався на місцях, необхідно негайно розпочати, звернувши увагу па цей місячник партійних, радянських та громадських організацій, зобов'язавши мобілізувати увагу колгоспівської маси, а також і індивідуальних бідняків та середняків. Ув'язати місячник скотарства з неодмінною частиною посівної кампанії. Зрушити з нерухомого місця план виконання по тваринництву, розрахований на організацію ферм, розплідників, поліпшення стад, збільшення таких, на мобілізацію коштів на це міроприємство, на будівництво та їн.
  11. Необхідно категорично заборонити вести дискусію па місцях відносно машинно-кінських станцій, а запропонувати на засадах інструкції Зерноцентру, затвердженої НКЗС, приступити по-бойовому швидким темпом організовувати такі.
  12. Обов'язково оформити передачу майна колгоспам, яке передано по розкуркулюванню, й всі помилки, що зроблені в цьому відношенні, необхідно негайно виправити.
  13. Окрземвідділу необхідно добитись і обов'язково викопати наданий план ліквідації агронеписьменності, для чого втягнути всі культурні сили села, а також весь агрономічний персонал.
  14. Відсталі місця в посівній виробничій кампанії необхідно негайно підтягнути з таким розрахунком, аби в самий найближчий термін було виконано на всі 100 % контрактацію ярого і озимого клина, очистку насіння, ремонтування с/г реманенту, а також необхідно перевірити готовність до протруєння тому, що на місцях по багатьох колгоспах до цього часу не завезено отрут і колгоспи до протруювання не підготовлені.

26.11.30 р.

Інспектор Наркомземстправ УСРР Рябуха

ЦДАЖР України, ф. 27, оп. 11, спр. 87, арк. 60-69. Оригінал.


№ 60
З ІНФОРМАЦІЙНОГО БЮЛЕТЕНЯ НАРКОМЗЕМУ УСРР
ПРО ФАКТИ ПРИМУСОВОЇ КОЛЕКТИВІЗАЦІЇ ТА
РОЗКУРКУЛЕННЯ СЕЛЯН

лютий 1930 р.

18 січня 1930 р. ... Але подекуди помічаються і хворобливі явища, перекручування директив партії та уряду.

В Олишівському р-ні на Чернігівщині були випадки, коли постанови про суцільну колективізацію села виносили тільки десятками голосів з тих селян, які мають право голосу. Так, в с. Серединка таку постанову ухвалило тільки 170 чоловік з 854 виборців. Такі ж випадки були і в селах Олишівка та Ладинцях. Округу вводили в оману місцеві організації, бо, наприклад, після ухвалення вищезазначеної постанови в с Серединці голова Олишівського райвиконкому Рибалка запропонував сільраді телеграфувати ОЗВ, що село перейшло на суцільну колективізацію. У тому ж районі дуже бракує масової роботи серед селянства в питаннях колективізації. Не дивно, що збори одного села ухвалили: "просити ВУЦВК відкласти колективізацію на 3 роки". В тому ж с. Серединка замість масової роботи обмежились такою постановою: "Ту бідноту, яка пасивно ставиться до колективізації, віднести до категорії підкуркульників".

... На Ізюмщині в Барвенківському р-ні глитаї хижацьки знищують свій складний реманент, б'ють вщент, псують нові косарки, молотарки, великі плуги, замазують свіжі рани машин мазутом (щоб непомітна була свіжість ран) і продають як брухт Рудметалторгові. Досить сказати, що Барвенківська контора Рудметалторгу за один місяць замість передбачених 2 вагонів брухту заготовила близько 20 вагонів.

25 січня 1930 р. ... Але подекуди спостерігається ще невміння керувати колективістичним рухом, вживання цілком неприпустимих методів щодо колективізації села. Такі перекручення були в с Хатньому на Куп'янщині, де член партії Стрепетов "колективізував" село так: до окремої кімнати запрошували селянина і ставили перед ним питання руба: "Або запишись до колективу, або бери на 50-60 крб. позички". Цікаво, що в райпарткомі Стрепетов, виправдовуючись, пояснював, що "я це робив тільки з глитаями, ну й з середняками". Стрепетова знято 8 роботи і йому оголошено сувору догану з попередженням.

29 січня 1930 р. ... Розкуркулювання на Україні вже почалося. 1 перший найрішучіший крок в цьому зробило Криворіжжя. Тут про тягом декількох днів цілком провели розкуркулювання глитая. На глитая наступало все трудове селянство. Розкуркулюваний, що організаторами його були сільради та, комнезами, проводили на базі якнайширшої масовості. Загальні збори бідноти, незаможників, середняків та жінок, вітаючи суцільну колективізацію, виносили постанови про одбирання у глитаїв всіх засобів виробництва. Після цього накреслювали певний день та годину, розкуркулюваний і розподіляли актив бідняків та середняків по кутках і кварталах, де містяться глитайські господарства. В зазначений термін актив приходив до глитая і описував все його майно. Це майно негайно ж збиралося, бралося па облік та передавалося до усуспільненого фонду колективів. Тим часом на селі проходили безперервні зібрання й тривав запис до колективів. Треба підкреслити, що розкуркулюваний викликало таке піднесення серед трудящого селянства, що подекуди протягом двох днів % усуспільнених господарств збільшився в 5 разів.

На Полтавщині трудове селянство Залінійного ухвалило негайно відібрати майно від 18 глитаїв та виселити їх за межі України.

Постанову про виселення 23 глитаїв ухвалили також незаможники с. Руський Орчик.

На Одещині збори бідняків і середняків багатьох сел Червоноповстанського р-ну ухвалили, у відповідь на розбазарювання глитаями насіння, виселити їх з території району та конфіскувати їхнє майно. В с. Біляївка трудове селянство ухвалило конфіскувати будинки і реманент 5 глитаїв, що систематично підривали роботу колгоспів. В с Червоний Маяк біднота і колишні червоні партизани розкуркулили 5 глитайських господарств. Такі ж відомості надходять і з інших районів Одещини.

13 лютого 1930 р. ... Переходячи на рейки колективного господарювання, трудове селянство рішуче наступає на глитая, категорично вимагаючи остаточного знищення його, як класу. Про це щоденно повідомляють з різних сел, районів та округів України, що переходять на суцільну колективізацію. На Сумщині за останні три дні лютого колективізовані наймити, біднота та середняцтво, в кількох тільки селах ухвалили виселити за межі округи 64 глитаїв. Щодня надходять відомості про перехід цілих сел на суцільну колективізацію та про постанови цих сел конфіскувати майно глитаїв і виселити їх за межі округи. С. Іскорость на Коростенщині, перейшовши на суцільну колективізацію, ухвалило виселити 30 глитаїв, а їхні господарства забрати до колгоспу. В Березівському р-ні на Одещині розкуркулили 350 глитайських господарств. Конфіскували у них майно і передали йоги колгоспам майже на 135 тис. крб., але ще й досі багато глитаїв в цьому р-ні не виселено з конфіскованих будинків. Те ж спостерігається і в Овідіопольському р-ні, де у Каламійській сільраді розкуркулили 9 глитаїв, але насіння в них не конфіскували і залишили їм реманент.

Але треба зазначити, що подекуди спостерігається абсолютно неприпустиме перекручування партійних директив щодо розкуркулювання. Деякі місцеві організації забувають про те, що розкуркулювати треба тільки в процесі самої колективізації, тільки за умов масової організації наймитства, біднота і середняцтва. Забуваючи цю чітку установку партії, подекуди місця намагаються підміняти масовий рух трудового селянства недозволенны адмініструванням. Чим же інакше можна пояснити ті випадки прикрого перекручування лінії щодо розкуркулення, які трапилися, зокрема, на Артемівщині. До неколективізованого с. Василівка в Артемівському р-ні приїхала робітнича бригада з заводу "Перемога праці". По її приїзді вирішили негайно почати розкуркулення. На зборах це питання розв'язали в присутності самих глитаїв. Ухвалено таке: коди якого розкуркулювати не слід, то його треба оштрафувати на 300 крб., причому штрафували на 3-ю позику індустріалізації.

До списку включали і окремих середняків. Ще неприпустиміше поставилися до цього у селі Луганському. Село велике - 1430 дворів. На закритих зборах КНС, бідноти та червоних партизанів, де були присутні 200 чоловік, порушили питання про колективізацію і розкуркулення. На зборах записалися до колгоспу тільки 70 селян. Проте ухвалили негайно розпочати розкуркулення і другого ж дня зранку вже розкуркулили 29 господарств, серед них такі, що їх ніяк не можна вважати глитайськими. Треба зазначити, що місцевий партосередок швидко визнав авантюризм таких дій. Бюро окружного парткомітету передало справи комуністів, винних у цих подіях, до контрольної комісії.

Спостерігаються також випадки, коли низові організації по-примиренському ставляться до глитаїв. Так, на Мелітопільщині в Догмарівській сільраді, де розкуркулили 18 глитаїв і за вимогами бідноти мали виселити 9 злісних глитаїв за межі округи, вони знайшли захисників в особі голови сільради Войнарівського і секретаря сільради Косинського. Ці глитайські поплічники на пленумі сільради поставили питання так: "Розкуркулили і досить, а виселяти нічого. Це недоцільно".

У Новому Бузі на Миколаївщині глитаї так вміли використати для своєї мети секретаря сільради Лихолата, що він споював бідноту, і під п'яну руку збирав підписи, що "такий-то глитай чесний, його не треба розкуркулювати". Лихолата заарештовано.

На Миколаївщині трапилися поодинокі випадки, коли до списків тих господарств, які мали розкуркулити, включали і середняків. Так трапилося в с. Володимировці. Тут під час зборів ухвалили розкуркулити 76 господарств, серед них багато середняцьких. Пристрасті розпалилися. До списку додали ще 35 чоловік, до яких записали і вчителів, що мають господарства, середняків, тощо. Звичайно, таких списків не затвердили навіть самі збори. В с Новоюр'ївка скликали закриті збори бідноти, а потім пленум сільради. Отже, обійшли середняка. Голова КНС, коли його запитали про це, відповів: "Нам середняк непотрібний, бо він може піти за куркулем".

Клас, що вмирає, всіма засобами намагається врятувати, що можна, йде на все, щоб залякувати бідноту і середняцтво, відштовхнути їх від переходу на колективістичні рейки господарювання. Не припиняється глитайський терор. Цими днями на Богодухівщині глитаї в лісі напали на селянку-активістку Панченко і намагалися її задушити. В с. Сморщинах на Шепетівщині глитай Камінський підпалив хату голови сільради і під час пожежі стріляв, не даючи гасити. Особливо визначається глитайськими виступами Новобузький р-н на Миколаївщині. Тут за короткий час зареєстровано 15 підпалів, кілька замахів на представників влади, тощо. В с. Шаманівці на Одещині глитаї підпалили будинок колишнього дідича, де тепер міститься управа СОЗу, намагалися також знищити колгоспну стайню.

Але глитай бачить, що терором він бідноту та середняка не залякає. У відповідь на глитайський терор бідняцько-середняцькі маси села усюди ухвалюють постанови про негайне розкуркулення та відібрання у глитаїв їхнього майна для колгоспів та про виселення їх за межі села, округи і навіть України.

Отже глитайня вдається до різних маневрів, особливо широко використовуючи провокацію з єдиною метою - відштовхнути бідняка і середняка від колективу. Ось чому на Кам'янеччині, наприклад, глитаї переодягаються на жебраків, ходять по селах, просячи милостині, і в той же час ширять всілякі наклепи на колективи. Ось чому в Новобузькому р-ні глитайня перше цілими пачками вступала до СОЗів, здаючи все майно, але потім пачками ж виходила з колгоспів, тягнучи за собою середняків. В цьому ж районі в СОЗі ім. Ворошилову викрили навіть підпільні збори глитайні, де обговорювалися плани розкладу СОЗу. Ледве не зірвали глитаї суцільну колективізацію с Гвоздівка на Першомайщині. Тут внаслідок шаленої агітації глитаїв 120 бідняцьких господарств подали заяву про вихід із артілі. Але глитаям не пощастило. До колгоспу прибули на постійну роботу робітники а Донбасу, які негайно ж зібрали селянство і нещадно викрили перед ним всі махінації глитаїв. Збори ухвалили розкуркулити та виселити глитаїв, а бідняки взяли назад свої заяви.

Подекуди, передбачаючи свою остаточну загибель, глитай намагається піти на "саморозкуркулення". Яскраві приклади в цьому дає Чернігівщина. Тут в Березнянському р-ні глитай Жук передав до колгоспу "Червоний плугатар" свою пасіку з бджілами та приладдям і надіслав до редакції газети листа, де закликає "піти за його прикладом всіх пасічників р-ну". В с Городищі глитаї добровольно віддали свою землю СОЗу з умовою, щоб їх прийняли до членів колгоспу.

На Дніпропетровщині в с. Петриківка глитаї, колишні жандарми та інші позбавленці з червоним прапором, підійшли до приміщення, де відбувалися збори КНС і почали вимагати, щоб їм повернули виборчі права і прийняли до СОЗу. Але це крутійство глитаям не вдалося.

24 лютого 1930 р. ... Знищення глитайні як класу стає бойовим гаслом на колективізованому селі. З Ізюмщини, Бердичівщини, Миколаївщини, Криворіжжя та багатьох інших округ повідомляють, що села, переходячи на суцільну колективізацію, ухвалюють конфіскувати майно глитаїв, передати його до колгоспів, а самих глитаїв виселити за межі села, округи і навіть за межі України. Ось, приміром, на Куп'янщині збори колгоспників, бідноти і середняків с Сватова заявили: "Ми переходимо на суцільну колективізацію. Але глитаї стали нам на перешкоді. Тому ми ухвалюємо негайно розкуркулити всіх глитаїв, а їхнє майно передати колгоспові". Тут-таки на зборах записалося 35 добровольців, що взялися виконати цей наказ та пильнувати, щоб глитаї тим часом не розбазарили свого майна.

Але при розкуркулюванні на місцях подекуди припускають грубі перекручування. Іноді роблять неприпустимі помилки. Приміром, в с. Безугляках на Білоцерківщині призначили до розкуркулюваний 21 господарство. А коли перевірили, то виявилося, що 20 з них середняцькі. На Луганщині Новомиколаївська сільрада внесла до списку глитаїв колишнього червоного партизана. В ряді місць це робили, безперечно, під впливом глитая, що з усіх сил намагався, щоб до списків потрапили середняки. Ось на Конотопщині вдалося через своїх агентів добитися, що в с. Корюківці до глитайні віднесли багато середняків.

Вживають ще подекуди адміністративних методів щодо розкуркулювання, не організуючи навколо цього маси, забувають про головну директиву партії "колективізуючись - розкуркулювати".

Чим же інакше пояснити, що в с Тютюнниці на Конотопщині, де масової колективізації нема, а організовано тільки ініціативну групу, почали розкуркулювання, причому записували на розкуркулення середняків. В с. Успінці тієї ж округи ні разу не обговорювали на зборах бідняків і середняків цю важливу справу. Почали розкуркулювати адміністративним методом, причому і тут розкуркулювали навіть таких середняків, що платять податку по 7-16 крб. В комісіях, що розкуркулювали, брали участь колишні бандити і самогонщики.

На Миколаївщині були випадки, коли розкуркулюваний проводили вночі, без належної організованості. Доходило до головотяпства. Приміром, в одного глитая знайшли 5 тис. крб. радянськими грішми і багато романівських і керенок. Останні "заарештували" і відібрали, а 5 тис. крб. радянськими грішми глитаєві повернули назад.

На Києвщині в с. Мала Березянка сільрада доручила проводити розкуркулювання тільки одній людині - старому партизанові. Бідняки, наймитство і середняки стояли осторонь. Отже, цей колишній партизан фактично перетворився в так би мовити "завідуючого класовою боротьбою на селі". В Грушевській сільраді на Криворіжжі брав участь у розкуркулюванні злісний глитай, що його грушевська біднота давно домагається виключити з СОЗу. Але з ним нічого робити не можна, бо він в пошані у голови сільради.

Глитай йде на різні маневри, щоб врятуватися. Дуже характерно в цьому своєрідне "змагання", що спробують почати глитаї на Чернігівщині: "Я здаю артілі ім. Шевченка молотарку з приводом і викликаю всіх глитаїв Чернігівщини піти за моїм прикладом". Такого листа одержала редакція "Червоного стяга" від одного глитая з с. Локнистого. "Коли мене не відштовхуватимуть від громадських організацій, я і моя сім'я вступимо до колективу. Я і мої сини не будуть небезпечні. Обіцяю це своїм чесним життям". Так пише глитай Немерцов до редакції Старобільської газети "Червоний хлібороб".

Глитай намагається йти на "саморозкуркулення" і подекуди скориставшись з несвідомості місцевих організацій, робить це успішно для себе. Ось, приміром, на Дніпропетровщині в с Мусієнкові Котовського р-ну глитаї, передчуваючи, що прийшов їх останній час, ухвалили "подарувати" СОЗові 2 вітряки і СТВ - 3 вітряки. А місцеві організації замість викрити глитайські махінації, навіть зраділі: і подякували глитаям.

Розкуркулений глитай пролазить до виробництва, цілком зрозуміло з єдиною метою проводити і там свою шкідницьку роботу. Ось, приміром, на Миколаївщині глитаї пролізли до ремонтних майстерень машинно-тракторних станцій, до лав трактористів. І не дивно, що цими днями в Баштанці виявили групу в 5 чоловік, які в гарячий час ремонту тракторів оголосили страйк у майстерні.

ЦДАЖР України, ф. 27, оп. 11, спр. 1557, арк. 41, 75-79, 87, 92, 93, 107, 109. Склограф. прим.


№ 61
ОБІЖНИК НАРКОМЗЕМУ УСРР ПРО ЛІКВІДАЦІЮ ХУТІРСЬКОГО
ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ ПРИ СУЦІЛЬНІЙ КОЛЕКТИВІЗАЦІЇ

5 березня 1930 р.

До всіх ОЗВ Вінницького та Зінов'ївського ОВК

На додаток та розвиток обіжника НКЗС з 21.XII.29 р. № 75/3- 0/655 НКЗС в справі ліквідації хутірського землекористування, пропонує керуватися такими вказівками:

  1. Оскільки за планом НКЗС передбачається ще протягом 1930 р. усуспільнити всі господарства по всій Україні, ліквідацію хуторських господарств треба ув'язати та цілком підпорядкувати планам колективізації сільського господарства, запроектовуючи при землевпорядженні зселення бідняцько-середняцьких хуторів у великі колективні населені центри.
  2. Ліквідацію куркульських хуторських, господарств в районах суцільної колективізації треба провадити згідно з директивними розпорядженнями Наркомземсправ про ліквідацію куркулів, як класу.
  3. Ліквідуючи хуторське землекористування бідняцько-середняцьких господарств у спосіб організації колгоспів, будинки цих господарств треба залишати на місці аж до часу переселення колишніх хуторян до колективних існуючих чи знову побудованих будинків, або до будинків, відібраних від куркульських господарств в неподільний фонд колективів.
  4. Ніяких коштів на індивідуальне перенесення будинків асигнуватися не буде.
  5. Всі сади, ліси, а також цінні насадження хуторських господарств з організацією колгоспу зараховувати без жодної компенсації окремих господарств до складу землекористування колгоспу.

Наркомземсправ Качинсъкий

Керівник групи землевпорядження Окраінчук

Згідно: інспектор Сьомек

№ 77/11-0/188
5.ІІІ.1930 р.

ЦДАЖР України, ф. 27, оп. 11, спр. 104, арк. 6. Засвідчена копія.


№ 62
ЗАЯВА ДО НАРКОМЗЕМУ УСРР КОЛИШНІХ ЧЛЕНІВ СОЗів
С. ІВАНІВКИ МЕЛІТОПОЛЬСЬКОГО ОКРУГУ
ПРО ПРИМУСОВУ КОЛЕКТИВІЗАЦІЮ, ВТРАТУ ЗЕМЛІ, ЗЕРНА
ТА РЕМАНЕНТУ ПО ВИХОДІ ІЗ КОЛГОСПУ

24 березня 1930 р.

Заявление

Мы, нижеподписавшиеся граждане Ивановского сельсовета и вышеуказанного района, также и округа под насилием и угрожением вошли в СОЗы, в которых мы, нижеподписавшиеся граждане, заметили неправильность и подали заявление об исключении нас из СОЗов. И мы же все не подписывали статута, а подали заявления об исключении нас из СОЗов 16.ІІ. 1930 г., которые заявы разбирались. 9.III.1930 г. исключили нас из СОЗов и не дают нам земли для посева яровых культур, и майно наше, которое внесено и уведено в СОЗы, не возвращают нам и мы уже несколько раз являлись в райземотдел и в окрземотдел и нигде не обращают на пас внимания. Мы являемся из бедноты и маломощных середняков, которые и просим вашего распоряжения обратить самое жалкое внимание на пашу слезную просьбу удовлетворить нас землей для посева весенних культур и возвратить нам наше майно. Так как мы читаем газеты и находим, что наше правительство не допускает принудительной коллективизации, а здесь делается. Только проходит коллективизация под угрозами и насилием. И вот еще раз слезно просим наших законодавчих органов обратить самое жалкое внимание на нашу просьбу. Так как перед нами стоит большая опасность, дабы не остаться без посева, потому что большой убыток как нам, так и нашему пролетарскому государству, и мы тогда остаемся ни при чем. И будем тогда уже вынуждены бросать на произвол судьбы свои семейства и идти искать себе жизни, дабы спастись от этакой жизни. И вот еще раз просим мы вашего распоряжения обратить внимание на нашу просьбу и ублаготворить нас, дабы мы больше не проводили время по райземотделам и окрземотделам, потому что вже сезон яровых посевов кончается, а мы все ходим и добиваемся, и нигде нам ничего не объясняют, кроме [того грозят) разными угрожениями. То вот, дорогие товарищи, если Вы не верите, что здесь написано, то просим выехать в ваш район и сделать дознание у крестьян и узнаете, что делается на селе. Вот мы еще прикладаєм заявление.

24.III.1930 г.

Подписали: И. Глущенко, Громада И., Месяц Г., Трофименко,
Бутенко, П. Грыб, Е. Нагорный
7

ЦДАЖР України, ф. 27, оп. 11, спр. 956, арк. 154. Оригінал. Рукопис.


7 Всього 8 підписів, одне прізвище нерозбірливе.- Док. № 62.


№ 63
ЗАЯВА СЕЛЯН З ХУТОРІВ КОХАНОГО І ЯСИНОВОГО
НА ДНІПРОПЕТРОВЩИНІ ДО ЦК КП(б)У ПРО ПРИМУСОВИЙ
ВСТУП ДО КОЛГОСПУ

25 березня 1930 р.

ДО ЦВКПБ*
25.ІІІ.1930 р.

Громадян хут. Коханого і хут. Ясинового Олександрійської сільради,
Близнюківського р-ну, Дніпропетровського округу, які переселилися із
Волинської округи - Федорчук Федор Степанович, Жданович Іван Яковлевич,
Киричук Синифон Адамович, Личман Федір Павлович, а також із Полтавської
округи на хут. Ясиновий - Горобец Омелько Костевпч, Сидоренко Петро
Митрофанович, Бочкар Михайло Микитович, Кобильський Семен Сергієвич,
Олексієнко Христан у 1927-28-29 рр.

Заява

Ми, вищезгадані громадяни заявляємо ЦВКПБ слідуюче. Позаяк ми на вищезгадані хутори переселилися як бідняки в кількості 9 господарств і проживали до настоящего терміну індивідуальними господарствами. Із цього числа три господарства переселив у 1929 р. на хут. Ясиновий воєнвід 25-ї Чапаївської дивізії, яка расположилась на наших бувших землях табіром лагерей у Полтавській окрузі, таких громадян: Горобця Омелька К., Сидоренка Петра М., Бочкара Михайла М. А в настоящий мент провелась по нашій Олександрівській сільраді суцільна колективізація. І коли який би то бідняк, [чи] середняк не хотів вступати до СОЗу, то йому надсилають повідомлення як грошове на МТС та на будівництво, так [і] зернові повідомлення, штраф фондів і таке інше, яких громадяни не в силах виконати. І коли той чи інший громадянин не виконає, так його заарештовують і тримають суток по трое і більше. 1 коли громадянин просидить суток троє у холодній, так його допитують: "Коли ти запишешся до СОЗу і усуспільниш своє майно, як живий так і мертвий реманент і посівзерно, яке у тебе мається, то випустим зразу". Ми, вищезгадані громадяни, прохаємо ЦВКПБ, як вищеруководного органу влади, дати нам змогу із свого боку, аби ми змогли одержати своє майно як тяглову силу, так і реманент і посівзерно, яке ми усуспільнили не по своїй добрій волі до СОЗу, який організований на хут. Коханому, під назвою "Червоний лан України". Позаяк того, що ми не бажаємо бути у СОЗі, так ми подавали заяви як до СОЗу, так і до сільради, аби нам відвели землю для засіву. Так сільрада на наші заяви нічого не виясняє і затримує заяви наші невідомо для чого. Позаяк посівна кампанія по нашому району розпочалась з 20.ІІІ цього року, на що і прохаємо ЦВКПБ ускорити наше прохання, ібо наші сім'ї остануться голодними.

25.ІІІ.1930 року.

Прохачі: Федорчук Ф., Сидоренко П.,
І. Жданович, Личман Ф., Киричук,
О. Горобец, Бочкар М.
8

ЦДАЖР України, ф. 27, оп. 11, спр. 956, арк. 48. Оригінал. Рукопис.


* Так у тексті. Очевидно цю довільну абревіатуру селян можна розшифрувати як "Центральний виконавчий комітет партії більшовиків".


8 27 березня 1930 р. заяву селян було надіслано до Дніпропетровського окрземвідділу на розгляд.- Док. № 63.


№ 64
ТЕЛЕГРАМА ОДНООСІБНИКІВ С. ОНУФРІЇВНИ
ОЛЕКСАНДРІЙСЬКОГО Р-НУ ДО ЦК КП(б)У
ПРО ВИХІД ІЗ СОЗу І ВТРАТУ ПОСІВМАТЕРІАЛУ

25 березня 1930 р.

[Из] Александрии, Харьков, ЦК КП(б)У

От граждан г. Александрии Кременчуцкого округа 9-го района. Просьба обратить внимание, [у] граждан под загрозой вступить в СОЗ забрали посевматериал и лошадей и по сообщению* Вашей газеты [о] добровольной стороне мы выбыли из СОЗа и забрали лошадей и часть инвентаря, а посевматериал нам не дают. Просьба не медлить, дайте нам обратный ответ [по) адресу: г. Александрия Кременчугского округа 9-го района [с] Онуфриевка.

Сухоцкий9-10

ЦДАЖР України, ф. 27, оп. 11, спр. 956, арк. 128. Телеграфна стрічка.


* У тексті "отношению".


9-10 26 березня 1930 р. Наркомзем УСРР доручив Кременчуцькому окрземвідділу і особисто т. Чорноволу перевірити заяву па місці і вжити заходів. З квітня 1930 р. із Кременчуцького окрземвідділу було одержано телеграму: "Перевірено, насіннєвий матеріал видано. Земвідділ Чорновіл".- Док. № 64.


№ 65
ТЕЛЕГРАМА ЖИТЕЛІВ С. ІВАНІВКИ КРАСНОЛУЦЬКОГО Р-НУ
НА ЛУГАНЩИНІ ДО НАРКОМЗЕМУ УСРР ПРО ПРИМУСОВИЙ ВСТУП,
ВИХІД ІЗ СОЗу ТА ВТРАТУ ЗЕМЛІ Й ПОСІВНОГО ЗЕРНА

27 березня 1930 р.

Мы, бедняки-старики от 65 до 70 лет, [в] феврале принудительно записались [в] СОЗ, [у] нас отобрано посевное зерно, земля. Узнали, [что] вступление в СОЗ добровольно, выписались [из] СОЗа. Председатель Ивановского Совета за это не возвращает нам зерно, землю. Просим распоряжения возвратить нам нашу землю и зерно, начался посев.

Ивановка Краснолучского р-на

Григорий Дьяченко, Сахнов, Игнатенко, Гриб, Сергеенко11

ЦДАЖР України, ф. 27, оп. 11, спр. 956, арк. 132. Телеграфна стрічка.


11 30 березня 1930 р. Наркомзем УСРР доручив завідуючому Луганським окрземвідділом особисто перевірити скаргу селян. 16 квітня 1930 р. Наркомзем одержав в Луганська телеграму такого вмісту: "Справу скарги громадян Іванівки врегульовано на місці. Окрземвідділ Тимофеев".- Док. № 65.


№ 66
ТЕЛЕГРАМА ЖИТЕЛІВ С. КРИМКИ ЧЕРКАСЬКОГО ОКРУГУ
В НАРКОМЗЕМ УСРР ПРО ПРИМУСОВИЙ ВСТУП
ДО КОЛГОСПУ ТА АДМІНІСТРАТИВНІ МЕТОДИ ГОСПОДАРЮВАННЯ

27 березня 1930 р.

Нас 18 хозяйств примусово зарахували до колективу, примусово забрали озимові до 40 гектарів, ярини до 30 гектарів, сіяти ярину нам не дають. Кримчанська сільрада просить розпорядження. Адрес - Кримки Щполянського району, уповноваженому 13 дворів Гончаренко Петру12.

ЦДАЖР України, ф. 27, оп. 11, спр. 956, арк. 69. Телеграфна стрічка.


12 Наркомзем УСРР надіслав копію цієї телеграми Черкаському окрземвідділу з дорученням розібратися й 26 квітня 1930 р. одержав відповідь: "Справа громадян с. Кримок врегульована. Окрземвідділ Жук".- Док. № 66.


№ 67
ТЕЛЕГРАМА ЖИТЕЛІВ С. ГЕЛЬМ'ЯЗІВ ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО ОКРУГУ
ДО НАРКОМЗЕМУ УСРР ПРО НЕПОВЕРНЕННЯ ЗЕМЛІ ТА РЕМАНЕНТУ СЕЛЯНАМ
ПІСЛЯ ВИХОДУ ІЗ КОЛГОСПУ

29 березня 1930 р.

[Із] Гельм'язова, Харків, до урядової трійки,
засівної трійки засівкампанії
[Від] громадян с Гельм'язівського р-ну
на Шевченківщині
Відповідь 120. Лист-телеграма

От імені 300 господарств, що вибули із знов організованих колгоспів, а також поодиноких господарств запитання. Наша місцева влада як села, так і района відмовилась одводить яровий клин, що визиває велику схвильованість людності і не повертає с/г реманенту живого і мертвого і різного майна, що внесли до колгоспу. Прохають бідняки, в чім і розписуються три особи за всіх. М. Варан, М. Кодош, X. Галян13.

ЦДАЖР України, ф. 27, оп. 11, спр. 956, арк. 136-137, Телеграфна стрічка.


13 2 квітня 1930 р. Наркомзем УСРР відповів селянам телеграмою: "Гельм'язів на Шевченківщині, уповноваженому 300 господарств Барану. Постановою урядової посівтройки [на] місцях, де розпочалась сівба, всі розрахунки [в] вибувшими [з] колгоспу членами проводяться після закінчення сівби. Волошинов. Харків, Наркомземсправ".- Док. № 67.


№ 68
ЗАЯВА СЕЛЯН хут. СОФІЇВКИ КАРЛІВСЬКОГО Р-НУ ПОЛТАВСЬКОГО ОКРУГУ
ДО НАРКОМЗЕМУ УСРР ПРО ВИДАЧУ ПОСІВМАТЕРІАЛУ

30 березня 1930 р.

До голови Наркомзему По делу посевного материала Гражд. Завады Ивана Никитовича, Завады Демида Кирилловича, Дехтяренка Михаила Григоровича, Завады Федора Никитовича, Дехтяренко Федора Григоровича, вдовы Дехтяренковой Натальи Ларионовны, Завады Виктора Демидовича, Колесника Леонтия Кононовича, Пазыча Ивана Ильича, Пазычевой Христины Юдовны и Дехтяренко Сергея Григоровича, живущих в хут. Софиевском Вильховатской сельрады Кардовского р-на Полтавского округа

Заявление

Настоящее заявление приносится нашими доверителями на действия местной власти сельрады, которая несмотря на то, что уже началась производиться посевная кампания, мы неоднократно обращались с просьбой к местной власти о выдаче нам посевного материала на 35 дес. пахотной земли. Но последняя не обратила на нас бедняков никакого внимания, невзирая на то, что местной власти лично хорошо известно нашей группы бедняцкое положение, что у нас у каждого нет посевных Семенов. Но почему-то нам категорически в посевном материале отказывают, несмотря уже на то, что посев уже проводится около 7 дней, а наша земля пахотная без семян, может остаться необсеменена, что может принести для государства большой ущерб.

А посему мы обращаемся к Вам с просьбой сделать Ваше распоряжение в срочном порядке на имя головы Полтавского губземотдела, чтобы последний в утвердительном случае удовлетворил бы нашу просьбу о выдаче нам посевных семян. Распоряжение Ваше просим выдать на руки, в чем и расписуемось.

Доверители группы просителей Михаил Дехтяренко, Иван Завада14 30 марта 1930 г.

ЦДАЖР України, ф. 27, оп. 11, спр. 956, арк. 23. Оригінал. Рукопис.


14 При особистому прийомі селян на її заяві була написана резолюція: "До зав. Полтавського ОЗВ. Прошу безпосередньо розв'язати справу та дати громадянам належні пояснення. А. Волошинов". Як і просили селяни, заяву з таким розпорядженням їм видали на руки. Щодо пояснень, про які йдеться в резолюції на заяві, то мається на увазі загальне положення про видачу посівного зерна одноосібникам після засіву колгоспного клину.- Док. № 68.


№ 69
ЗАЯВА ОДНООСІБНИКІВ С. КАПІТАНІВКИ ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО ОКРУГУ ДО УРЯДОВОЇ
ПОСІВТРІЙКИ ПРО НЕПОВЕРНЕННЯ КОНЕЙ Й ПОСІВНОГО МАТЕРІАЛУ
ПІСЛЯ ВИХОДУ З КОЛГОСПУ

3 квітня 1930 р.

До урядової посівтрійки м. Харкова

Ми, що нижче підписалися, громадяни с. Капітанівки Златопільсько-го р-ну Шевченківської округи вступили в колектив с Капітанівки ім. Шевченка під силою місцевої влади, котра нам об'явила бойкот конфіскацією майна та висилку. Потім за [час] перебування в колективі біля півтори місяця ми побачили, що з наших коней поробили калік. То ми, зневірившись колективу, подали заяви, щоб нас виключили з членів колективу, але правління Капітанівського колгоспу не звернуло жодної уваги па наші заяви. То ми стали подавать заяви до Златопільського райкуща колгоспів, але й кущ теж подививсь так само. То ми забрали свої коні до своїх конюшень, щоб їх задержать в цілості, бо приходить сівба, а в поле не буде чим виїхать. І тут лежить велика небезпека о засіві ярого клину, особисто цукрового буряка, так як ми, с. Капітанівка, заложим від промисловості. Незважаючи на це все, голова райкуща т. Мирошниченко приїхав на село, організовує загони, щоб зі зброєю в руках іти до селянських конюшнях і забирать коні знов до колективу. Ісходя із цього всього, ми просим урядову посівтрійку, аби вона не відмовила нашого прохання, розглянула нашу справу і в короткий термін задовольнила наше прохання, тобто, щоб нас виключили із членів колективу, повернули наше майно та посівматеріал, бо вже час короткий до сівби.

3.ІV.1930 р. С. Капітанівка Златопільського р-ну на Шевченківщині15

ЦДАЖР України, ф. 27, оп. 11, спр. 956, арк. 71. Оригінал. Рукопис.


15 До заяви додано "Список громадян с. Капитанівки, котрі просять виключення з колективу", в якому перелічено 51 прізвище. На заяві зроблено позначку: quot;Т. Вісятін. До виконання згідно зі вказівками. А. Волошинов. 20.ІV.1930 р."
23 квітня Наркомзем УСРР надіслав копію цього листа до Шевченківського окрземвідділу з таким розпорядженням: "Прошу перевірити заяву та врегулювати справу безпосередньо. При розв'язанні справи керуйтесь радіосхемою № 3106. Про наслідки перевірки та вжиті Вамизаходи в цій справі повідомте Наркомземсправ.
Керуючий бюро сільськогосподарської кампанії НКЗС Волошинов". Відповіді окрземвідділу не знайдено.- Док. № 69.


№ 70
ОГЛЯД ІНФОРМГРУПИ ЦКК КП(б)У - НК РСІ ПРО ПОКАРАННЯ
ПАРТІЙНИХ ТА РАДЯНСЬКИХ КЕРІВНИКІВ НА МІСЦЯХ
ЗА ЗЛОВЖИВАННЯ ВЛАДОЮ ПІД ЧАС КОЛЕКТИВІЗАЦІЇ І РОЗКУРКУЛЕННЯ

5 квітня 1930 р.
Таємно

Артемівщина. Під час проведення колективізації та розкуркулення по селах Червоний пахар та Луганське Петровського р-ну з бону низки районових робітників були перекручення директив партії та зловживання, а саме: антисередняцькі перегини (розкуркулення окремих середняцьких господарств), розкрадання та привласнення відібраної домової рухомості куркулів, безгосподарне переховання сільгоспреманенту та ін. Президія ОКК, розглянувши це питання, ухвалила виключити з партії: голів Червонопахарської та Луганської сільрад, секретаря осередку с Червоний пахар, чотирьох членів робітничої бригади та двох інших партійців за перекручення директив партії та зловживання. Незалежно від цього справу розглядатимуть показовим судовим процесом. Президія ОКК запропонувала всім РПК в зв'язку з цими перекрученнями та постановою ОКК провести відповідну роботу по всіх осередках. Кам'янеччина. ОКК влаштовує спеціальні виїзди партколегії для розслідування та розгляду справ партійців про перекручення ними директив, партії (Китайгородський р-н). У Новосталінськсму р-ні за це виключено двох та одержали партстягнення 9 чоловік. Як сповіщає ОКК. дужо мляво поставлено роботу райсекції РСІ, яка не зуміла організувати масовик огляд та перевірку стану колективізації та підготовки до посівкампанії. Коростенщина. 13 зв'язку з низкою викривлень класової лінії під час проведення колективізації знято з роботи 65 чоловік, 13 заарештовано, 41 притягнено до карної відповідальності, 17 виключено з партії. Закволе керівництво роботою 5 РПК та З РВК оголошено догану. У Городницькому р-ні також знято з роботи керівничу верхівку. Для розгляду цих справ ПК ОКК виїжджає до районів.

Криворіжжя. Якщо 22 лютого ОКК сповіщало про те, що "колективізовано 98 % господарств", "усуспільнено 97 % площі та 98 %. тяглової сили", "бурный рост коллективизации в округе поставил вопрос о ликвидации кулака, как класса", то вже 5.ІV ОКК примушено констатувати, що "антиколхозным движением охвачены в той или иной мере все районы", "во многих местах беднота оказалась не на высоте положения", що "думаем, что 50-60 % колхозов сохранится". ОКК довелось скерувати всю увагу проти перекручувань та невмілого запровадження директив партії в справі колективізації та розкуркулення. Майже всіх членів ОКК та інспекторів РСІ було відряджено до сільрайонів. Президія ОКК, обговоривши наслідки перевірки виконання директив партії у Божедарівському та Долинському р-нах, констатувала низку перекручень, неправильне тлумачення останніх парт-директив. Президія ОКК накреслила низку заходів, аби ознайомити широкі партмаси з останніми постановами ЦК про колективізацію та на основі цих постанов виправити припущені помилки та перекручування. Могилів-Подільська округа. Спеціальні виїзні парттрійки ОКК розслідували та розглянули по чотирьох районах низку справ про перекручення партійних директив.

Так, наприклад, у Шаргородському р-ні ряд товаришів, що були уповноваженими від РПК та РВК, припустили низку перекручень, а саме: залякування та примушування селян (і бідняків) до вступу у колектив, примусове розповсюдження держпозик, заборонили відпуск краму з кооперації. Райземвідділ припустив неправильне перебільшене обкладання на землевпорядження, внаслідок цього стягнення грошей було розповсюджено й на бідняцьку частину села. Фракції РВК та РПК не реагували на ці явища та не повідомили про них округові організації.

Президія ОКК оголосила догану РПК та фракції РВК, виключила з партії двох уповноважених та голову Рибалівської сільради.

У Ямпільському р-ні зняття дзвонів було проведено без дозволу відповідних адмінорганів за ініціативою лише зав. АПО РПК та члена пропгругш КП(б)У т. Бояркіна. Збори з приводу зняття дзвонів проводились під великим натиском; кількість голосів було прибільшено, припустили арешт біднячок, що виступали проти. Ніякої глибокої масової роботи не було проведено.

Президія ОКК оголосила догану секретарю Ямпольського партосередку, зав. АПВ РПК, сувору догану т. Бояркіну та інші партстягнення голові сільради, зав. РЗВ та секретарю РПК зі зняттям останнього з роботи.

З боку керівних робітників Барского р-ну припущені були перекручення під час проведення розкуркулення. Так, під час опису куркульського майна з 289 господарств 45 % припадало на середняцькі. Ніякої масової підготовчої роботи в зв'язку з колективізацією не проводилось між тим лише за 7 днів було колективізовано 3841 господарство, такі "успіхи" району були через залякування, арешти та інші засоби натиску та адміністративного впливу. У с. Митки було оголошено: "Хто вороже ставиться до радвлади й не вступає до СОЗу, оголошуємо бойкот". Таким чином, "проти радянської влади" записували низку сел (с. Киянівка, Кузьминці). Такі ж перекручення було припущено в зв'язку з кампанією мобілізації коштів (бойкот, незаконні обшуки, барахольство, "делёжка" речей між членами партії тощо).

Президія ОКК оголосила догану РПК та фракції РВК, виключила з партії секретаря РПК, голову РВК та зав. РФВ зі притягненням їх до карної відповідальності. Усунено з посади та оголошено догану нач. райміліції.

За невживання своєчасно заходів проти зловживань під час розкуркулення у Куриловецькому р-ні, президія ОКК ухвалила зняти з роботи секретаря РПК, оголосила догану фракції РВК та РПК, притягла чотирьох партійців до відповідальності.

Разом за перекручування директив партії ОКК чотирьох виключила з партії, 10 партійців знято з роботи, 10 притягнено до карної відповідальності, 7 дістали різні партстягнення.

По лінії ОРСІ утворено обслідувательні групи з інспекторів РСІ, легкої кінноти, членів КНС та членів секції РСІ для перевірки роботи місцевих організацій та розслідування справ про перекручення ними класової лінії (разом в цій роботі брало участь 185 чоловік). Внаслідок цього РСІ передано до прокуратури низку справ на окремих співробітників плодовінсоюзу, РЗВ, споживтовариств тощо.

Одеська округа. ОКК завела спеціальний інститут уповноважених, які перевіряють по районах виконання директив партії в справі проведення колективізації, розкуркулення, засівкампанії тощо.

Постановою ОКК розпущено Спартаківський районовий парткомітет за припущення та несвоєчасне реагування па викривлення директив партії у районі. Низка членів партії, відряджених для проведення оргполітроботи на солі, вживала методи залякування, займалась мародерством, крадіжками тощо. Всі вони (5 чоловік) виключені з лав партії.

За перекручування партдиректив знято з відповідальної роботи 8 осіб, виключено 18, дістали партстягнення 31, заарештовано 6 та 10 притягнено до карної відповідальності.

Примітка: Зміст багатьох інформлистів ОКК ще занадто "інформаційний": висвітлюють окремі факти, але дуже замало, а іноді зовсім не висвітлюють заходи, вжиті ОКК в зв'язку з перекрученням директив партії. Далі висвітлюють окремих персон, винних у цих перекрученнях, зовсім бракує інформації про те, як ОКК-РСІ виправляє помилки окремих нарт.- та радянських органів на селі, цілком відсутнє висвітлення роботи РСІ, її планової та взагалі обслідувательської роботи, зв'язаної з діяльністю окремих Рад та ін. установ в справі проведення директив партії на селі, не висвітлюють роботу секцій рад на селі та їх роль в колгоспному рухові та ліквідації куркуля, як класу.

5.ІV. 1930 р.

Інформ. ЦКК КП(б)У

ЦДАЖР України, ф. 539, оп. 8, спр. 1329, арк. 132-133. Склограф. Копія.


  wielki_glod4.html