№ 71
ЗАЯВА ОДНООСІБНИКІВ С. КРАСНОГО НА ХЕРСОНЩИНІ ДО ОРГАНІВ
РСІ ПРО ПРИМУСОВУ КОЛЕКТИВІЗАЦІЮ
І ВІДВЕДЕННЯ НЕЗРУЧНИХ ЗЕМЕЛЬ

7 квітня 1930 р.*

Копія [в] Москву Рабоче-крестьянской инспекции
В Харьковскую рабоче-крестьянскую инспекцию
От группы бедноты "несозовцев", тех, кто
не вступил в СОЗ, 72 человек граждан
с. Красного Скадовского р-на

Заява

Мы, беднота с. Красного Скадовского р-на Херсонского округа, не вступившие в СОЗ, видя неправильные пути низовых работников-коллективизаторов, яки запугивали разными загрозами вплоть до отбирания съестных продуктов у бедных; давали 24 часа подумать, а также считали тех, кто не вступил в СОЗ, противником советской власти. Мы - в нашем сельсовете, по мнению администрации сельрады и, очевидно, партячейки, яка керує на сели и являемся противниками советской власти, потому что мы живем сейчас праздно, ничего не делаем, к нам присоединилось еще столько и нас стало всех 150 душ за СОЗом. Весна проходит, мы палец о палец не ударили, ходим от сельрады до сельрады, просим "землицы" для весеннего посева, ибо у нас посевзерно лежит до сего времени в закроме. Лошади, т.е. тягловая сила 150 лошадей бездействует. Спустя недели после того, когда СОЗ выехал пахать, дали телеграму в Харьков о наделении нас удобной для пахоты землей под весенние злаки, на что получили ответ, [что] дано распоряжение окрисполкому, после чего был прислан к нам землемер, каковой отрезал нам землю в одной полосе и удобную для пахоты. После отъезда окрземлемера нам той отведенной земли в одной полосе не дали, а стали нам опять выбирать клочками солончаковую и совершенно неудобную для посева землю, в яку землю мы решили не забрасывать семена. Вина сельрады - проходит сезон посева ранних культур, о нас сельрада забыла, на вопрос председателю сельсовета тов. Свижине одного нашего гражданина - несозовца - "будет ли нам земля", получился ответ - "нам за вас дела нет, вы являетесь противниками советской власти и мы вам,- говорит,- дали землю, чего вы симулируете, не сеете". Мы же труженики, привыкли рыться в земле, не можем сидеть сложа руки. Сельрада по-видимому не хочет удовлетворить нас пригодной для посева землей и уже сорвала посев в единоличных сельских хозяйствах, но и в тех, кто отплыл от СОЗа. Мы решили обратиться [в] центр за помощью на сей счет. На основе всего вышеизложенного в нашем заявлении, просим Рабоче-крестьянскую инспекцию рассмотреть наше заявление и положить конец раз навсегда головотяпству и также выслать к нам на место комиссию для расследования на месте, и виновных в этом привлечь как за срыв посевкампании, так и других видов перегибов к ответственности.

К сему подпись: группа несозовцев с. Красного Скадовского р-на Херсонского округа16.

ЦДАЖР України, ф. 27, оп. 11, спр. 956, арк. 58. Оригінал. Рукопис.


* Дата одержання заяви в Наркомземі УСРР.


16 Копію листа селян надіслано до Херсонського окрземвідділу на розгляд.-Док. № 71.


№ 72
ЗАПИТ СЕЛЯН С. ЛОЦКИНЕ НА МИКОЛАЇВЩИНІ
ПРО ПРАВО ПОВЕРНЕННЯ ЇМ ПОСІВМАТЕРІАЛУ
ПІСЛЯ ВИХОДУ ІЗ КОЛГОСПУ

7 квітня 1930 р.*

До Урядової посівної трійки

Запитання

Ми, громадяни с. Лоцкине П.-Павлівської сільради Володимирівського р-ну Миколаївської округи запитуємо вас:

  1. В тому, чи повинні ми користуватися посівним матеріалом, який ми засипали в посівфонд, бо ми в сучасний мент вибули із членів СОЗа і нам відрізали землю, а посівматеріалу [нам] ** не дають і говорять, щоб ми самі добули собі його, а наш, який засипаний, не знаємо для чого вкупі.
  2. Крім цього, що вище зазначено, коли ми були в СОЗі, то ми звезли увесь грубий корм (полову) укупу, а коли ми вибули із СОЗу, то забрали свої коні, а корму в нас для них немає, й нам його не дають, то чим ми повинні годувати їх?
  3. Будь ласка, дайте відповідь на таке запитання, чи мають право задержати наш озимий посів у СОЗі, коли ми його сіяли єдинолічно, кожен собі.

Будь ласка, дайте відповідь в скорім времені на вищезазначений адрес гражданину Пятаченку Прокопу Опанасовичу17.

ЦДАЖР України, ф. 27, оп. 11, спр. 956, арк. 84. Оригінал. Рукопис.


* Дата позначки на листі.

** Одне слово нерозбірливе.


17 У телеграфній відповіді Наркомзем УСРР повідомляв: "Миколаївщина, Володимирський р-н., с. Лоцкине, П'ятаченко Прокопу. Постановою урядової посівтройки всі розрахунки [з] вибувшими [з] колгоспу проводяться після закінчення сівби. № 3464. 8.ІV.1930 р. Наркомзем Волошинов".- Док. № 72.


№ 73
ТЕЛЕГРАМА УПОВНОВАЖЕНИХ СЕЛЯНСЬКИХ ЗБОРІВ
ОДНООСІБНИКІВ С ЩЕРБИНИ СТАРОСИНЯВСЬКОГО Р-НУ
ПРОСКУРІВСЬКОГО ОКРУГУ ДО НАРКОМЗЕМУ УСРР ПРО НЕПРАВИЛЬНЕ
ВІДВЕДЕННЯ ЗЕМЛІ ДЛЯ ЯРОВОГО ЗАСІВУ
18

15 квітня 1930 р.

[З] Старої Синяви, Харків, Наркомземсправ

Чи мають право партійці заставляти сіяти масивом у 12 кусках при чотирьохпільній сівозміні, називати тих селян контрреволюціонерами, і на зборах замірятись палкою, [лаятись] площадною бранью. Збори просять розслідування.

Уповноважені зборів С. Грода, П. Олійник19

ЦДАЖР України, ф, 27, оп. 11, спр. 956, арк. 95, Телеграфна стрічка


18 Телеграми такого змісту йшли під грифом "Посівна".- Док. № 73.

19 16 квітня 1930 р. Наркомзем доручив Проскурівському окрземвідділу розслідувати та врегулювати справу. Комісія в складі представників окрземвідділу - С. Г. Грудзенка, райвиконкому - Топалова, земгромади с Щербини - А. П. Левчука, за участю уповноважених від 58 одноосібних господарств П. К. Олійника та С. Н. Гроди дійшла висновку, що дійсно в с Щербини Сьомацької сільради Старосинявського р-ну для індивідуальних господарств було відведено землю у 12 відрізках. Селяни відмовились від засіву ярових культур на розрізнених ділянках.
Внаслідок переговорів одноосібникам було відведено землю одним клином в 157 га з розбивкою поля окремо для кожного господарства, що закріпили спеціальним актом від 19 квітня 1930 р. Одноосібники були задоволені таким вирішенням справи, однак зазначали, що брутальне поводження місцевих керівників щодо селянки Насті Сологуб є неприпустими і заслуговує засудження.- Док. № 73.


№ 74
ДОПОВІДНА ЗАПИСКА ПРАЦІВНИКІВ УКРКОЛГОСПЦЕНТРУ
ПРО ІСТОРІЮ УТВОРЕННЯ ТА ДІЯЛЬНІСТЬ СОЗу "ВПЕРЕД ДО СОЦІАЛІЗМУ"
ТА АРТІЛІ "ЖІНОЧА ПРАЦЯ" ЛЕБЕДИНСЬКОГО Р-НУ НА СУМЩИНІ

Не раніше 19 квітня 1930 р.

І. ИСТОРИЯ СОЗа

1. На территории райцентра имеется горсовет, который руководит городской частью города, а сельсовет руководит прилегающими к райцентру дворами селянскими, которых насчитывается до 2 тыс. дворов (Лебедин до территориального деления был уездным городом).

В апреле 1929 г. было организовано на территории с/совета 11 СОЗов по 20-25 хозяйств в каждом. В декабре 1929 г. все 11 СОЗов слились в единый под названием "Вперёд к социализму".

2. В феврале - марте 1930 г. началась усиленная коллективизация, по всем участкам с/совета проводились собрания, где большинством голосов постанавливали считать себя членами СОЗа ИЛИ К определенному числу записываться. Такое решение для районных организаций было достаточно, чтобы фиксировать, что Лебедин коллективизовался на 100 %, т. е. до 2 тыс. дворов (прилагается копия протокола)*. Подача анкет о приёме в СОЗ была прекращена, т. е. все считались принятыми.

3. Начиная со второй половины марта, когда появилась статья т. Сталина "Головокружение от успехов" и не получила правильного освещения среди селянства (батрацко-середняцкой, бедняцкой части села). Начались массовые выходы, выражавшиеся в том, что приходят в правление СОЗа и заявляют о том, что не желают быть в СОЗе. Обобществлено в этот период ничего не было.

4. Начиная с 25 марта через бригадиров был сделан обход подворно с выявлением желающих остаться в СОЗе. Стоило заявить устно, как данный двор уже считался членом СОЗа, таких тогда насчиталось до 200 дворов.

В конце марта началось обобществление лошадей и машин. В апреле был сделан второй обход и на 18 апреля насчитывается уже 542 двора, но эти сведения также опровергаются, так как они неточны, потому что наряду с этим имеются сведения, говорящие о максимальном количестве дворов - это 291.

II. СОЦСОСТАВ, ГРУППА БЕДНОТЫ И БАТРАКОВ, А ТАКЖЕ РОЛЬ СЕРЕДНЯКА

1. Поскольку нет количественного состава членов СОЗа, нет на сегодняшний день и качественного его состава, и правление фактически не знает с кем оно имеет дело.

2. По сугубо ориентировочным сведениям процентов до 20-ти имеется чуждого элемента (лишенцы, торговцы, экспертники, спекулянты, которые засели довольно крепко в СОЗе). Так, например, однажды правление наметило к исключению ряд лиц действительно чуждого элемента, но общее собрание не подтвердило и оставило их в СОЗе. В то время, что правление, намечая к исключению часть подкулачников (большой % среди них бедноты), такая беднота почти безболезненно исключается.

3. Что касается роли середняка, то в данном СОЗе его лица совершенно нет, так как например из 9 человек правления, избранных 7 апреля 1930 г. только один маломощный середняк, из трёх членов ревкомиссии середняка ни одного нет, что касается совета СОЗа, состоящего из 30 человек, имеется 2 середняка.

Кроме выборных должностей, на хозяйственную работу также не втянули ни одного середняка. Из 9 членов правления 4 человека партийных и 1 член ЛКСМУ - все они не являются членами СОЗа (не оформлены).

4. До сих пор не создана группа, бедноты и батрачества, призванная понудить пред. КНС с/совета - он же член правления СОЗа, к составлению списка батраков и действительных бедняков - оказалось, что часть спекулянтов и чуждый элемент был включён в этот список.

5. В период сплошной коллективизации насчитывалось 115 батраков, на сегодняшний день всего осталось 25 анкет, а фактическую их роль в СОЗе установить нельзя.

III. ХОЗЯЙСТВО СОЗа

1. Общую площадь земли СОЗ имеет 1264 га из них 314 га ранних зерновых культур и 300 га под буряк. Какого члена и сколько земли обобществлено установить нельзя за отсутствием сведений.

2. В текущем году заложен сад на 109 га, насчитывающий до 12 100 деревьев. Одновременно сад сейчас используется под огород, где будут посажены разные овощи.

3. Свиноводство, насчитывающее 80 голов, не являющихся собранными у членов СОЗа, а отпущенных в кредит кущем.

4. Рогатого скота так же получено у куща в количестве 55 корови 21 телят.

5. Кролиководство - насчитывает 161 шт., отпущено кущем.

6. Птицеводство: имеется 3 инкубатора, кои недостаточно используются, как, например один в течение 12 дней стоял незаложенным. Также имеется 65 больших кур.

7. Пчеловодство - имеется 100 ульев, собранных кущём с разных мест и не доставленных СОЗу.

8. Машинно-конная станция разбита на 10 конюшен, насчитывает до 200 лошадей и полный инвентарь даже имеется, 5 сеялок лишних.

IV. ХОД ПОСЕВНОЙ КАМПАНИИ

1. На 19 апреля весь посевной план был выполнен на 12 %, что касается зерновых ранних культур планом был намечен 8-дневный срок выполнить посев па 100 %, а фактически за 11 дней посевкампании выполнено всего лишь на 50 %.

2. Необходимо отметить, что СОЗ полностью обеспечен машинами и посевматериалом.

3. Основные причины невыполнения посевного плана являются:

а) отсутствие реального учёта количества трудоспособных членов СОЗа, в связи с чем невозможно определить количество могущих выйти на работу членов СОЗа;

б) окончательное падение дисциплины среди членов СОЗа, что видно из следующего: наряд на рабочие руки на 17 апреля был выписан в количестве 109 человек, фактически работало 100 человек. На 18 апреля наряд остался без изменения, фактически работало 77 человек. 19 апреля вместо 109 человек работало 40;

в) такая же картина и с тягловой силой. Несмотря на то, что имеется до 200 лошадей, а ежедневная потребность до 170, фактически работает 130 (лошадей);

г) кто фактически работает: приблизительно до 70 % подростки и молодёжь, взрослые заняты на работе помимо СОЗа там, где платят ежедневно наличными деньгами, а СОЗ только выплачивает часть за отсутствием средств (работает в куще, садо-огороде, товариществе, лесничестве и т. д.);

д) в результате такой работы кроме невыполнения плана имеются случаи: поломка сеялки, засев 29 га ячменя по 4 пуда 35 ф. на га вместо 7 пуд., не дали правильных сведений о фактическом засеве;

е) часто тот или иной член СОЗа, получая наряд на выезд в поле, берет лошадку из конюшни и сено, вместо поля попадает на работу в стороне, ибо там оплачивают наличными.

4. Положение с садо-огородом является ещё острее, чем с полевым засевом:

а) ежедневная потребность в людях до 100 человек, фактически работает в среднем до 40. Лошадей необходимо ежедневно до 20 шт., фактически работает 5;

б) основные рабочие руки даёт профшкола, на сегодняшний день заканчивают только посадку деревьев, а к огороду ещё не приступили;

в) требующиеся средства в 1930 г. для садо-огорода - это как минимум 32 80О руб., фактически отпущено 4 тыс. руб. План организации сада даже не прорабатывался на правлении и общем собрании СОЗа, а всплыл помимо их;

г) естественно, СОЗ не справлялся с садом, как рабочей силой, тяглом, особенно финансовым напряжением (о принятых мерах см. постановление бюро ячейки и конкретные принятые меры).

5. Недостача рабочей силы отражается на ведении всего хозяйства, в связи с чем оно находится в антихозяйственном состоянии:

а) все виды хозяйства обслуживают почти исключительно подростки, в связи с чем часто хозяйство оставляется на произвол судьбы. Большая часть коров заражена лишаями. Кролиководство, которое требует серьёзного ухода, часто бросается на произвол судьбы;

б) машинно-конная станция несёт только название, а фактически дело обстоит так: лошади размещены в 10 конюшнях, часть находится дома у членов СОЗа. Когда член СОЗа едет в поле, они берут только своих лошадей;

в) инвентарь также разбросан по селу и никакого надзора нет;

г) мы были свидетелями, когда в праздник (пасхи), крестьяне разбирали лошадей домой для поездок в гости пьянствовать. Характерно отметить, что когда приходили бедняки брать лошадь, составлялись акты и передавались в правление, в то время на кулака этого не делалось.

V. ФИНАНСОВОЕ ПОЛОЖЕНИЕ

1. На первый и второй кварталы отпущено 62 тыс. руб. кредита, установить сколько истрачено и именно на какие цели сказать нельзя, потому что отсутствует всякая запись.

2. Новое правление ещё на сегодняшний день не приняло дела от старого правления и оно находится в хаотическом состоянии.

3. Расходы, которые производятся сейчас, делаются без всякого разделения по статьям, а берутся деньги - куда сегодня надо, туда и расходуются.

VI. ОРГАНИЗАЦИЯ ТРУДА

1. Вопросом организации труда в СОЗе никто не занимается, проводится оно фактически в следующем виде:

2. Бригадиры ежедневно передают в бухгалтерию список членов СОЗа работающих и на какой работе. Бухгалтерия, исходя из 5-разряд ной сетки (выработана Сумским ОКС) разносит по книгам. Плана использования рабсилы нет.

3. В результате получается, что сколько, кто сделал - неизвестно. Начисления не делаются. Если кое-кому выдают деньги, то проверяется сколько дней он работал (лицевых счетов нет) и выдаётся приблизительно 30 % - 40 %, исходя из 5-разрядной сетки.

4. Правление, хотя и вырабатывало нормы выработки, но они никому не известны и не применяются. Беседуя с членами СОЗа, выявили, что они находятся в полном неведении, сколько они получают, и как идет оплата, бессомненно, в этом имеется отражение на своевременное выполнение посевных планов.

5. Говорить относительно охраны труда не приходится, работают по 10 часов 12-14-летние ребята. Никто не проверяет и не делает указаний. Соцстрахование не проводится и этим делом не занимаются.

VII. ВОПРОСЫ СНАБЖЕНИЯ

1. Нуждающихся в немедленном снабжении насчитывается до 175 человек. Кредит открыт на 1080 руб., но больше, чем на 200 руб. использовать пока что не удалось, т. к. отсутствуют в ЕПО продукты.

2. Получаемые в ЕПО сельди, заранее распоряжением из Сум бронируются для заготовки яиц. Жиров никаких нет.

3. Только в последние дни началось коллективное снабжение для тех, кто работает в поле. Туда вывозится и там варится каша для всех работающих, что касается хлеба, выдается исключительно батракам и беднякам по 1/2 фунта в день. На этой почве был ряд недоразумений, где ставился вопрос со стороны членов СОЗа, или всем или никому (уравнительные тенденции).

4. Для снабжения батраков отпущено 90 руб. (25 человек). Бесспорно сумма является нереальной и никаких изменений в улучшение снабжения не вносит.

VIII. КУЛЬТРАБОТА

1. Составленный план работы культкомиссии охватывает все стороны, но план далеко не выполняется.

2. Выпустили две стенгазеты, имеется в виду выпустить третью. Селькоров есть 6 человек, трое из них пишут в центральные газеты. Руководства селькорами нет.

3. На всех собраниях по куткам прорабатывались письма Сталина и постановление ЦК по вопросу о коллективизации, но достаточной усваиваемости нет, в связи с чем многие толкуют по-своему. Особенно письмо т. Сталина "Головокружение от успехов".

4. Женщин втянуто всего до 3-4 % в посещение женских собраний, кои несколько раз созывались. Прорабатывались там вопросы о ясельной кампании, о роли женщины в колхозах. Ввиду того, что собрания были малочисленные, они должного эффекта не дали.

5. Влияние женщины особенно было перед праздником, когда более зажиточные приготовили себе пасху, а бедняки не могли, здесь шла борьба, что мол, всё из-за СОЗа нельзя справить пасху. Конечно, оно кое на кого имело отрицательное воздействие.

6. Конкретно до сих пор не приступили к ясельной кампании, план организации ещё не имеется, имеют ввиду открыть на 3 месяца.

7. Специально выделен один член правления (член ЛКСМУ) для работы среди молодёжи, по работа проводится бессистемно, бывают читки без плана и программы.

8. СОЗ выработал условия соцсоревнования для заключения договора с коммуной "Червоний стяг", но до сих пор ответа нет и договор не заключён. Что касается соревнования среди бригад, [оно] также не проводится, вообще этот вопрос вышел из поля зрения СОЗа.

IX. АРТЕЛЬ "ЖІНОЧА ПРАЦЯ"

1. Ещё в июне 1929 г. была организована и зарегистрирована данная артель, насчитывающая тогда всего лишь 13 человек.

2. Осенью было уже обработано ими 30 га земли, начали закладывать парники.

3. В феврале 1930 г. артель насчитывает уже 200 человек, из коих большая половина батрачек, которые служили по отдельным хозяевам и ходили на подённую работу: Другая половина состояла из вдов и семей красноармейцев.

4. Избранное правление полностью справлялось со своими обязанностями. Спайка в артели была хорошая.

5. В день 8 марта райженотделом преподносится знамя этой артели и обещается широкое содействие. 14 марта по распоряжению куща данная артель ликвидируется.

6. Причина ликвидации артели следующая: ввиду того, что к тому времени на всех собраниях принималось постановление о вступлении в СОЗ и организации считали, что всё село уже коллективизировано, незачем иметь на территории сельсовета отдельную артель и ликвиднули её, решив влить в СОЗ.

7. Фактически из 200 человек артели в СОЗ влилось только 12 батрачек, остальные разбрелись, кто на подённые работы в кущ, а кто поотдельным хозяевам служить.

8. Сейчас среди членов бывшей артели настроение, что власть против организации женского труда в отдельную единицу. Когда мы выяснили в райженотделе о причине ликвидации артели, то зав. райженотделом не придала этому никакого значения. Всё это характеризует насколько серьёзно проводится работа среди женщин на селе.

X. КЛАССОВАЯ БОРЬБА

1. Кулаки ведут бешеную агитацию против СОЗа и против отдельных активистов. 27 марта с. г. кулаки подпалили конюшни, сгорел конь и сбруя. Как потом выяснилось, кулачье подкупило беспризорных за 15 руб. (клуня раскулаченного).

2. Кулаки ведут агитацию против того, чтобы продавали СОЗу сено. Есть отдельные случаи, когда кулачьё покупает сено, заранее зная, что оно ему не нужно, но лишь бы не СОЗу.

3. В связи с тем, как сказано выше было, часть кулаков ещё и поныне в СОЗе. (Это особенно даёт им возможность выступать против СОЗа, будучи его членом)

XI. КНС

1. Организация, которая первая должна иметь выдержанную классовую линию в борьбе с кулаками. Фактически дело обстоит так, что КНС совершенно не существует.

2. Возьмём работу районного КНС, последний в течение 7 месяцев находится на селе, в аппарате никого не было и работы в смысле руководства никакой не было.

3. Из сельского КНС до 30 хозяйств не вступили в СОЗ. Председателя сельКНС избрали 11 февраля и до сих пор не принял дела от старого председателя, а сам фактически работает членом правления СОЗа (зав. хозяйством).

4. В сельКНС сидит секретарь, роль которого сводится к выдаче разных справок о пребывании в КНС.

5. Собрать сведения сельКНС за последнее время никаких нельзя, так, например, на первое собрание явилось 13 человек, на второе 24, на третье - 30, на четвёртое 35, это из 270 членов, числящихся в списке.

6. В последнее время поступает ряд заявлений от членов КНС о выходе, есть заявления и от члена президиума (женщины). В общем на этот фронт со стороны соответствующих организаций внимание мало обращено.

XII. НАСТРОЕНИЕ ЧЛЕНОВ СОЗА

1. Отсутствие средств у СОЗа для расплаты с членами, вызывает разного рода настроения у последних, так, например:

2. Что не нужны колхозы, а пусть все передадут кущу или совхозу, а мы заделаемся батраками и будем работать, что нам прикажут.

3. Уравнительные тенденции также имеют большое место среди членов СОЗа, и часто застрельщиками является беднота.

XIII. МОБИЛИЗОВАННЫЕ В СЧЁТ 25 ТЫСЯЧ РАБОЧИХ

1. Председатель СОЗа т. Прищенко является из числа мобилизованных рабочих в счёт 25 тыс. Мы также встретили одного ещё из числа 25 тыс. т. Кальченко коммуны "Червоний Жовтень" Шепетовского р-ну, вот что он заявляет:

2. Квартиры нет, содействия в работе нет. С района никого не видел. Никакой установки в работе не дали. Нас там трое все мы находимся в таком положении.

3. Что касается т. Прищенко, то такой также достаточного содействия не получает, о чём он заявил на заседании бюро ячейки, где видно так же из постановления.

XIV. КУРСЫ СЧЕТОВОДОВ

1. В г. Лебедине проходят курсы по подготовке счётных работников для колхозов. Первого апреля был выпуск 90 человек, которые в течении 1,5 месяца прошли курсы. Курсанты являются исключительно членами колхозов.

2. Из первой группы было оставлено 13 человек для повторения, так как слабо усвоили. В общем усвоение удовлетворительное.

3. Сейчас опять проходят курсы уже на 25 человек, хотя должны были съехаться до 50 человек, причина неприезда неизвестна.

4. Проходят на курсах счётное дело, агрограмоту, политчасть и украинский язык.

XV. МЕРОПРИЯТИЯ ДЛЯ ОЗДОРОВЛЕНИЯ СОЗА

1. По нашему настоянию было созвано заседание бюро ячейки совместно с ответственными работниками райцентров, где нами было внесено ряд практических предложений (протокол прилагается)**.

2. После чего мы совместно с правлением приступили к практическому проведению их в жизнь и в результате проделано было следующее:

а) благодаря принятым кущем мерам, прибыли трактора с ближайших МТС, а также ближайшего СОЗа прибыли селяне с лошадьми;

б) заводится учёт работоспособных членов СОЗа, а также выявляется общее количество членов СОЗа и по соцположению;

в) установлено конкретно сколько дней члены СОЗа должен работать по СОЗу;

г) составляется план дальнейшего засева и выявляется фактически, сколько засеяно;

д) кущ выделил ответственного руководителя по саду, также мобилизовал тягловую силу и бросил для обработки сада;

е) пересмотрены нагрузки членов правления и распределены равномерно;

ж) выделен специальный член правления по работе организации труда в колхозе и ему дана соответственная установка;

з) кущ пересматривает все хозяйство СОЗа с целью его сокращения;

и) выделен ответственный заведующий на каждую отрасль хозяйства;

к) составляются списки батраков и бедняков для организации групп.

3. Кроме принятых мероприятий на месте, которые дали реальные результаты в смысле оздоровления СОЗа, считаем необходимым заострить внимание вокруг сада.

Огромное будущее этого сада требует сейчас вложения много средств, а таковых не только в СОЗе, но и куще нет, в связи с чем мы выдвигаем вопрос о том, чтобы УКГ поставил этот вопрос перед Всеукраинской "Плодоспилкою" на предмет обследования и отпуска соответствующих средств, а в противном случае можем очутиться перед тем, что сад не будет развиваться.

Инспектор укрколгоспу (Великодный)
(Каплан)

ЦДАЖР України, ф. 559, оп. 1, д. 377, арк. 129-135. Копія.


* Не додається.

** Не додається.


№ 75
З ЗВЕДЕНИХ ВІДОМОСТЕЙ БІЛОЦЕРКІВСЬКОЇ ОКРУЖНОЇ
КОНТРОЛЬНОЇ КОМІСІЇ ДО ЦКК КП(б)У ПРО ЗАХОДИ ПО
ПРИСКОРЕННЮ КОЛЕКТИВІЗАЦІЇ ТА РОЗКУРКУЛЕННЯ СЕЛЯН В ОКРУЗІ

20 квітня 1930 р.*

Перевірку проведено на місцях комісіями, що їх виділено президією ОКК у 3 районах та в них в 17 селах. Крім цього використано матеріали комісій, що їх виділено райпарткомами в Фастівському та Володарському районах. Перевірено директиву окрфо, ОЗУ та кооперат. організацій.

За 1928/29 господарський рік сколективізовано 10,03 %, досягнувши на 1 жовтня 1929 р. 14,2 % загальної площі селянського землекористування.

Грудневий пленум окружного виконавчого комітету в своїх рішеннях дав установку на посилення темпів колективізації округи, визнавши сколективізувати до 1 жовтня 1930 р. 44,9 % площі землі селянського користування та до 1 жовтня 1931 р. 100 % за виключенням куркульських господарств, та оголосивши райони Сквирський й Таращанський районами суцільної колективізації. В той же час пленум накреслив низку міроприємств та практичних заходів до дальшого поширення колективізації округи, що спонукало окремі райони взяти темпи, далеко ширші від запроектованих планами.

Наводимо окремі пакти постанов пленуму:

"6. Пленум ОВК ставить перед всіма радянськими, кооперативними та громадськими організаціями, а також перед бідняцько-середняцькими масами селянства округи завдання до 1 жовтня 1930 р. сколективізовану площу, як мінімум, довести до 325 108 га, або 44,9 % площі селянського користування округи, а до 1 жовтня 1931 р. всю площу земель селянського користування округи сколективізувати на 100 % за виключенням куркульських господарств".

"7. Порайонний план будівництва колгоспів на 1929/30 р. з визначенням суцільної колективізації по Таращанському та Сквирському районах, затвердити. Разом з тим пленум ОВК звертає увагу Тетієвського, Фастівського, Ставищанського та Білоцерківського РВК на недостатнє проектування колгоспного будівництва на 1929/30 р. і доручає президії ОВК скерувати плани цих районів в напрямку збільшення до пересічного відсотку колективізації округи".

"10. В галузі скотарства - пленум ОВК, виходячи з рішень останнього пленуму ЦК КП(б)У, ставить за завдання: а) всю продуктивну худобу (корови, свині, вівці) по комунах і артілях усуспільнити на 100 %, а по товариствах СОЗ, як мінімум на 70 %. Робочу худобу та реманент по всіх статутних формах об'єднань усуспільнити на всі 100 % до 1 жовтня 1930 р."

Відмічаючи недостатність розгортання масової роз'яснюючої роботи як районними, так і округовими установами та організаціями пленум ОВК вважає за потрібне з 1 січня перевести двомісячник по колективізації сільського господарства, надіслати бригади на села з робітників, батраків, членів КНС та самих колективістів, повести широку масову підготовчу та вихованчу роботу серед широких кіл бідняцько-середняцького селянства, залучаючи їх до колективних форм господарювання. Організація і проведення двомісячника колективізації за широкою участю робітничих бригад і бідняцько-середняцьких мас мусить забезпечити повне виконання плану будівництва колгоспів у 1929/30 р.

Не дивлячись на величезні завдання, що накреслені планом по колективному будівництву, підсумки роботи за жовтень і листопад місяці сигналізують небезпеку в справі виконання плану будівництва колгоспів. Темп зростання колгоспів зовсім недостатній і в порівнянні з темпом, що його накреслено планом, є незадовільний (за 2 місяці сколективізовано лише 9761 га, що складає 4,5 % річного плану).

"Пленум ОВК пропопує застосувати такі заходи:

а) всім райвиконкомам, сільрадам та кооперативно-громадським організаціям звернути особливу увагу на збільшення темпу масової колективізації через організацію в колгоспи цілих земельних громад і сіл, не припускаючи утворення дрібних колгоспів, і додержуючись курсу на доведення розмірів колгоспів до розмірів цілих громад і сіл;

г) з метою дальшого посилення технічної бази по колгоспах негайно розпочати роботу по збиранню завдатків від колгоспів на трактори нових тракторних заводів. До збирання завдатків приступити негайно. Як мінімум зібрати по окрузі 1 млн крб.

19. Повести рішучу боротьбу з господарствами, що перед вступом до колгоспів ліквідують худобу та корми, встановлюючи додатковий пайовий внесок відповідно до вартості зліквідованих засобів виробництва; за злісну ліквідацію не приймати до колгоспів зовсім. Одночасово якнайширше повести роз'яснювальну роботу.

В галузі скотарства: а) взяти на облік всю як усуспільнену, так і не усуспільнену худобу членів колгоспів і на протязі трьох місяців провести кампанію за усуспільнення робочої та продуктивної худоби та кормів для неї. Вжити рішучих заходів громадського впливу до членів комун та артілей, що ухилятимуться від усуспільнення худоби та кормів;

б) встановити для господарств, що ліквідують свою худобу і корми, перед вступом до колгоспу додатковий пай в розмірі вартості ліквідованої худоби та кормів, а за випадки злісної ліквідації худоби - відмовляти у прийомі до колгоспів;

д) роботу по усуспільненню худоби розгорнути таким темпом, аби до початку весняної сільськогосподарської кампанії добитися усуспільнення коней по всіх колективних об'єднаннях.

12. В галузі розвитку птахівництва доручити окрколгоспсоюзу та кооптаху:

а) усуспільнити птиці, як мінімум до 78 тис. шт. з побудовою ЗО птахівничо-промислових закладів по колгоспах;

в) доручити Колгоспсоюзу максимально розгорнути організацію промислового бджільництва по колгоспах та усуспільнення його, втягнувши до нього кошти відповідних організацій.

Всі находи проводити порядком соцзмагання. Зобов'язати окрРСІ встановити постійний контроль за виконанням директив про заходи щодо піднесення скотарства в окрузі, зокрема цієї постанови, суворо караючи всіх осіб, що виявлятимуть пасивність та несвоєчасність виконання поставлених завдань".

Виходячи з постанов пленуму райони один за одним ставили перед собою завдання сколективізувати 100 % площі, вступаючи один з другим в соцзмагання на скорше виконання.

Таким чином, в січні 1930 р. бюро ОПК стало перед фактом переходу на суцільну колективізацію 6 районів, що і санкціонувало. а 15 лютого за постановою бюро ОПК округу оголошено за округу суцільної колективізації та надіслано до райпарткомів листа від бюро ОПК з пропозицією закінчити колективізацію до 5 березня.

Установки округових установ як ОЗВ, окрколгоспспілки походили в основному з установки пленуму ОВК, але у викладенні районам практичних заходів по колективізації, усуспільненні худоби заскакували ще дальше. Так:

"6 січня 1930 р. окрколгоспбурякспілка за підписом члена правління т. Шпильківського в листі до всіх агрономів пише: "провести рішучу боротьбу з явищами розпродажу селянами тяглової сили та реманенту в районах масової колективізації".

"16 січня окрколгоспспілка пише обіжне розпорядження, що "господарства, які збули свою [продуктивну худобу], приймати до колгоспу після набуття ними худоби".

"20 січня окрземвідділ дає орієнтировку на будівництво колгоспів [з] 1300-2100 га, а мінімальний розмір - 500 га".

"30 січня окрземвідділ у листі до РВК пише: "що Білоцерківський, Богуславський, Великополовецький, Гребінківський, Попільнянський, Сквирський, Ставищанський, Узинський р-ни відстають від темпів 100 % колективізації, а з усуспільненням худоби справа неважна у всіх районах".

Маючи певні кількісні наслідки у виконанні постанови пленуму ОВК про колективізацію окрколгоспспілка 14 лютого за підписом голови т. Паламаря дає на місця такі практичні заходи щодо усуспільнення худоби (провести усуспільнення 100 % коней, корів, молодняку, свиней і овець) та господарських будівель до весни. Ось вибірка з цього листа: "6. п. Разом з проведенням усуспільнення як робочої, так і продуктової худоби ставиться як обов'язкова умова усуспільнювати грубі та концентровані корми в розмірах повного забезпечення худоби всіма видами кормів до нового врожаю. Усуспільненню підлягає весь запас зерно-фуражу, що є в наявності у членів у тих випадках, коли не можна забезпечити відповідною кількістю концкормів та належними приміщеннями усуспільненої продуктивної худоби - корів та свиней (крім законтрактованої). Таку худобу залишати на утриманні по окремих дворах до весни з точним обліком худоби та з забороною розпорядитись нею без відому правління колективу".

7. п.: "При оцінці будівель необхідно мати на увазі дальше призначення будинків, а саме, чи такий буде стояти на місці й використовуватись для колективних потреб, чи підлягає переносу тоді й вартість його буде різна. Із взятих на облік господарських будівель виявляються найбільш придатні для використання під корівники, свинарники, конюшні. Виявляється потрібний ремонт та необхідне доустаткування (станки, обов'язково стеля, підлога, або настіл для свиней), що мусить бути негайно закінчено". Крім того, в цьому ж листі рекомендовано: "Зовсім непридатних коней в разі потреби; можна організовувати збут державним та кооперативним організаціям, що проводять цю закупку".

Окрколгоспбурякспілка та окрторг одержали директиви від Укрколгоспу про збут продукції колгоспів, де зазначено: "Вжити всіх заходів аби колгоспи не продавали молоко па приватний ринок". Надіслали на місця 7 січня таку директиву: "Не дивлячись на те, що неодноразово давалась директива всім агрономам окрколгоспсоюзу про організацію на місцях здачі колгоспами кооперативним та державним заготовачам абсолютно всієї товарної продукції: м'яса, молока, яєць тощо, ще трапляються випадки, коли деякі колгоспи або окремі члени колгоспів здають зазначену продукцію на вільний ринок.

Просимо в самій категоричній формі негайно на місцях через агроперсонал повести саму рішучу боротьбу з тими об'єднаннями, а також і окремими членами, що збувають на вільний ринок продукцію скотарства. До колгоспів, що здають продукцію на вільний ринок застосовувати заходи організаційного впливу - позбавлення позик, влаштування показових судів та ін., а окремих членів даже виключати з колгоспів.

Поруч з зазначеним потрібно повести рішучу боротьбу за максимальну товаровість колгоспів, вживаючи потрібні заходи щодо економічного витрачання продовольчих продуктів (масла, молока, м'яса, яєць та ін.) внутрі колгоспа. На місцях, зокрема до кожного колгоспу, треба встановити контрольну цифру продукції та термін здачі такої".

Оригінал підписали: правління ОКС (Каленський)
зав. окрторгвідділом (Гросман)

Подання таких установок з округових керівних органів намагнічувало місцеві організації на необхідність досягнути до певного терміну завдань колективізації, усуспільнення, на боротьбу з продажею худоби, до заборони вільного продажу продуктів і фактично штовхнуло низових робітників в бік адміністрування в справі колективізації, залякування та ід.

Справа колективізації після грудневого пленуму ОВК займала першочергову увагу всіх районових та сільських організацій та громадськості.

Для проведення цієї роботи крім мобілізації всього активу на місцях було організовано увагу і всіх профспілкових організацій, учбових закладів, які виділили низку бригад для проведення масової роз'яснюючої роботи, але суворого підбору, достатнього інструктування та систематичного керівництва роботою бригад на місцях не було.

До бригад, що складались на селах, в багатьох випадках примазався непевний, а в окремих випадках явно ворожий елемент (жандарі, кулаки та ін.), а велика кількість бригадирів просто аполітична та не знала села. З боку уповноважених РВК та сільрад був недостатній контроль над роботою численних бригад, та до того і підбор самих уповноважених був недостатній. Таким чином, селянство не всюди одержувало повного і вірного роз'яснення засад колективізації. Кожна з бригад і бригадири давали свої тлумачення. В той час більшість бригадирів, зіткнувшись з практичними запитаннями по колективізації (порядок погашення вступних і пайових внесків, внутрішній розпорядок праці в колгоспі, розподіл результатів господарчої діяльності та ін.), не змогли дати чітких, вірних пояснень, давали невірні і плутані, що зовсім не відповідали дійсності, пояснення, наводили сумнів па селянство в доцільності організації колгоспів, що відштовхувало селян від колективізації, а в окремих випадках антирадянський елемент використав своє перебування в бригадах для шкідницької роботи по розкладу колективної думки. Наприклад: в с. Кожанка Фастівського р-ну з'ясовувалось селянам, що потрібно в колективі працювати 200 діб на рік, а в другому селі це число збільшилось до 260 днів.

В с. Романівка голова колгоспу популяризуючи на загальних зборах виробничий план артілі, заявив: "Що план розраховано так, що кожний працездатний жнець в середньому мусить нажати півтори нони за день". Вимагали внесення вступних і пайових внесків при одноразовій забороні продавати з господарства будь-які продукти.

Не ваючи успіху в дорученій справі, дякуючи невірному тлумаченню перед селянами основних принципів колективізації частина сел перейшла до методів адміністрування, залякування, що приводило до примусового втягнення в колектив.

В погоні за 100 % колективізацією до певного терміну, актив "ізощрявся" у вишукуванні методів роботи: найбільше застосування в практиці втягнення до колективу має бойкотування - відмовлення у відпуску краму із споживчої кооперації аж до найпотрібніших предметів широкого споживання (гас, сірники, сіль та ін.). Це відмічено по селах Житні Гори, Новоселиця, Романівна, Березна, Біліївка, Пилипівка, Зубарі, Каменеве, Оленівка, Триліси), причому в с. Трилісах Фастівського р-ну застосували бойкот не до окремих господарств, а до цілих кутків, що відставали у колективізації.

В с. Житні Гори Рокитнянського р-ну уповноважений РВК т. Курятников віддав розпорядження голові колективу, аби на кооперативних книжках накладалось печатку колективу, без якої краму з споживчої кооперації не відпускати.

В с Вінницькі Стави Гребінківського р-ну 40 бідняцько-середняцьких господарств було поставлено під бойкот і список оголошено біля кооперації, причому ідею що висунуто головою споживчого товариства т. Мухою з санкції партійного осередку. Не видавалось ніяких довідок з сільради, крім реєстрування випадків смерті та народження (с. Зубарі). Залякування БУПРом. Так в с. Трилісах вживали такі фрази "або в БУПР, або на Марс, або в колектив". Залякування не вступивших до колективу [тим], що будуть вислані вкупі з кулаками за межі України на Соловки (Почуйки, Біліївка).

Аби досягнути в найкоротший термін найбільшого відсотку колективізації в окремих селах (Почуйки, Романівна, Пилипівка) затягали збори до піздньої ночі, починали збори опівночі, відряжаючи цілі бригади на кутки, аби будити селянство, а в с. Пологах голова районового кредитного товариства т. Голубович приїхав в село о 9 год. вечора, заявив активу, що сколективізує село за 2 години, скликав збори в 11 год. ночі і вів їх до 7 год. ранку, а на зауваження голови зборів про необхідність припинити балачки, взяв головування на себе й провадив збори далі. Причому, поставив на дверях сторожу, аби нікого не випускати з помешкання. Уповноважений Попелянського РВК т. Куделя в с. Почуйках добиваючись 100 % колективізації залякував тим, що всі криниці закриває на колективні замки й не дасть води тим, хто не йде до колективу. В с Романівна член колегії захисників т. Оніщенко заборонив молоти борошно на млині всім, хто не вступив до колективу, це ж саме зробила бригада червоних партизан в с Зубарі. Випадки заборони млива не членам колектива відмічено в с. Оленівці та Пологах. Проводилось залякування дітвори в школі, тим, що виключать зі шкоди, коли батьки не підуть до колективу.

В с. Прусах Рокитнянського р-ну, членам артілі промкооперації запропоновано вступити до колгоспу, незалежно від того, чи зв'язаний кожний з них з сільським господарством чи ні, бо в іншому разі ліквідують артіль, а в с. Лозовиках Попільнянського р-ну запропоновано правлінню промартілі викинути всіх, хто не в колективі, з артілі. В с. Трилісах Фастівського р-ну на загальних зборах вчинили глузування з громадянина, що не вступив до колгоспу, а саме: коли було обрано президію зборів, з аудиторії подано запитання, хто з членів президії не в колективі, виявили одного громадянина й під загальний крик запропонували йому залишити президію, причому заставили його вилізти попід столом. В тому ж с. Трилісах уповноважений проводив збори до 3 год. ночі аби взяти людей ізмором, не випускаючи нікого з помешкання і коли не мав ніякого успіху оголосив "що всі, хто був присутній на зборах, механічно входить до колективу". В Фастівському р-ні в більшості сел збори по колективізації проводили під озброєною охороною з комсомольців і лісників, причому зі зборів нікого не випускали (с. Каменеве, Велика Снітинка, Борова).

Аби втягнути до колективу забирали насіння примусовим порядком та сільськогосподарський реманент у громадян, що не вступили до колективу, після чого йому оголошували, що його зараховано в колектив (с. Каменеве, Вінницькі Стави). На зборах залякували членів спілок, що хто не в колективі, того викинуть з роботи та профспілки. Не давали довідок не членам колективу навіть біднякам для одержання авансів на відгодівлю законтрактованої худоби (с. Житні Гори). Ставили бригади з 20 чоловік на повне утримання господаря до тих пір, доки не вступить до колгоспу (с. Житні Гори). Не членів колективу не впускали до кіно в сельбудянок (с. Березна). До одного села посилали бригаду з 700-900 чоловік (Сквирський р-н). За висловлення проти колективізації та за подачу заяви про вихід з колгоспів садовили на ніч в пожежне депо (с. Біліївка). Бригадир Голубец па зборах арештував селянина Мельника за відмовлення вступити в колектив. Тут же на зборах, стукаючи кулаком об стіл, лаяв, наносив образи присутнім. Другий керівник бригади на цих же зборах заявив, хто не піде до СОЗу, то половину видушимо, а решта мусить піти в СОЗ (с. Житні Гори). В с. Мовчанівці бригада під керівництвом Бондаренка залякувала селян тим, що хто не піде до колгоспу, то не дамо землі, заберемо все й вишлемо купатися в море та на Соловки. Такий же випадок відмічено і в с. Житні Гори.

По селах Гребінківського р-ну запроваджувалась свавільна прирізка землі, що належить біднякам та маломіцним середнякам, що не вступили до колгоспу, до масивів колгоспів тому, що ці господарства є "хижацькі", невміло використовують землю. Цю думку висунув райземвпорядчик - член партії Краснов і провів її в погодженні з головою РВК т. Щупиченком та секретарем РПК т. Владимировим.

Не всі перераховані вище "методи" є творчість сільського активу, частина з них випливали внаслідок нечіткої установки району та головним чином такт методи пускали своє коріння в ширину і глибочінь через несвоєчасне реагування керівних робітників, а в окремих випадках просто переносили рекомендовані районом методи, як, наприклад, на зборах Фастівського райпартактиву наводили такий випадок: що секретар РПК т. Криворотий в справі колективізації на нараді уповноважених давав таку установку: "Виклич того, хто не хоче йти до колективу до себе в кімнату, возьми олівець і паперу, спитай його офіціально ім'я, по батькові і фамілію, возраст, і у його ноги затрусяться".

Усуспільнення майна. Поруч з втягненням до колективу певної кількості господарств, готовлячись до весняної сівби, по всіх колгоспах проходило усуспільнення робочої худоби, реманенту та посівматеріалу. В кількісних покажчиках виконання цієї справи були досягнення, але в проведенні її по окремих селах мало місце грубе адміністрування, викривлення класового принципу, а подекуди робота по усуспільненню перетворювалась в справжнє барахольство і була за головний чинник до незадоволення селянства.

Відмічено випадки, що колгоспи відмовлялись приймати до усуспільнення коней старого віку, що в більшості перебував у бідняцьких господарствах. В той же саме час окремим господарям дозволялось збувати свої добрі коні, а від них приймали які-небудь (с. Соколівка, Вінницькі Стави).

Поголовне примусове стягнення насіння по всіх селах Гребінківського р-ну проводилось з санкції голови РВК т. Щупиченка, причому, як правило, вживались, пошуки насіння в коморах, на чердаках, в скринях та ін., так в с Вінницькі Стави правління колгоспу, приступивши до виробки виробничого плану прийшло до висновків, що не хватає З тис. пуд. посівматеріалу, це було доведено до відому району на нараді при РЗВ. На нараді зазначено, що посівматеріал мусить бути вишуканий на місці. Партійний осередок це питання поставив на обговорення загальних зборів членів колгоспів. Під час обговорення пропозицій хтось з зборів крикнув, що "треба піти по коморах", це було підхвачено членами партосередку, й загальні збори мусили погодитись йти по коморах і забрати ярові культури. Після закінчення зборів було організовано бригади й дана директива піти по коморах і забрати все зерно. Вживали примусового відкривання комор тощо і забирали все зерно, яке було у господарстві. Під час проведення трусу по коморах деякі селяни, особливо ті, що посівматеріал уже здали, стали вивозити лишки на базар. Партосередок організував заградиловки, які ходили по селу вночі і затримували всіх, хто віз зерно. В конторі колгоспу селян відпускали, а коні, воза і зерно забирали.

В с. Перша Маріянівка усуспільнення посівматеріалу як членів колгоспу, так і індивідуальних господарств, проводилось в обов'язковому порядку. На господарства, що не бажали здати зерна до усуспільнення складали акти й направляли до району для накладення штрафу. Райадмінвідділком було оштрафовано деякі чисто бідняцькі і також середняцькі господарства.

В с. Устимівці посівматеріал брався примусово, ходили по коморах і заставляли відкривати скрині, заглядали в піч. Була розкладка на їдців, що йшло в розріз класовій установці, бо коли бідняк багатосімейний - на нього більша контрольна цифра, фураж також розкладався на кількість їдців. Такі ж самі випадки констатуються і в селах Вільшанська Новоселиця, Пологи, Соколівка та Тростинська Новоселиця.

Примусові заходи до усуспільнення насіння та фуражу відмічено і в селах Фастівського, Попільнянського, Рокитнянського, Великополовецького районів, причому у Фастівському р-ні в с. Зубарі обшук насіння проводився бригадами по ночах.

У більшості з обслідуваних сел Фастівського р-ну траплялось, що виконавши план збору посівматеріала, давали другу рознарядку, що викликало обурення з боку селян (с. Каменеве, Оленівка) причому в с. Оленівці другу рознарядку давали після того, як зібрали по 15 пуд. на десятину. Окремі селяни цю непослідовність в рознарядці розглядали, як домагання забрати у селян все зерно й стали потайки вивозити на ярмарки у Фастів та Васильків. Та в окремих селах Попілянського р-ну (Романівка) за обшуком насіння ходили бригади, після яких через деякий час посилались другі бригади, які замітали до останнього зерна, наприклад: бригадир т. Деркач забрав у селянина горох з миски та декілька фунтів соняшникових зернят, що були залишені господаркою для посіву на грядці. Стромляли руки в діжки з капустою та ін.

Уповноважений РВК т. Жоров в справі усуспільнення худоби, реманенту і посівматеріалу давав таку категоричну установку "забрати все до зернятка, усуспільнити худобу і реманент в 24 години", а на запитання "на чому лишати у господарстві корів", відповів "для корів покинути лушпайки".

В с Мовчанівці Рокитнянського р-ну колектив перетворився в адміністративний орган. Всі свої міроприємства проводив примусовим порядком: стягнення у не членів колгоспу посівматеріалу, сільгосп. інвентаря, різного майна, будівельного матеріалу та ін., а саме:

а) примусово забрали посівматеріал у дев'яти господарств, виключених з колгоспу і бойкотованих загальними зборами;

б) у не членів СОЗу Бевзи О. головою колгоспу без погодження було взято 25 пуд. соломи і гроші не уплочені;

в) на всі будівельні матеріали був накладений опис, і їх використання членами колгоспу для своїх потреб було заборонено. У гр. Мовчана, без погодження, було забрано 63 дошки, які затим було використано для потреб колгоспу, але гроші за дошки не повернуто;

г) для колгоспу у гр. Саєнка М. (не члена СОЗу) взято тим же головою колгоспу т. Андрієвим віз і 2 хури мішанки. Віз повернено, а за мішанку грошей не уплочено;

д) колективом самовільно було зайнято помешкання у середняка (будинок Ульяненка), дружину і сина котрого заставляли убирати і опалювати помешкання. Грошей же за помешкання не платили.

У проведенні усуспільнення реманенту особливих непорозумінь не помічено, але як загальне явище, що викликало нарікання з боку селян, це безгосподарча схорона реманенту, який звозився в двір і стояв під дощем. Відмічено випадки примусового усуспільнення реманенту тих господарств, що не в колективі. Великі непорозуміння в роботі по усуспільненню на селах внесли різноманітні установки в кожному із районів і сел щодо усуспільнення корів, свиней, та птиці і наміри, зроблені в селах, до усуспільнення цієї категорії худоби, потягли за собою поголовний продаж по здешевленій ціні корів, забій молодняку, свиней і т. ін. Треба сказати, що в справі усуспільнення не було додержано директив про особливу ретельність і обережний підход до оцінки худоби, реманенту, господарчих будівель, аби не допустити надзвичайно низької оцінки майна, що могло б викликати незадоволення селян. В деяких селах (Оленівка) робили оцінку без погодження з господарем і йому такої не оголошували та не оголосили й ¦ до часу проведення обслідування (22 березня). В с. Біліївці, Володарського р-ну для проведення усуспільнення худоби та реманенту ходила бригада в 20 чоловік, яка, зайшовши у двір до господаря, зараз же розбігалась по всіх закутках господарства - на чердак, в комору, хліви "в поісках" майна.

Розкуркулення. В проведенні цієї важливої політичної кампанії па місцях не було зважено тих труднощів, що з ними неминуче треба було стикнутися. На місцях окремі організації не досить приділяли уваги розгорненню масово-роз'яснюючої роботи серед батрацтва, бідноти і середняків по питанню ліквідації кулака як класу. Ставка бралася на темп у проведенні цієї роботи, не дивлячись на те, що за установки ОПК вимагалось широке розгорнення масово-роз'яснюючої роботи.

Добившись ухвали зборів бідноти (іноді під натиском) без попереднього роз'яснення про затвердження списків на висилку та розкуркуленая, вважати, що все готово і більше немає чого робить.

Ось політзводка уповноваженого с. Королівки Фастівського р-ну до Фастівської райтрійки: "Готово. Давайте розпорядження, куди отправлять". Це пише він 1 лютого, через 2 дні після виїзду його в село. Або т. Лоєв, член бюро РПК, 1 лютого пише: "Записано в список 47 чоловік, зараз поставили питання про позбавлення прав 20 чоловік, що досі їх не мали", а в той же день друга зводка: "Вже прав позбавлено" і т. д.

В частині сел обговорення списків проводилось на вузькому активі, або лише па зборах бідноти, не втягнуто в обговорення колгоспників та середняцтва, так в с. Молчанівці з боку уповноваженого РВК т. Юдковської підготовча робота була поставлена надзвичайно кепсько. Питаяння розкуркулення обмірковували тільки на закритих зборах КНС, де було присутніх 30-35 чоловік. Тих, що запізнились на збори, не пустили, а коло дверей було поставлено варту з комсомольців. Внаслідок списки були складені невірно. Занесено бідноту. На загальних зборах села ці списки не обмірковувались, коли ж голова КНС висловив думку, що списки складено невірно, то уповноважений т. Юдковська звинувачувала його в захисті кулаків. Складення і обговорення списків проходило походцем. В окремих селах уповноважені поплелись за занадто войовничим настроєм активу, внаслідок до списків занесено велику кількість господарств, в тому числі середняків та бідноту. При такій постановці питання мало місце проведення особистих рахунків з боку активу.

Поруч із розкуркуленням середняків та бідняків є випадки, [коли] пропущено господарства дійсно кулацькі. Так в с. Біліївці розкулачили біднячку-вдову, що платить 5 крб. податку. Також в с. Михайлівці розкулачено бідняка, що платив податку 29 крб. і до революції мав 1,15 дес. В той же час не розкулачено господарство Вовка, що до революції мав 12 дес. землі і зараз платить податку 69 крб. та 2 господарства, що платять податку од 300 до 400 крб. В Лобачеві розкулачили попа. В цьому же Володарському районі давали таку характеристику господарству, що намічалось до розкуркулення: "Політично негідний", "Співав "Ще не вмерла Україна" і т. д. (с. Березна).

В с. Малополовецькому занесено до списків 84 господарства, Боровій - 142, Великій Снітинці - 57, Каменевому - 41, Трилісах - 34. Мазепинцях - 25. Причому райтрійка з реагуванні на такий широкий охват господарств не проявила гнучкості, наприклад: Фастівська райтрійка вислала представників в села для дачі зауважень по списках 9-12 лютого, тоді як в цей час в багатьох селах вже встигли розкуркулити й середняцькі господарства.

В окремих районах внаслідок одержаної установки (Фастів), а в других під впливом місцевого активу (Великополовецький р-н) відмовились від поглибленої роз'яснюючої роботи та перейшли безпосередньо до розкуркулення (Великополовецьке, Фастів, Володарка) в тому числі занесених до списків середняків. Внаслідок цього до затвердження списків по розкуркуленню в багатьох селах проведено фактичне розкуркулення середняків, що їх райвиконкомом із списків виключено. Наприклад, в с. Малополовецькому, одержавши для перегляду вдруге списка в бік зменшення, із 84 господарств, що занесено раніш залишили 23, але в цей час вже було розкуркулено 40 господарств.

В с. Мазепинцях в другий раз списки складено на 14, а фактично розкуркулено 19 господарств. В с. Дроздах перші списки були складені на 12 господарств, а розкуркулено 19. Такі самі випадки відмічено по других районах - Володарському, де фактично розкулачено 200 господарств середняцьких, що їм повернуто майно при виїзді уповноваженого ОКК для проведення висилки 1-ї категорії20. У Фастівському р-ні ще й досі остаточно не затверджено списків на розкуркулення. Зараз розбирають анкети, які мають переглядатись у РВК. Певного обліку кого розкуркулити, скільки середняків поновлено в районі немає.

Порядок вилучення майна при колективізації, фінмісячнику та розкуркуленні. По всіх районах, що їх обслідувано, розкуркулення мало на меті не тільки позбавити куркуля засобів виробництва, а прагнули поголовного вилучення всього майна, включно до ложок, мисок, білизни тощо. Така постановка практикувалась широко й в Фастівському р-ні (с. Кожанка, Триліси), де в одного господаря забрано 123 назви речей, в тому числі побиті горшки, пляшку, ложки та ін. У бідняка Свінтіцького забрали подушку, питки й бутилку.

У Володарському р-ні відмічено, що в с Березні бригада по розкулачуванню, в яку входили господарі далеко заможніші ніж ті, що підлягали до розкулачення. Ця бригада робила буквальний погром в дворі. Били меблю, палили рухлядь та ін., буцімто для прикладу тим, що не вступили в колгосп. В тому ж селі в бригаду пролізли особи, які зводили особисті рахунки. Забирали для колгоспу старий реманент, а для кулаків лишали новий.

У Великополовецькому р-ні в селах Мазепинцях та Михайловці у розкуркулених забрано все аж до брудної білизни. В цих селах також приймав участь у розкуркуленні бувший жандарм, ЯКИЙ керував одною з бригад, а в с Дроздах у розкуркуленні приймав участь син розкулаченого місцевого кулака. Майже по всіх селах із обслідуваних районів відмічено, що не було введено суворої дисципліни щодо оформлення актами описів та передаточними актами-зобов'язаннями забираемого майна у кулаків. Відмічено випадки, що акти зовсім не складались у с. Михайловці, Мазепинцях, Рубченках, Деміївці, що давало можливість в окремих селах розкуркулення перетворювати в барахольство.

Комісіями, що перевіряли на місцях, виявлено такі неприпустимі факти в справі усуспільнення: в с Вінницькі Стави поруч із збиранням майна стались випадки забирання та ін. продуктів, як-от: сала та ін., по коморах ходили так до членів колгоспу, як і до тих селян, що не були в колгоспі.

В с. Вільшанська Новоселиця: усуспільнення посівматеріалу, яке проходило примусово, ходили по коморах, насильно забирали зерно і другі продукти, як от: кури, яйця, масло та ін. В с. Пологах; міліціонер під час усуспільнення насіння вийняв з вікна шибку і самочинно вліз в хату. В с. Тростинська Новоселиця був випадок, коли бригада, яка працювала в селі за керівництвом уповноваженого Іванченка, затримала спекулянта, який віз 37 курей, сало, масло, сир та ін. Бригада це все забрала і, не склавши акта, спекулянта підпустила. Продукти здані до столовки, та залишено агроному та уповноваженому з Києва 10 фунтів масла, 7 курки та ін. продукти. Собі Іванченко взяв З фунта масла. Всі продукти поїли, а грошей не платили.

В с Сидорах забрали забиті кабани, не складаючи навіть передаточного акта. В с. Мовчанівці при розкуркулюванні громадянки Уманець було забрано всі продукти харчування, посівматеріал і одяг, в тім числі нитки, сало, з котрих до робкоопу здали лише 19 кг, хоча це господарство розкуркуленню не підлягало. В с. Мазепинцях вкупі з активом в розкуркуленні приймав участь гурт селян, внаслідок чого багато речей було розкрадено. В с Михайлівні під час розкуркулювання забрали 1 крб. 40 коп. готівкою, бритву, твори Шевченка.

Барахольствували також і окремі активісти - голова сільради забрав собі лампу, а голова СТВ різні дрібні речі. Після розкуркулення актив забирався и хату, виганяючи кулака, запросили жінок і влаштували п'янку. В с. Рубченках внаслідок невпорядкованості обліку колгосп дає в тимчасове користування деякі речі, повернув кулаку машинку. Уповноважений сам став барахолити. В с. Трилісах відібрали безкоштовно продукти, що везуть на базар. У Володарському р-ні члени партії та голова сільради самі купляли майно на торгах. В с Березні забрали 15 фунтів сала, "мов, не здохнеш".

Ціла низка перекручень лінії партії на селах, що частину з них наведено, як-от: адміністрування, залякування в проведенні колективізації і вживання примусових заходів в справі усуспільнення (обшуки, забирання під метелку і т. п.) з доведенням усуспільнення до курей. Недодержання планового припципу в проведенні фінмісячника, опису бідноти та середняків, ліквідація принципу добровільності по окремих видах мобілізації коштів. Зачеплення при розкуркуленні середняка та бідняка, барахольство та припущення в окремих випадках глузування і на кінець, занехаяння головних методів роз'яснюючої роботи та притуплення класової боротьби - було використано в повній мірі кулаком, який повів за собою незадоволену частину середняків.

Член ОКК**

ЦДАЖР України, ф. 539, оп. 8, спр. 1329, арк. 15-25. Оригінал.


* Дата супровідного листа.

** Підпис під документом нерозбірливий.


20 Йдеться про поділ розкуркулених селян на три категорії за мірою покарання. Найсуворішим воно визначалося для першої категорії - організаторів та учасників антирадянських або антиколгоспних виступів. Вони підлягали арешту, покаранню в тюрмах та концтаборах, а їх сім'ї - висилці у віддалені райони країни.- Док. № 75.


№ 76
З ЗВЕДЕНИХ ВІДОМОСТЕЙ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ГРУПИ
НАРКОМЗЕМУ УСРР21 ПРО ОПІР СЕЛЯН ПРИМУСОВІЙ КОЛЕКТИВІЗАЦІЇ

Не пізніше 27 квітня 1930 р.

1. Волинки, куркульський терор

В деяких місцях тривають далі випадки розбору коней з колгоспів, невихід на роботу, підпали, постріли у вікна і навіть озброєні сутички і масовий опір представникам влади.

Уповноважений на Шевченківщині повідомляє: "Як і раніше райони Гельм'язівський, Чорнобаївський і Канівський вважаю за неспокійні. В окремих селах повторюються волинки, наприклад, в Канівському р-ні в с. Глинча, Бобриця і Хмільне бастують по сіву, відмовляються від пільг, кредитів, сортового зерна, не з'являються на зібрання, загрожують, що взагалі сіяти не будуть. Такий же стан в двох селах Гельм'язівського р-ну (Лібляве, Келеберда) і в двох селах Чорнобаївського р-ну (Красенівка, Франківка).

В с. Горбань Гельм'язівського р-ну (Шевченківщина) 9 квітня 1930 р. волинка закінчилася тим, що актив розбігся, зерно було розібрано, приміщення колективу й сільради було розгромлено, туди було послано з району 10 озброєних комунарів, 4 міліціонерів і уповноваженого ДПУ для арешту глитаїв, але вони натрапили на селянські пікети, в селі вдарили в набат. Спроби врегулювати конфлікт мирним шляхом не вдалися, юрба, озброєна чим попало, оточила товаришів, щоб їх обеззброїти. Посипалися каміння, були навіть і постріли. Коли уповноважений ДПУ запропонував розійтись, посипались каміння, якими поранено 2 міліціонерів. Коли постріли товаришів уверх не дали наслідків, уповноважений ДПУ наказав дати залп в натовп. Забито трьох і поранено сім. Поміж забитими два куркуля і один середняк.

За звітну декаду в низці районів посилилась глитайська, робота. Головним чином вона виявляється в агітації проти сіву, а також в терористичних актах.

Спостерігається, що колгоспники на роботу посилають молодь, а самі залишаються вдома. Одноосібники не йдуть в поле, хоча і не скаржуться ні на що, просто так "бастують".

В колективах лежить біля ЗО тис. заяв про вихід, але це число не показове, бо є чимало випадків, коли селяни, що подали заяви про вихід, працюють все ж таки колективно, а свої заяви подекуди розглядають як страховку "на гірший випадок"

(Шевченківщина
уповноважений Новоловський
22.ІV.30 р.).

В Новосвердловському р-ні спостерігаються випадки підпалів. Там же пострілом через вікно вбито активіста-батрака, що поселився в хаті розкуркуленого глитая. На другий день великодня в с. Антоново-Деманові Троїцького р-ну було підпалено три СОЗівських стайні і один хлів.

В с. Сиротині підпалено середняка-одноосібника, згоріла хата, хлів, кінь, корова. В с. Панушкіні теж підпали. В с Сиротині під Великдень селяни, напившись п'яні, розібрали худобу СОЗу; з загальної кількості 430 дворів в СОЗі залишилось 90. За часів свят в низці районів інтенсивно надходили заяви про вихід з колективів.

Був випадок злосного знищення інкубатора в Дворічанському р-ні; шкідники побили жінку-робітницю, розбили скло в закладених двох інкубаторах, щоб скоріше охолодити яйця.

Є випадки, коли з СОЗів розбирають коней, мотивуючи тим, що коням нічого їсти в СОЗі, або нема де тримати. При перевірці виявилось, що дійсно в дощ коні стоять під відкритим небом

(Куп'янщина
23.ІV.30 р.).

2. Різні негативні настрої на селі

Спостерігаються ворожі настрої одноосібників до колгоспів, гостре незадоволення доведенням до двору різних планів, випадки "бастування" навіть "без причин", незадоволення порядками і неполадками в колгоспах.

"Основными причинами отставания села в индивидуальном секторе являются споры, возникшие между селянами, не вошедшими в колхозы, на почве отвода земли. Колхозам отведены близкие и лучшие земли. Часть усадебных земель единоличников прирезана колхозам. Эти споры в целом ряде сел перешли в активные выступления против колхозов. В двух случаях потребовалось вмешательство, или вернее, въезд вооруженных отрядов. Произведены аресты (сел Марчихина Буда Ямпольского р-на и Поповка Новгород-Северского р-на). Недовольство замечается и по другим вопросам, среди которых главное место занимает контрактация и методы доведения до двора.

Глухов

(уполномоченный НКЗ СССР г. Юхновский
1.ІV.30 г.)".

На місцях недосить реагують на вимоги індивідуальних господарств, що не погоджуються сіяти масивом, а вимагають виділення окремих ділянок, а таких дуже багато є по всіх районах. Такі вимоги не задовольняють, не дивлячись на розпорядження округових організацій. Є настрій зовсім не сіяти буряка і навіть були випадки, коли після сіву буряка в масиві окремі господарства вночі пересівали другими зерновими культурами. Є й такі настрої: "Хоча й посіємо, а просапувати не підемо". Такі настрої спостерігаються особливо серед жінок

(Уманщина
уповноважений Середа
21.ІV.30 р.).

Є такі настрої тих, що виходять з колгоспу, або до його не вступають: "Мені вигідніше бути індивідуальником, бо я маю своїми кіньми постійний заробіток" (це в місцевостях, де є камінярні та цукроварні). "В колгоспі немає фуражу, а вдома я тим чи іншим погодую коня". "На ярмарок треба поїхати, чи куди ще, а в колгоспі не завжди зручно просити коней, а ще чи й дадуть". "Не поладив з керівниками колгоспів". "Колгосп мені нічого не дає, а я голий і голодний". Цікаве ставлення деяких колгоспників до МКС, ці станції на Могилівщині не набули авторитету. Колгоспний дядько так міркує: "Коні мої, а хтось там ними буде командувати". Представник МКС ходить по полю записує, скільки колгоспними кіньми сьогодні вироблено і за цю свою роботу одержує платню. Колгоспники до цього ставляться з наріканням і глузуванням

(Могилівщина
уповноважений Ходченко
18.ІV.30 р.).

3. Контрактація

Відсутність певної лінії щодо методів контрактації, бюрократичне перекручення методів контрактації, куркульське тлумачення добровільності, побоювання селян, що хлібозаготівлі будуть доведені до двору.

Сностерігаються негативні явища в галузі контрактації за такими причинами: "Не було певної установки про доведення до двору. На нараді голів сільрад (Лубенщина, Сенчанський р-н) було сказано, що доводити до двору не треба, а викликати селян та запитувати, скільки хто хоче контрактувати. Таку установку дав РПК і уповноважений ОПК. Після цієї установки на нараді товариства техкультур знищили списки про доведення до двору, лише після відповідної постанови ВУЦВКу почали знову роботу, щоб довести до двору" (з доповіді бригади Тютюнтресту).

Та ж сама бригада повідомляє: "Селяни зовсім відмовляються від контрактації, мотивуючи тим, що, мовляв, сіяти буду, а контрактувати не буду і ви мене не примусите, тому що все проводиться добровільно".

Цифры контрактации нельзя признать точными, с одной стороны имеется ряд случаев, когда фактическая контрактация не оформлена надлежащим образом, а с другой - в связи с уменьшением размера колхозов контрактационные договора с хозяйствами, ранее входившими в колхозы, потеряли силу

(Лубенщина
уполномоченный Бишток
27.ІV.30 г.).

ЦДАЖР України, ф. 27, оп. 11, спр. 104, арк. 16-20. Копія.


21 Складено за повідомленнями уповноважених ЦК КП(б)У, урядової трійки і Наркомземсправ СРСР за час від другої декади до кінця квітня 1930 р. - Док. № 76.


№ 77
СКАРГА ЖИТЕЛІВ С. МОНАСТИРИЩЕ УМАНСЬКОГО ОКРУГУ
ДО НАРКОМЗЕМУ УСРР ПРО АДМІНІСТРУВАННЯ МІСЦЕВОЇ ВЛАДИ
ПІД ЧАС ВЕСНЯНОЇ ПОСІВКАМПАНІЇ

29 квітня 1930 р.

[Із] Монастирища, Харків, Наркомзем,
Посівтрійка

Жалоба

Прохаємо негайно вислати представника для перевірки посівкампанії, бо місцева влада постанов центру не виконує, а роблять по своєму бажанню. До сього часу тисячі гектарів землі необсіяні, насіння все лежить по гамазеях, а влада проводить адміністрування. Хто засіяв поодиноко - переорюють їх посіви, людей б'ють, арештують, поодиноким господарствам дільниці не указані.

Монастирище, Летичівка на Уманщині:
С. Тепиця, Козій, Витрученко, Манджула22

ЦДАЖР України, ф. 27, оп. 11. спр. 956, арк. 32. Телеграфна стрічка.


22 30 квітня 1930 р. скаргу селян було надіслано Уманському окрземвідділу з копіями окружним парткому та виконкому для перевірки справи й врегулювання на місці.- Док. № 77.


№ 78
ЗАЯВА СЕЛЯНИНА Ф. Я. СУМЦОВА З СЛОБОДИ БОРОМЛЯ
НА СУМЩИНІ В НАРКОМЗЕМ УСРР ПРО ПОВЕРНЕННЯ
ЙОМУ ПОСІВНОГО ЗЕРНА З КОЛГОСПУ

30 квітня 1930 р.*

Народному комиссару земледелия
От гр. слободы Боромля Сумского округа
Федора Яковлевича Сумцова

Заявление

Прошу Вашего распоряжения о выдаче мне посевматериала, который я отвез зимой для посева. Отвез я 7 пуд. 30 фун., а мне вернули перед посевом 3 пуд. 20 фун., а остальной удержали, и остается моя земля незасеянной. И уже несколько раз обращался в сельсовет, в райзу и райпартком - и ничего не получается. А теперь обращаюсь к вам с большой просьбой о возвращении мне посевматериала, чтобы засеять землю23.

К сему Федор Сумцов

ЦДАЖР України, ф. 27, оп. 11. спр. 956, арк. 15. Оригінал. Рукопис.


* Дата пересилки заяви Ф. Я. Сумцова в Наркомзему до районного та окружного земвідділів.


23 На подібні масові заяви одноосібників Наркомзем УСРР давав пояснення, що за постановою урядової посівтрійки всі розрахунки з селянами, що вийшли з колгоспу, проводяться після закінчення сівби колгоспом.- Док. № 78.


№ 79
З ПОВІДОМЛЕННЯ СІЛЬКОРА М. С ПОБІГАЙЛА
24
ДО РЕДАКЦІЇ ГАЗЕТИ "РАДЯНСЬКЕ СЕЛО" ПРО ПРИМУСОВУ
КОЛЕКТИВІЗАЦІЮ ТА РОЗКУРКУЛЕННЯ СЕРЕДНЯКІВ У С ЛИПЦІ НА ХАРКІВЩИНІ

1 травня 1930 р.

...Колективізація проводилася там ось як. На зборах партосередку, сільради, комсомольців та інших зачитували директиву райпарткому, яка також трошки з'їжджала з лінії, й ухвалювали: колективізуватися в найкоротший шлях. А на другий день бригади заходили до кожного дядька й говорили: "Коли не будеш в колективі, загонимо на Соловки, або трошки далі". І під кінець довели селян до такого стану перед сівбою, що ті почали кидати землю, а жінки до того дійшли, що пороздягали культармійців й робітничі бригади. Це є підрив авторитету радвлади, колективи розпались, а селянство говоре, що "в колектив я тепер не піду, бо путящого там нема нічого".

Свиней контрактували так: т. Манзенко І. С. на одних куткових зборах сказав: "У кого знайдемо хоч триденне порося незаконтрактоване, того оштрафуємо на 300 крб. та посадимо до БУПРу на 3 місяці". І селяни, які не законтрактували трьохмісячних і дрібних свиней, бо великі було примусово законтрактовано, ночами заганяли свиней у хату, забивали їх, смалили на припічках. Це привело до того, що таких тварин, як свиней, телят, корів, овець і навіть курей, яких усуспільнювали, зменшилось пересічно на 25 %. Два роки в селі сіють пшеницю, яку надіслали, й два роки вона випрів а, врожаю нема. Куди дивиться агропункт? За цей час загинуло 10 тис. пуд. пшениці.

На невдоб'ях сіяли пшеницю й там загнали тисяч 15 пуд. пшениці. 25 тис. пуд. пшениці державі були б корисні. В сільраді дійшли навіть до того, що почали середняків переводити в куркулі та приписувати ліси, землі за царату. Наприклад, Побігайло Я. П. був середняком (будинок, клуня, льох, сарай, кінь, корова) став куркулем, їдців 6, землі 4,2 дес. Йому приписали 5 дес. лісу й ЗО дес. землі.

Коли, з'явилася стаття тов. Сталіна, всі ці людці полізли назад, підриваючи авторитет радвлади й партії. РВК кричав на сільраду, сільрада на РВК, райпартком на осередок, а осередок на райпартком, а селяни тільки дивились та розводили руками,- "коли ж воно минеться, що ж воно за власть". Тут треба перевірити роботу, бо це робиться на шкоду радянському господарству, треба переглянути всіх і перевірити минуле всіх "зубрів", бо тут був зажим, іскривлення лінії партії. Перевірити не словами їх автобіографії, а фактами від селянства та встановити факти на місцях. Прохаю направити куди слід.

М. Побігайло

1.V.1930 р.
Згідно:

ЦДАЖР України, ф. 27, оп. 11, спр. ПО, арк. 10 зв.- 11. Копія.


24 Сількор М. С. Побігайло проживав у м. Харкові. В с. Липці перебував 16-25 квітня 1930 р., розмовляв з селянами та представниками місцевої влади. - Док. № 79.


№ 80
З ПОВІДОМЛЕННЯ ІНСТРУКТОРА РАПОТИ ДО УКРКОЛГОСПЦЕНТРУ
ПРО ХІД СУЦІЛЬНОЇ КОЛЕКТИВІЗАЦІЇ У ВЕЛИКОЛЕПЕТИСЬКОМУ Р-НІ НА МЕЛІТОПОЛЬЩИНІ

Не пізніше 2 травня 1930 р.

Большая Лепетиха

Товарищ Валов, Коляда (Марченко)
Здравствуйте!

...О работе в колгоспах, их состоянии, болезнях и перспективах.

Примечание: более подробно и известно мне положение колгоспов Екатериновки, о районе могу говорить лишь на основании цифр и информации самого же района,- об округе никаких данных и понятий (пока).

Состояние колгоспов Болъшелепетихского района на 1 мая

Цифра, намеченная округом для Болыпелепетихского района к коллективизации- 60% (от господарств), районом увеличена до 80 %, в процессе осуществления коллективизирован район на 90 % (около). Это на 1 марта. Это - "зенит". С этого же времени начинается уход из колхозов.

Техника дела такова. В СОЗы являются толпы женщин, берут лошадей, брички, плужницы и просто тащут все, что попадается под руку.

Начало дала Большая Лепетиха. Прибыл я в район 12 марта и; сразу попал на общее собрание СОЗа, где на повестке стоял вопрос -! ликвидация СОЗа (собрание и "повестка" - инициатива СОЗа, в котором накануне самовольно был разобран весь обобществленный инвентарь и лошади. Все это случилось накануне выезда в степь для посева) . Впечатление от аудитории - спровоцированная, расстроенная масса, плохо понимающая свои поступки и стремления. Нерешительные выступления отдельных граждан, тема - непорядки в СОЗе, плохой уход за лошадьми. Больше же - женские крики и выкрики. Представителями райпарткома, РВК и председателем ОВК собрание проведено.

Принята резолюция - ехать сеять, для чего свести лошадей. На следующий день часть выехала для посева. Подобная история и с другими СОЗами Лепетихи, а в ближайшие же дни, после следствия представителями ГПУ и органов милиции - 43 женщины (главным образом) привлечены к ответственности за срыв весеннего посева и (главное) - разграбление имущества СОЗа. Две или три приговорены судом на 2-3 года. Некоторые - к разным срокам принудительных работ. С этих дней подобные события систематически повторяются по всем селам района. Везде помимо "объективных" причин (о них ниже) --чувствуется провокация, работа "черных сил", чья-то если не работа, то почти во всех случаях до известной степени, обработка. Появляются группы своего "актива", какие собирают нелегальные собрания, посылают "делегатов" в Мелитополь к прокурору и пр. Наряду с этим между отдельными селами болтается "актив" уже с совсем определенной физиономией (из раскулаченных), какой дает установки бабам и вообще встречным. (Более подробно, а быть может и существенное по этому вопросу известно ГПУ). Это - одна из стадий. К концу этого первого периода получаем телеграмму Чубаря о том, что до конца весенней посевкампании ничего СОЗы не выдают из обобществленного имущества. По району 31 колгосп. Из них 6 артелей. Все же главная часть событий этих развернулась после того, как ранние яровые были посеяны. Полный развал, "законный", так сказать, наступил в период посева поздних - кукуруза, баштаны и пр. Подробно обо всем по возвращении. На сегодня коллективизованных хозяйств (по району) 36,8 %. Эта цифра остается стабильной в продолжении последних 2- 3 пятидневок. Посев в районе произведен вполне (пожалуй) удовлетворительно, сплошными массивами, почти как и предусматривалось планом. Есть недосев трав, кукурузы, корнеплодов, картофеля, но в общем план выполнен. Почти повсеместно посев производится (производился) и после ухода из СОЗов - общим рабочим планом, едиными сплошными массивами. Падение колгоспов (от %, во времени) можна характеризовать следующими цифрами по с. Катериновка, в котором я вместе с представителем окрпарткома т. Менько (самый надежный и действительно серьезный полезный работник из всех, кого я на протяжении 1,5 месяцев видел в Екатериновке) и активом села (очень малочисленным и малонадежным) - "вынес" на своем опыте все стадии последних событий.

Катериновка - бедняцкое, ободранное село (хотя землеобеспеченность близка к средней по округу). Дворов 346. До кампании сплошной коллективизации было 5-6 небольших коллективов разной мощности, разной задолженности. Районом дан лозунг - 100 % и слияние до размеров не меньше 900 га площади на колгосп. С большой искусственной натугой на 1 февраля имели:

Два СОЗа: общее количество коллективизированных хозяйств - 327 (19 вне коллективов, из них 4 куркульских).

Данные таковы:

  СОЗ "Колос" СОЗ "Українець"
хозяйcтв едоков земли хозяйcтв едоков земли
На 1.ІІ
На 15.ІІ
На 1.III
На 15.III
На 1.ІV
На 5.IV
174
174
174
174
59
59
910
910
910
910
292
292
1822
1822
1822
1822
862
862
145
145
145
145
41
41
649
649
649
649
174
174
1431
1431
1431
1431
492
492

С момента моего приезда в Екатериновку - за основные моменты работы (с 14 марта) принял: инструкция внутреннего распорядка, главное - организация посева, проработка виробничого плана (план был составлен раньше). В последних числах марта все эти вопросы отодвинуты событиями. Целая неделя почти ежедневных собраний, напряженная атмосфера, а в результате судьба екатериновских СОЗов почти та же, что и в других селах - разборка инвентаря и лошадей, заявления об уходе. Основная работа последних дней - проработка статей Сталина, вопросы льгот колгоспам, вопрос..., дележа посевов...

С озимыми проще, в выдаче ярового посева ясности еще нет. Что помимо прочих причин сыграло заметную роль в событиях, дало кое-кому "козырь" в руки: эти головоломные 100 % (районных, против более реальных 60 %, данных округом) слияние (насильственное), причем без внесения надлежащей ясности в расчеты слившихся колгоспов, без выяснения задолженности каждого из сливающихся, без проверенных и правильных ... инвентарных описей даже (?). Все этим начинают заниматься лишь теперь, после "боя", причем чуть ли не каждый день выявляют новые явления, о каких ни районный кущ или не знал, или пропускал мимо ушей и глаз (это, правда, все больше относится к СОЗам с. Екатериновки). Например: СОЗ "Українець" (о ном выше) получился путем слияния СОЗов "Муравейник", "Свой труд", "Зірка" и еще одно машинно-тягловое товарищество, кажется. Все это СОЗы по 20-25 дворов в прошлом. При чем, "Муравейник" по селу имеет авторитет более или менее добросовестных хозяев. "Свой труд" же - обратное. "Свой труд" принес к слиянию 10 тыс. долгов.

Остальные почти без долгов. Когда коллективы сливались - никто не потрудился разобраться в этих долгах, теперь же после распада этим занялись (здесь работают счетоводы мобилизованные). Оказывается долг "Свой труд" не 10, а 15 тыс.- это "попередні дані", а тысячи па 4- 5 еще предвидится. "Свой труд" имеет имущество на 5-7 тыс., 16 членов, существует с 1927 г. До сих пор ни район, ни кущ не знают, какая же в конце-концов задолженность у "Своего труда" (?). Подобные вопросы ставят под угрозу подобное существование и старых колгоспов, не говоря о том, что отталкивают вновь вступающих. Естественно в таких случаях ставить вопрос о "разлиянии", я думаю. Ну и о куще. Основное, в чем чувствовалось его существование - это организация МКС. А практически это так: насчитали лошадей в СОЗах и объявили их своей собственностью (?). Во всяком случае такое убеждение было у населения (снова повторяю, что отношу это главным образом к тем колгоспам, с которыми работал) и не было никаких реальных аргументов, чтобы это мнение разбить (МКС уже ликвидировано). О работе куща после.

Бедняцко-батрацкие группы. По материалам района их организовано 31. И снова, существования их обнаружить нельзя (знаю это лишь о тех селах, с которыми сталкивался). Постараюсь выкопать о них материал. В с. Катериновкё председатель КНС - парень, о котором я за 1,5 месяца не слышал ни одного порядочного слова ни от бедняков, ни от середняков, ни от членов коллективов и с/рады. Хлопець он довольно развитой, но жулик, говорят, первой марки. Член СОЗ "Свой труд", судился, "принудработает" по суду (главное, совершенно не имеет авторитета среди населения, в том числе и бедняцтва) - перевести его в другое место, если он все же порядочный (?). По всем этим вопросам говорил с РВК. Согласны, но...

И еще: соцсоревнование и ударничество. Слабо. И очень. В практической работе нигде не заметно этого. Говорят, что якобы район змагається с соседним, но с момента подписания договора ни одного движения, ни одной проверки. Хотя сегодня сказал мне Кравченко (член правления окрзерно), что в Рубановке змагаються и очень успешно. Не знаю. И район об этом не знает. Об организационных формах колгоспов: никакой "практики" - новых (последних) уставов нет.

До колгоспов эти уставы не доведены (так же и устав артели, о котором Укрколгосп дал телеграмму округам еще до дня моего отъезда. Район по этому вопросу ничего, якобы, из округа не имел). Из известного номера "Правды" - новый устав артели многим известен, все же на руках у колгоспов старые уставы и никто специально этим вопросом не занимался. Это все, о чем могу иметь мнение и представление. Одно хорошо: посев закончен почти удачно, дожди идут, виды на урожай есть.

В остальном порядочный хаос. Есть кущ, есть районный эемотдел есть райкоопзерно. Очевидно плохо то, что их трое. Во всяком случае впечатление очень не четкой ответственности и "функций". Ну и создается впечатление, что каждый из трех надеется один на другого.

При РИКе - хороший дельный товарищ, райагроном - также эти двое (по соответствующим областям) ведут почти всю работу (правда, с кущем и райзерном мне не приходилось сталкиваться часто, быть может от того такое впечатление). И последнее: все сказанное нуждается в более тщательной обработке и в специальных "изысканиях". Я во многом из затронутого до известной меры только "критик". Войти во все это глубже лишило возможности меня то специальное назначение, какое дал мне округ (только с СОЗом с. Катериновки я знаком несколько глубже).

Работы здесь много, момент очень ответственный (особенно судьба оставшихся коллективов) - но во всем этом необходимо непосредственное специальное участие, от которого, к сожалению, меня очень часто отрывало мое "спецназначение". Все. Более подробно по приезде.

С приветом Рапота

ЦДАЖР України, ф. 559, оп. 1, спр. 377, арк. 102-108. Копія.


№ 81
З ВІДПОВІДІ СІЛЬКОРА С. Ю. ОХОТИ НА ЗАПИТ РЕДАКЦІЇ ГАЗЕТИ
"РАДЯНСЬКЕ СЕЛО" ПРО АДМІНІСТРУВАННЯ В ХОДІ СУЦІЛЬНОЇ
КОЛЕКТИВІЗАЦІЇ В С. ЧЕРНЯТКИ ТУЛЬЧИНСЬКОГО ОКРУГУ
25

5 травня 1930 р.

...Що торкається колективізації, то вийшло кепсько, але не виню нікого, а просто зробили помилку взагалі всі ми, що зворушили масову суцільну колективізацію села, а не підготувались як слід до колективізації. Хто читав вірша про те, що селянин у воза запріг 3 тварини, щуку, рака та лебедя, начав їхати. Що ж вийшло - щука в воду тягне, а рак назад, а лебідь у повітря, а селянин з воза та й давай тікати. Отак вийшло з колективізацією. Ми не вивчили психології селянства, у якому воно настрої, який ворог повстане крім куркуля. Ми рахували, що тільки куркуль та й годі, а за інших ворогів ми забули зовсім, отже у дні жіночої волинки 12 березня я вивчив всіх ворогів, багато, багато є крім куркуля.

Комуністична партія в п'ятирічці постановила тільки 36 % колективізувати населення, отже й вийшло, що той до ліса, а другий до біса, а третій у комору. От що округові та районові робітники наробили великого жалю.

Скільки я газет перечитав й не знайшов такої статті, щоб злодія. бандита, петлюрівця, стражника, підкуркульника, самогонщика, п'янтусяку до колективу залучити, а тільки наймита, бідняка й середняка до колективу запросити.

Я себе виню в тім, що послухав керівників райвиконкому на загальну колективізацію на 1 січня 1930 р. Я зорганізував 40 господарств до СОЗу, пішов до райвиконкому взяти статут та познайомити селян. У райвиконкомі мені кажуть, що ваше село Чернятка у цьому році всім селом [переходить] до колективу. Я злякався такої відповіді и відповів: "Робіть що хочете, а я не совітую цього почину, бо загальна колективізація зірве й часткову". Почали розробляти статут, після загальних зборів прийшов секретар райпартосередку, почали голосувати.

На збори прийшла маса ота, що зазначав я попереду, підняли великий тарарам. Зачувши таке становище, приступився [я] й кажу до секретаря райпартосередку: "Як ви голосуєте тільки проти - "хто проти?". Дав я предложения голосувати "за", а потім "проти". "За" було 50, останні утримались. 18 березня розпались дощенту. Отак колективізували, а мені прийшлось все перенести на своїй голові. У дні повстання навіть розвідку по мене посилали у с. Шумилів, щоб мене убити. Тяжкий мент я пережив в той час від ворогів, та [й] дітей моїх почали бити куркулі.

Охота С. Ю.

5.V.[1930 р.]

ЦДАЖР України, ф. 27, оп. 11, спр. 110, арк. 61-62. Копія.


25 Сількор Охота Сава Юхимович був жителем цього села.- Док. № 81.


№ 82
СТЕНОГРАМА БЕСІДИ ПРАЦІВНИКА УКРКОЛГОСПЦЕНТРУ
САМОЙЛОВА З ЖИТЕЛЯМИ С. КАЛУЖИН КРЕМЕНЧУЦЬКОГО ОКРУГУ,
НАДІСЛАНА ДО НАРКОМЗЕМУ УСРР

6 травня 1930 р.

Тов. Невкритий В. О. Організувалися ми восени. Колектив був під названієм - ім. Шевченко, не скажу, в якому місяці організувалися. Орали спільно, хліб сіяли спільно. Ще "12-річчя Жовтня" теж осінню організувалися чоловік 30-40. Потім організувався "Красний пахар". Ну, всіх силували, всякими іспугами брали. Каже: "Не хочу в СОЗ", йому кажуть: "Бери палочку, бриль, та йди куди хочеш". Той пишеться, той не пишеться. Я сам остався, не записався, та ще мій сусіда, якого не прийняли, тому що він був лишений права голосу. Я живу на вуличці такій вузенькій, мені кажуть: "Заплетем вулицю й не пустим". Що ж кажу, я собі аероплан зделаю. Потім думаю, що ж мені, куди люди, туди й я, подав заяву. Ну, і усуспільнили в мене коня, плуг, дві борони, дерев'я, що приготовив на клуню, 7 верб було - зрубали, 10 осокорів на дрова зрубали й потягли в кучу. Хліб забрали. З мене причиталося 36 пуд., по 8 пуд. на десятину, а вони з мене взяли 56 пуд. хліба на 4,5 дес. Взяли солому, полови сажень, полову майже всю забрали, а солому ні. А коли я вийшов вже з колгоспа, тоді й питають, чи нема соломи. Було двоє овець, взяли й овець, погодували місяць чи два. Сінця в мене було мало, його не забрали, покинули полови аршин й півсажня сіна. Коли я покинув колгосп, вони прийшли: "Чи не дасте соломи?". Я не отказувався, бо мої вівці годували, то беріть, кажу, половину на вівчат.

Ну, ми заступили работать. Сівбу почали, сівба в нас шла якнайлучше. Поки другі почали, поки комуна почала, що в нас там вже 5 років існує й має 4 трактори, ми вже скільки посіяли. Сіяли ми скороспішно, дощів не було. За боровами на сіялки йшли, за сіялками уп'ять борони, й ми за дві неділі до празника упорались. Хліба більше 800 дес, 30 вівса, 100 ячменю, за травку - не скажу скільки. Ну, звісно, сіяли, а беспорядки бачили, притесненія - повимітали хліб до останньої зернини в себе, а сусідньому колгоспу позичили 600 пуд. пшениці голова нашого правління й голова сільради. Вони самі, без собрания, вирішили й отдали, позичили в один колгосп 600 пуд. й Красноглапівці 150 пуд. Народ, як почувся, що хліб наш позичили, почали міркувать: "Що таке, в нас повиметали кошелі, ми голодаємо над кукурудзою, діти вже ходять за плугами й кукурудзу їдять, а "гарнівці" позичили 600 пуд., й вони возять пшеницю на млин. Ми кукурудзу їмо, а вони пшеницю мелють". Звертаємось до голови, а він каже: "Це Вам набріхали".

Цього року коні в нас стали такі, що тільки пашню поробили й вже негодящі. Я казав, що це із-за беспорядку. Тепер я вже не кажу, що це моє, це - наше, але коли наше, то й роби так як для нашого - як слід, а не як це чуже. Ти набрав оберемок сіна, поніс коню, візьми потім грабельками, та підбери, щоб дощ його не підмочив, тому що в огороді сіна вже в нас нема, а посіять ми ще не посіяли, це було ще до сіянки. А ми попсуємо отак, а потім будемо різкою годувати коней. Отак раз зауважив, другий, а потім мені кажуть: "Що тут старий собака гавкає, нехай його тут поставлять, він буде знати як вбирать". Став я казать головам за це. Так голова СОЗу та сільради каже, що я ж за всім один не можу доглянути. Все ж таки, кажу, назначте старшого, щоб наблюдав, щоб була чистота коло коней, коло сіна.

Потім стали приготовляти грабарки, тачки, ящики, а куди грабарки? Вони кажуть: "Вробимось, коні будуть гулящі, отправимо 100 коней, 50 бричок з грабарями в Кременчуг на відхід".

Ну й кажуть, хліб виудили, ми голодаємо на кукурудзі, а як хто з совістю не сховав кукурудзу, так остався і без нічого, а хто не збріхав, той не має й кукурудзи. А зараз хочуть і коней ще отправить, а у нас стільки гор, що трактором не наробитимеш, ми більше конями працюємо і кожен чоловік коло своєї гарби, а коней заберуть - нікуди це нам не підходить. Це злякало народ, роботу по сівбі вже кінчаємо, а заяви йдуть про виключення з СОЗу. Як я найстаріший, то в мене питаються, що робити. А я кажу: "Я нічого не можу сказати. Як я скажу за порядок, так ви кажете, що старий гавкає, а тепер я кажу - роби сам, як знаєш". А заяви подають й подають. А я як восени увійшов останній в СОЗ, так чуть не останній з СОЗу й виходив. Вийшов я через те, що хлопець зостався в мене босий, бросив роботу. Сіянку кончив й пішов в Кам'янське заробляти, а я один дома. На роботі я правда не був, а на степ ходив дивитися. Ну, там робилося якнайкраще. Що де добре, так і кажу, що добре. Приїздив там з району голова, так жалівся, що там не як слід: що там не досіяно, а там - два рази посіяно. Так я сказав голові, що нельзя за це винуватити, тому що в нас земля під озимим засівом засіяна так, що кожен сіяв собі, а зараз сіють так: ідуть сіялки, за сіялками борони, а потім не видно де засіяно, а де ні. А я як предлагав? Розбили боронами - сійте сіялками, засіяли сіялками - заходьте боронами. Там де сіялка пройшла, значить треба заволочити. Як з осені разом робили, тоді б видно було, де сіяли, де ні. Там уже хиб нельзя було зробити. Може, так і буде, що де 2 рази посіяно, а де ні разу. Ну що ж, там де ні разу не засіяли, там ми щось пізнє посіємо.

Всі такі недоліки й залякування, то в Камінське, то на Кременчуг коней відправити, то що хліб забрали, а ми голодали, то що не все, як слід робилося, може якби всього цього не було ми б і не розбігалися, а то і мені противно зробилося. І от прохаємо Вас, майте милість, або дайте відомості в округ, може із округу комісія виїде, може на нас двох недовір'я. А там будуть усі й будуть казати, хто за СОЗ, хто проти СОЗу. Комісія розбереться з цим ділом й скаже, так чи ні.

Озимку ми сіяли окремо, а весь ярий посів засіяли разом.

В нас голова СОЗу й сільради молодий, а як ото воно образовані - лучше почитаються ніж старики і вони беруться господарювати, а якби вони зібрали зібрання та сказали: "Вмісті ми господарюємо, скажіть, як поступити з тим та тим?". Коли б вопи сказали, що ось у нас просять сусіди, щоб дали у позику хліб, хто висловиться, чи можна позичити, чи ні, то я думаю, що як нам людям позику зробити, а самим голодувати, то це нам не дуже полезно. А якби ми побачили, що в закромах щось зосталося, тоді й сусіду можна дати. А що народить у людей, тоді вони чи нам віддадуть, чи віддадуть долг державі, а все ж зарахується це наш долг. А то наради нема ніякої. Назначили собі уповноважених, назначили голову сільради та СОЗу і кажуть: "Щоб нам затруднєній не робити, не собирати всіх, щоб не був великий сход, то ми зробимо менший, назначимо від 100 по 10 чоловік й нехай ці 10 руководствують сотнею". Ну, ми тоді нічого не знаємо. 10 чоловік від сотні піде, а ми тут нічого знати не будемо. Между прочим, спрашує голова: "Хто згоден уповноважених обрати?". А на збори збирається молодь так років 15 та 16, молодіж піднімає руки, а старики не піднімають, не згодні. Оп'ять народ пуганий, не підняли, що согласні й не підняли проти. Підніму я проти, я вже буду замічений, а як проти не піднімеш, то вони считають, що одноголосно.

Тов. Самойлов. Коли б там гарно працювали, ви б залишилися в СОЗі? Ви прохаєте в своїй заяві, щоб вам видали землю, повернули Ваше майно. Звичайно, залишати примусово в колгоспах це буде неправильно. Треба, щоб колгоспи організовувалися па добровільних засадах. Хто не бажає бути в колгоспі, може вийти. Але треба подумати. Ви вийдете з колгоспу, а що далі буде?

Тов. Невкритий. Ми ж не знаємо, що буде далі. Почуємо, що нам далі казатимуть. А зараз кажуть, що: "Ми дамо Вам паличку та бриль й орудуйте".

Тов. Самойлов. А як Ви гадаєте, як краще господарювати? Чи коли ' будете господарювати окремо, чи як вкупу зберетеся? У кого коняка, у кого плуг, у кого боронка, і на добровільних началах побудуйте своє господарство, і труда менш буде і трактора легче купити й сівалку й інші складні машини, на яких лучше обробляти землю. Як ви гадаєте, як господар, як селянин, що є одна коняка у Вас і Ви з цією конякою всю жизнь будете ходити? Неправильно зробили, що у Вас овець забрали, дерева й таке інше. Це неправильно. Але як краще, чи одному обробляти землю, чи краще як буде трактор пахати, один зразу 30- 50 дес. запаше, або враз 10 тракторів 300 дес. Коли будете сіяти сівалкою, вдобряти землю, як буде краще?

Тов. Невкритий. Я думаю, що як ми привичні, то нам не страшно робити однією конякою.

Тов. Самойлов. То Ви привикли, але як лучше. Ми звикли може, щоб нас і били, але це ж не значить, що так повинно бути. Ви подумайте за своїх дітей. Діти будуть жити більш за Вас

Тов. Невкритий. Якщо буде в СОЗі якась сотня дворів, у них може, ладніше піде й порядок буде кращий, а як больший СОЗ, як у нас зорганізувався? У нас 430 господарств в СОЗі й щось чому тут мішає.

Ось коли кінь в мене вдома був, я б тим самим кормом лошадь нагодував і куди б завгодно поїхати на ньому можна було б, а в СОЗі корм получили, а коні такі, що й не дивіться. Я поклав би на землю 36 пуд. зерна, а зараз віддав 56, скільки ж залишається від посіву? Коли б кінь зерно потребив, він би не впав так духом. Він би й десятої долі не потребив, якби все робити по порядку. А так він духом впав. Тепер найбільше власть стоїть в першу чергу за бідняка. Кажуть: "Чого бідняк раніш бідний був? Того, що робити йому ні на чому було". Був такий, що й ні на чому, а й був такий, що й не хотів. Тепер ми усуспільнили все, раніш нічим було робити, а тепер ми й худобу усуспільнили, тепер було в нас що робити, якнайлучше було чим робити, а дивишся, той у кого було на чому робити, день-у-день пішов у степ за бороною, або за сівалкою, а той, у кого не було чим, той не йде на степ. 'Чого ж ти на степ не пішов, тепер воно наше і ти наш, так, будь ласка, йди за батіжком та поганяй на степ. Чого ти ходиш, в карман руки позакладавши. Що ж це таке - як не робитиме на нього колгосп, так він і тепер здохне. А він так думає: "Коли я тоді не здох, той тепер не здохну". А постав його до худоби, він і там ледащо, він накладе сіна й лягає спати. Через те й худоба впала, бо недогляд.

Тов. Кошеленко. От ви кажете, що вже обсіменилися й кукурудзу посіяли й усе, а коли ви сіяли овес, земля ж була тільки Ваша, наприклад, там, в трьох клаптиках. Ви розраховували посіяти озимини, ячменю й чогось там ще, а тепер, коли колективно засіяли там, де Ви думали сіяти ячмінь, засіяли пшеницю, от як же Ви думаєте тепер зробити, чи кожен получить свій клаптик землі, чи якось інше?.

Тов. Невартий. Я думаю так, поскільки земля моя, на ній засіяли пшеницю, то не можна, щоб таке моє щастя було, а я думаю так: я дав на 2 дес. пшениці, значить я повинен 2 дес. скосити, дав ячменю на 1 дес, то ви дайте мені 1 дес. ячменю, а візьміть ту пшеницю, що в мене засіяна.

Тов. Кошеленко. А як Ви гадаєте?

Тов. Артеменко І. 0. А я так гадаю, оце площа пшениці, там овес, там кукурудза, пропашна площа окремо й ярина окремо. Можна при стороні одхватити пропашного клину на твою долю й ячменю, й пшениці й поділити поміж себе.

Тов. Самойлов. Ну що ж ми Вам можемо відповісти. Написати Вам, що всім, хто тут у Вас в спискові переписаний, ми пропонуємо повернути те, що в них взяли й те, що вони можуть одержати - ми не можемо, тому, що тут підписів немає. Що ж до нас двох, то ми напишемо так, щоб Вам вернули те, що у Вас неправильно забрали, вернули овець, посівний матеріал, що зайвий забрали, не зараз, звичайно, зараз Вам не вернуть, бо його немає. У Вас взяли 56 пуд., а Вам для обсеменіння потрібно 36. Значить у Вас взято зайвих 20 пуд. й Вам потрібно їх повернути, але звичайно не зараз. Що можна зараз повернути, то Вам буде повернуто. Насінньоматеріал Вам повернуть після врожаю. Озимий засів Ви одержите ввесь, хочете - самі збирайте, хочете - самі врожай получите. Вам мабуть роз'яснювали нового устава. Є розпорядження уряду, що вся земля, що була засіяна до входження в колгосп, ввесь врожай піде на користь власника. Поскільки так, значить врожай Ви чи самі збираєте, чи зберете разом, разом збирати, звичайно, краще, але це Ваше діло. Щодо ярих культур, тут буде важче. Ми так напишемо, нехай може виїде хто до Вас, нехай там побалакають на місці, як будуть вбирати ярину. Чи вмісті, а потім поділитесь, чи зразу поділите, до врожаю Вам треба подумати, як краще Вам буде це збирати. Подумайте, чи треба Вам виходити. Держати Вас в колгоспі не будуть, хто подасть заяву про вихід з колгоспу, не хоче в колгоспі бути, не треба, але Ви будете в негарному стані. Не тому, що вам дручки дадуть та брилі, це чепуха, а тому, що колгоспам кредитів більше дають, машин, звільнюють від податку, от Ви й підрахуйте, хороше чи плохо Вам це буде, подумайте над цим серйозно, що в Вас поганих діл наробили - це факт, може дещо можна переробити, зробити краще, може кому дадуть по шапці, що не вміє господарювати, прогнати треба, як не вміє господарювати, за худобою доглядати та ін. Таким треба по шапці дати, але нащо із-за 10 чоловік страдати всі будуть. Держати в колгоспі примусово не будуть, але я не знаю, хто в Вас тут переписаний, тому, що підписів немає й треба буде до Вас когось послати, щоб Вам роз'яснив не так, як Вам роз'ясняли в деяких місцях, що не хочеш йти до колективу, то поїдеш до Соловків.

Коли на місцях організовували колгоспи, то хотіли, щоб якнайбільше зколективізувати, й в зв'язку з цим було багато недоліків. Володимир Ілліч казав, що будувати треба потихеньку, за згодою селян. Саме об'єднання річ гарна і при наявності машин сам селянин прийде в колгосп через декілька років, коли всюди будуть трактори, все засіватимуть сівалками, коли пройде комбайн і все скосить. Візьміть, подивіться на Шевченківську станцію, там господарюють гарно, ніхто з селян там з СОЗу не вийде, а там 14 тис. дес. землі, декілька сел обробляють землю разом. І врожай збирають разом й ділять його. Скільки він обробив, скільки на нього приходиться, стільки й одержує. Там нові машини і з кожним роком врожай збільшується, й він одержує значно більше, ніж як господарював один.

Тов. Невкритий. От наш Шевченківський СОЗ восени організувався й одержав кредиту 800 крб., а щось не видно, що він справив. С кожним чоловіком йшло в колгосп й плуг, і кінь, і весь інший реманент, і коли получили 800 крб. кредиту, а потім прийняли до себе в СОЗ ще й "Красного пахаря" й "Дванадцятиріччя", що організувалось, а я ж тоді й кажу, а як же буде борг, що Ви взяли 800 крб. кредиту й приймаєте нас вкупу, й його прийдеться виплачувати масою, а ми навіть не знаємо куди ви їх діли, й не бачимо, що ви справили. Ми бачили, що купили обоян, це бричка така, й їздять. Так в нас і звичайних бричок досить, а вони обоянку оцю купили й хвастають.

Тов. Артеменко. Та в нас так усуспільнювали, що й швейні машини позабирали й кури.

Тов. Невкритий. Як почали курей забирати, то жінки кажуть: "Не дамо", та й порізали всіх, а потім, як прийшло розпорядження, що нельзя курей забирати, а в неї вже й курки немає.

А тепер ми просимо - дайте нам бумажку до округу, нехай виїдуть до нас й нехай розпитають не тільки нас двох, а всіх.

Тов. Самойлов. Але я Вас прошу про те. Це гарно, що ви балакаєте як хозяїн. Погано все те, що там зробили, але як Ви старі, то подумайте за Ваших дітей. У Вас діти є?

Тов Артеменко. З душі є, хлопець один та 2 дівчини.

Тов. Самойлов. Ви подумайте, щоб дітям краще жилося. То, що погано в Вас зроблено, треба виправити. Наша партія каже, що так будувати колективізацію, силити нельзя. Це погано й не потрібно.

Тов. Артеменко. Ми ж і не кажемо, що ніколи не підемо до колективу. Може ми потім будемо й просити, щоб прийняли до колгоспу, але благодаря таким непорядкам, ми на сьогодні просимо освободити нас. Може ми потім і будемо проситися, но от таким благодаря упущенням різним, усуспільненням непідходящим, ми Вас і просимо.

Тов. Невкритий. Може тут хто з вищих органів роздивиться на непорядки, що робляться. Декого знімуть й других наставлять, і коли ми побачимо лучші порядки, ми не отріцаємося. Я правду кажу, з таким руководителем, який в нас зараз руководствує, нельзя робити. Він тільки й дивиться, як би побалакати, а в хазяйстві нічого не розуміє. Він раніш робив своєю земелькою. У ньому було 2 дес. Посадив він картоплю, а вона в нього не полена. Жито в нього в бур'яні. А тепер він каже:

"Як ми будемо в колгоспі робити, щоб не було бур'янів, як у тебе". А в мене серце тук-тук, ах ти, це ж в тебе*.

ЦДАЖР України, ф. 27, оп. 11, спр. 87, арк. 51-59. Копія.


* На цьому текст документа обривається.


№ 83
ОГЛЯД ІНФОРМАЦІЙНОЇ ГРУПИ ЦКК КП(б)У -НК РСІ
ПРО ЗЛОВЖИВАННЯ ВЛАДОЮ ПАРТІЙНИМИ ТА РАДЯНСЬКИМИ ОРГАНАМИ
ЩОДО ПРИМУСОВОЇ КОЛЕКТИВІЗАЦІЇ ТА РОЗКУРКУЛЕННЯ СЕРЕДНЯКІВ

8 травня 1930 р.
Зовсім таємно

АМСРР. ОКК розглянули справу секретаря Крутянського РПК т. Шугова та голови РВК т. Николайчука. Ці товариші неправильно орієнтували райпарторганізацію про постанови партії в зв'язку з розкуркуленням. Роботу було проведено "ударним порядком" протягом трьох днів, без всілякої підготовки, вживали масове розкуркулення середняцьких господарств, незаконні арешти.

ОКК оголосила секретареві РПК сувору догану з попередженням та голові РВК сувору догану з забороною обіймати відповідальні посади, першому протягом двох, а другому протягом одного року.

Полтава. Постановою бюро ОПК та президії ОКК знято з роботи секретаря Сахновщанського РПК т. Крупченка, оголошено йому, також і всьому складу бюро РПК, догану, виключено з партії уповноваженого РПК. т. Шмигаренка та запропоновано ЦК притягти до партвідповідальності низку членів партії за перекручення партлінії.

Замість проведення відповідної роботи та додержування партійних поставав, районові робітники припустили ряд перекручень, порушили основний принцип проведення колективізації - добровільність, проявили адміністрування (бойкот через кооперацію, загроза засланням та зброєю). У Чорнолозівській сільраді член бюро РПК оголосив сівбу на військовому стані, а себе за начштаба бойової ділянки. Були випадки, коли окремі земгромади, усуспільнювали протягом 5-6 днів, переводили колективи з нижчих (СОЗ, артіль) до вищих форм (комуни) самим лише "голым администрированием", через що вони (комуни) згодом розпадалися, припускали розкуркулення середняцьких господарств (Іванівська, Степанівська та Новочернещанська сільради), розподіл куркульського майна поміж "активу" та ін.

Незважаючи на ці перекручення, РПК не тільки не вжив рішучих заходів, але навіть потурав деяким партійцям, що перекручували лінію партії. Також перекручування виявлено було в Шишацькому р-ні, де районове керівництво захоплювалось виключно кількісними досягненнями, проводило роботу не на підставі розгортання масової роботи, а методами "голого адміністрування" та примусовими заходами. Керівники Федунківської сільради та уповноважений РПК арештовували селян та знущались з них, паніть при прийомі до колгоспів (міряли аршином. дивились у зуби).

Під час політичних ускладнень, що виникли на грунті цих перекручень, районове керівництво розгубилось та не вжило належних заходів, щоб мобілізувати батрацьких та бідняцько-середняцькі маси проти куркуля. Бюро ОПК та президія ОКК ухвалили усунути секретаря РПК та голову РВК, притягти винних до карної відповідальності.

Низку перекручень виявлено' через районові секції РСІ (Зіньківський, Опішнянський, Кегичівський, Зачепилівський та Червоноградський р-ни), що їм доручила ОКК перевірити роботу низових органів влади в справі колективізації та розкуркулення. Внаслідок [цього] винних притягнуто до відповідальності. Тульчин. Президія ОКК обговорила наслідки обслідування проведення директив партії по Джулинському, Бершадському, М'ястківському та Ладиженському р-нах. Через недостатній догляд та кволе керівництво з боку Джулинського РПК, останній не зміг запобігти перекручуванням лінії партії під час проведення колективізації та засівкампанії, антирелігійної роботи та мобілізації коштів (примусовість, труси, тощо). ОКК оголосила бюро РПК догану та ухвалила винних членів партії та партприкріплених притягти до відповідальності. ОКК поставила перед окрпрофрадою питання про більшу увагу до комплектування робітничих бригад для роботи на селі, тому що останні, як це було виявлено, були засмічені куркульським, контрреволюційним елементом.

За відсутність реагування та припущення з боку бюро Бершадського РПК та фракції РВК низки перекручень, ОКК оголосила їм сувору догану, ухвалила усунути секретаря РПК та голову РВК, притягти до партвідповідальності п'ятьох винних членів партії та одного виключити з лав партії. Ухвалено також провести повторну чистку радапарату в районі. Такі ж заходи ОКК вжила внаслідок обслідування М'ясківської райорганізації.

За припущення, як масове явище, збочення директив партії по роботі на селі ОКК розпустила бюро Ладиженського РПК, знято з роботи секретаря РПК та голову РВК, притягнувши їх до партвідповідальності, виключила з лав партії двох членів партії, в тому числі, голову Степашської сільради (колишній петлюровець, з'єднав навколо себе куркулів та бандитів та провадив роботу, скеровану на зрив заходів партії та радвлади). ОКК ухвалила притягти до партвідповідальності члена ОКК т. Нельзіна за те, що перевіряючи в районі здійснення директив партії, поставився по-примиренськи до виявлення дійсного стану та низки перекручень з боку місцевої організації та окремих партійців.

ОКК запропонувала всім комісіям по чистці апарату урахувати засміченість радапарату на селі бандитсько-петлюрівськими елементами та припущення окремими співробітниками та представниками влади безглуздя та перекручення директив радвлади па селі.

Запоріжжя. В зв'язку з перекрученням директив партії у Покровському та Хортицькому районах, ОКК притягла до партвідповідальності 13 членів партії, причому 5 виключила з лав партії, 8 оголошено сувору догану й знято з роботи.

Секретар Покровського РПК т. Мищенко припустив викривлення. Характерно, що т. Мищенко приховав директиви ЦК та ОПК, а уповноважений останніх обвинуватив в тому, що "коли б не вони, то колективізацію було б проведено на 100%". Мищенка знято з роботи та оголошено сувору догану.

У Хортицькому р-ні районове парткерівництво не врахувало національні особливості окремих селищ. Розкуркулювання проводили без участі бідноти та без їх підготовки. ОКК ухвалила зняти з роботи секретаря РПК, виключила з партії голову райКНС з притягненням його до карної відповідальності за низку зловживань (присвоєння майна, дискредитація влади, загрози селянам тощо). Утворено міжвідомчу комісію для розгляду скарг на неправильні дії представників влади на місцях.

Глухів. Президія ОКК розглянула наслідки розслідування фактів збочення в справі колективізації в м. Воронежі Шосткинського району. Партосередок під час проведення масової колективізації припустив до колгоспів чужий елемент, який своєю провокаційною роботою розкладав колгоспи, внаслідок чого селяни почали розбирати коней з машинно-кінної станції. Секретарі партійного та комсомольського осередків замість проведення масової роботи серед бідняків та середняцтва почали арештовувати селян, вживали побої. Таким чином, осередок, приділивши раніше в основному досить уваги організації СОЗів та МКС, через таку поведінку керівників дискредитував справу колективізації, чим скористалась глитайня. ОКК виключила обоїх з партії з притягненням до карної відповідальності.

Вінниця. ОКК розслідувала низку справ в зв'язку з перекрученням директив партії.

У Калинівському р-ні під час проведення колективізації та розкуркулення припущено низку перекручувань партлінії, вживався метод адміністрування, нажиму, примусу, розкуркулено деяку частину середняків. В с. Заливанщині з 16 розкуркулених господарств 11 було середняцьких. Внаслідок цих перекручень в районі, де вже було колективізовано 96 % господарств, згодом залишилось 10-16%. Районове керівництво не зуміло своєчасно реагувати на ці викривлення та притягти винних до відповідальності. Виїзна газета "Радянське село і оборона" не давала правильну установку в роботі: спочатку сприяла примусовій колективізації, а потім повернула в другий бік, викриваючи перекручення без перевірки фактів.

Постановою ОКК знято з роботи секретаря РПК Мигіса, голову РВК Гніденка, голову райКНС Бохонка. Доручено прокуратурі притягти винних до права. Зокрема зауважено голові райсекції РСІ за недостатнє реагування на безчинства, які були в районі під час проведення колективізації та інших кампаній. Порушено питання про негайну допомогу бідноті, яка після розвалу колективів опинилась у надзвичайно тяжких умовах (безлошадність та без насіння).

Постановою ОКК також знято з роботи голову Літинського РВК, секретаря РПК та голову РВК Дашівського р-ну та притягнуто до партвідповідальності інших членів партії. У Ситковецькому р-ні, крім інших перекручень, були самочинні розстріли. У Дашівському р-ні вживали арешти та бійку селян. ОКК зазначає про повну пасивність з боку фракцій РВК: вони зовсім не працюють по більшості районів.

Маріуполь. Партколегія ОКК обговорила наслідки роботи спеціальної комісії, що розслідувала факти перекручення партлінії в справі колективізації та розкуркулення у Мангушському р-ні. Недостатня підготовка сільрад та осередків, відсутність чіткого керівництва з боку районових організацій призвели до того, що поруч з розкуркуленням окремих середняків пройшли мимо куркулів, незважаючи на настоювання бідняцько-батрацької маси про їх розкуркулення, РПК, незважаючи на директиви партії, давав зовсім невірні установки, орієнтував парторганізацію на утворення вищої формації колгоспу-комуни, були випадки порушення принципу добровільності. Наприклад, секретар Мангушського партосередку примушував ухвалити статут комуни після того, як 7. разів проголосували. Окремі члени партії вживали адміністративні, примусові заходи до колективізації, загрожували Соловками тощо. Парторганізація не взяла на увагу статтю т. Сталіна "Запаморочення від успіхів", не перебудувала свою роботу, не популяризувала цю статтю серед колгоспників. Частина партійців вважала, що "стаття не своєчасна", "треба було видати її таємно" тощо.

Усе це призвело до масового розпаду колгоспів. Парторганізація на деякий час зовсім розгубилась, батрацько-бідняцьку масу не організувала; цим скористався куркуль, посиливши свою активність. Всьому складу РПК оголошено догану, а секретаря усунуто з посади. Оголошено різні парткари трьом членам партії, одного виключено з партії. ОКК відрядила спеціальну комісію для розслідування фактів перекручування директив партії у Старокерменчицькому р-ні. Ось що виявила комісія. Райуповноважені РПК припустили найгрубіші викривлення партлінії, свою роботу проводили без відому та погодження з сільрадами та партосередками, зажимали їх ініціативу, вживали такі методи, як: незаконні труси, залякування селян тим, що ніби є постанова ВУЦВК про розстріл кожного десятого, хто не бажає йти до колективу. Були випадки розкуркулення середняцьких господарств. Наприклад, Шапаренко, маломіцний середняк, колишній бідняк, має революційні заслуги, за те, що не вступив у СОЗ вигнали з хати за ЗО хвилин. Ось як продали майно селянина Павлова за те, що він недоніс 3 пуда зерна с/г податку: амбар за 1 крб. 15 коп., сарай за 50, коп., коняку за 1 крб., чотири вівці за 7 крб. 50 коп., буккер за 55 коп. та ін. У с. Євгенівна розкуркулено було 31 середняцьке господарство, ніяких описей не складали, через що майно було розкрадено. З боку РПК відсутнє було керівництво, секретар РПК Орлик дав розпорядження забирати коней у тих, що вийшли з колгоспів, не реагував на засудження їх судом (окрсуд це скасував), приховував заяви, що їх подавали до РПК у зв'язку з перекрученнями. Зокрема РПК не враховуючи, що район б середняцько-заможний і не має умов для утворення комун, адміністративним порядком приступив до організації комун, причому ніякої роботи серед бідняків та батраків не проводив, і до комуни потрапив куркульський елемент. Рада комуни в с Євгенівці цілком захопила владу, підмінивши собою сільраду. Внаслідок цього комуна розклалась зовсім.

Характерно, що за наявністю таких перекручень з боку місцевого РПК та окремих партійців, на райпартзборах були заяви: "Головокружение получилось не только в низах, но и в ОПК и ЦК", "статья Сталина исковеркана" та ін., причому на зборах ніхто відсічі таким виступам не давав.

ПК ОКК ухвалила секретаря РПК зпяти з роботи та заборонити йому протягом двох років обіймати відповідальні посади (цей Орлик в 1929 р. одержав парткару від ЦКК КП(б)У за викривлення під час хлібозаготівель). Виключено з партії двох уповноважених - Погуляева та Проскуріна з притягненням їх до карної відповідальності. Уповноважена Тахтамишева одержала сувору догану з попередженням.

Бердичів. ОКК обслідувала Любарський та Янушпольський р-ни у зв'язку з фактами перекручення партлінії під час проведення колективізації.

У Любарському р-ні не були ураховані особливості району (перевага хуторської системи з куркульського ідеологією - 150 хуторів, наявність контрреволюційних організацій та їх активна діяльність - сектанство, організація СВУ26 та ін., слабість партійна та КСМ організацій). Гоняючись за кількістю, з району дали директиву закінчити колективізацію та збір насіння протягом 3-4 днів. Уповноважений ОПК дав директиву записувати селян до колгоспу вночі, ходили з ліхтарями. У с. Вишикусах сільвиконавцю-бідняку дано було завдання протягом двох годин записати 25 господарств. Селяни заявляли: "Ми для радянської влади готові виконувати всі завдання, вносити всі податки, але до колективу зараз не підемо". Районове керівництво, виправдовуючись, посилається на статті у [газеті] "Радянський шлях" у лютому місяці, зокрема голови ОВК т. Конотопа про те, що "порівнюючи до них, себто районів суцільної колективізації, відстають Любарський район - 60% та ін.".

У Янушпольському р-ні РПК ігнорував постанову пленуму ОПК та замість 33 %, невраховуючи своїх сил та настрою маси, колективізував спочатку 55 %, інформував ОПК про те, що в районі все гаразд. Між тим там були перекручення. Як зазначає обслідувач: "Директиви з боку окрутових організацій, безумовно, протирічили одна другій, а РПК не дав чіткої установки по них на запит товаришів" (директива окрбурякспілки, ОКС, Коопзерна). ОКК зазначає, що навколо моментів перекручень вона пройшла мимо та не реагувала своєчасно. Президія ОКК оголосила догану колишньому секретареві Любарського РПК Гетманцю та голові РВК Назарову, сувору догану з попередженням уповноваженому ОПК та двом іншим товаришам (за перекручення в справі закриття церкви, розгін селян з використанням пожежної команди, примусову колективізацію). Президія також оголосила догану бюро Янушпольського РПК (постановою ОПК секретаря РПК відкликано з роботи).

ОКК спеціально перевірила зміст директив, що їх давали на місцях окрзерноспілка, Плодоспілка, Насінняспілка, колгоспсекція, Споживспілка та ін. Цілу низку з них президія ОКК скасувала як неправильні та шкідницькі, що протирічать директивам партії.

Президія ОКК оголосила сувору догану з попередженням відповідальним особам з плодоспілки, що підписали бюрократичні та плутані директиви, оголосила догану також комчастині Плодоспілки, справу про окрзерноспілку передала до прокуратури та накреслила заходи до більшої погодженості та налагодженості під час складання та надіслання директив на місця з боку округових організацій.

Білоцерківщина. Грудневий пленум ОВК дав установку на колективізацію 44,9 % до 1.Х. 1930 р. та 100 % до 1.Х. 1931 р., оголосивши Сквирський та Таращанський р-ни - районами суцільної колективізації. В той же час пленум накреслив низку заходів до дальшого поширення колективізації округи, дав директиву "всі заходи проводити порядком соцзмагання". Райони, виходячи з цього, погнались за 100 % і у січні 1930 р. бюро ОПК, ставши перед фактом суцільної колективізації вже 6 районів, 15.ІІ оголосило всю округу - округою суцільної колективізації, давши директиву всім РПК закінчити всю колективізацію до 5.III. 1930 р.

Для проведення цієї роботи мобілізовано було весь міський актив, профспілкові та учбові організації, але суворого добору, достатнього інструктажу та систематичного керівництва роботою бригад на місцях не було (до цих бригад навіть потрапив чужий елемент). Через невірне тлумачення та ігнорування основних принципів колективізації частина сел перейшла до методів адміністрування, залякування, до примусової колективізації, вживали бойкот через кооперацію, сільради не видавали ніяких довідок, крім реєстрації смерті та народження, збори скликали вночі (у с Пологи з 11 до 7 год ранку). Уповноважений Попелянського РВК Кудель навіть загрожував зачинити всі криниці. Примусові заходи по багатьох селах припускали найгрубіші, включаючи й арешти. На зборах Фастівського райпартактиву наводили приклад, коли секретар РПК на нараді уповноважених давав таку установку: "Викликай того, хто по бажає йти до колективу, візьми олівець та паперу, спитай офіціально його прізвище, вік і у нього ноги затрусяться". Низку перекручень припущено було у справі усуспільнення посівматеріалу та іншого майна, проведення фінмісячника. Уповноважений с. Королівка Фастівського р-ну через 2 дні після виїзду на село рапортує: "Готово, давайте розпорядження куди направляти" (це в справі розкуркулення). Ніякої масово-роз'яснювальної роботи проведено не було, ставку брали на темпи. Списки на позбавлення виборчих прав та для розкуркулення складали так, що до них потрапили, навіть, бідняки, не кажучи вже про середняків.

Бюро ОПК та президія ОКК ухвалили: "Визнати за політичну помилку ОПК: а) що у керівництві колгоспним рухом не було своєчасно дано рішучої відсічі гонінню районів за відсотковою кількістю в колективізації, тоді як це перечило рішенням жовтневого пленуму ОПК про терміни колективізації округи та постанові ЦК ВКП(б) з 6.І ц. р.27 про темпи колективізації; б) оголошення Білоцерківщини округою суцільної колективізації на підставі неперевірених даних районів про кількісні та якісні показники колективізації; в) що з боку бюро ОПК не було вжито рішучих заходів до вчасного попередження перекручувань та викривлень партійної лінії у колгоспному будівництві. Також відмітити, що ОКК та її пленум (січень - доповідь про обслідування підготовки до посівкампанії) не сигналізували й не попередили перекручувань і викривлень партійної лінії в колективізації. ОКК сповіщає, що виїзна ПК притягла до партвідповідальності 43 чоловік (не висвітлено більш докладно про заходи, що їх вживала КК).

8.V.30 р.

Інформ. ЦКК КП(б)У

ЦДАЖР України, ф. 539, оп. 8, спр. 1329, арк. 135-137, Копія. Склограф. прим.


26 СВУ (Спілка визволення України) - під такою назвою звинувачувалася в антирадянській діяльності організація, справа якої була сфабрикована репресивними органами в роки сталінського терору.- Док. 83.

27 Помилка в датуванні. Йдеться про постанову ЦК ВКП(б) від 5 січня 1930 р. "Про темп колективізації і заходи допомоги держави колгоспному будівництву".- Док. № 83.

  wielki_glod6.html