№ 98
ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЮЛЕТЕНЬ ПОЛІТВІДДІЛУ ГАЗЕТИ "РАДЯНСЬКЕ СЕЛО"
ПРО РОБОТУ В КОЛГОСПАХ НАЙМИТСЬКО-БІДНЯЦЬКИХ ГРУП

31 серпня 1930 р.*

XVI партійний з'їзд в своїх постановах по доповіді т. Яковлева про колгоспний рух декілька разів підкреслив велику політичну важливість роботи серед бідноти і особливо керівництва наймитсько-бідняцькими групами в первісних колгоспних об'єднаннях. Положення на місцях свідчить про те, що ці постанови з'їзду влучно звертають увагу на роботу цих груп, бо часто партійні організації на місцях вважають роботу наймитсько-бідняцьких груп за другорядну справу, а дуже часто керівники цих груп просто не знають, що їм треба робити. Цю важливу справу треба зрушити з мертвого місця. Ось факти, які доводять про недбайливе ставлення до роботи наймицько-бідняцьких груп парторганізацій.

Робота на папері.

Ситковецький р-н. Офіційно наймитсько-бідняцькі групи по колгоспах нещодавно організовані, але вони майже зовсім не працюють. В колективі с. Носівці утворено таку групу, обрали до неї чомусь тільки частину бідноти та наймитів. Один раз після своїх виборів ця група засідала разом з виробничою нарадою. Було дуже мало людей і на цьому ця робота скінчилась.

Брацлавський р-н. Ще з роботою наймицько-бідняцьких груп таке ж становище, новий голова робіткому спілки сільгоспробітників навіть не знає про потребу і рішення партії організувати ці групи. А спілка сільгосплісробітників повинна неабияку участь взяти в керівництві і в допомозі роботі цих груп.

Уповповажені райпарткому та райвиконкому виїжджають на села, бувають довгий час в колгоспах і ніхто не цікавиться роботою наймитсько-бідняцьких груп.

Так само як і в Ситківцях, Брацлавський райпарком не заслухав доповіді жодного партосередку про керівництво наймитсько-бідняцькою групою в колективі.

В Муравському р-ні в с. Деребчині в колгоспі до наймитсько-бідняцької групи обрали чомусь лише частину бідноти та наймитів і середняків. Група не працює, а правління колгоспу гроші, що повинні були піти на колективізацію бідноти та наймитства використовує не за призначенням.

У с Піщаному Броді Новоукраїнського р-ну (Зінов'євщина) наймитсько-бідняцька група існує тільки на папері. Партійний осередок замість керівництва, зневажає цю справу. В зв'язку з тим, що групи не працюють, біднота під тиском куркульської агітації виходить з колгоспу. Так в артілі "Вільне життя" вийшло багато бідноти.

[Газ.] "Червоний шлях"

Куркуль шкодитиме колективізації, уборці хліба і другим міроприємствам щодо перебудови сільського господарства. Під їх впливом з СОЗу "Червоний селянин" с. Троянка Новопразького р-ну на Зінов'євщині виписалось 35 бідняцьких господарств та 6 господарств середняцьких (без всякої причини па вихід). Велика вина за це падає на партосередок, який не організував досі роботи наймитсько-бідняцької групи в колгоспах.

О. Г. Могильний
с. Троянка Новопразького р-ну на Зінов'євщині

Наведені факти яскраво доводять, що через ігнорування парторганізаціями цієї важливої політичної ділянки роботи, куркулі отримували матеріали для боротьби проти колгоспів.

Бідняцька група має за мету покріпити змичку наймито-бідняка з середняком, зміцнювати господарську міць колгоспу, дбати за виховну політичну роботу серед колгоспників.

Але групи в багатьох місцях існують тільки на папері, а там, де вони існують, не тільки не роблять цього, а навіть не дбають за охорону наймитсько-бідняцьких прав колгоспів.

Група такого гатунку, казенно утворена, казенно ставилась і до роботи. В с. Антонівці Полтавського р-ну є артіль "Хвиля революції", а в тій артілі є наймитів коло 25. Наймити тікають з тієї артілі. Захворів наймит Шерстюк і лікар звелів добре їсти. Але "не робиш - не їсиш" - каже правління артілі, а Шерстюку хоч би та здихай. Здорових теж годують кепсько, дають їсти мало. Для наймитів окремі закони в артілі: всім вихідний день - неділя, а наймитам нема вихідного дня. Платні ніякої немає. Бідують наймити, ходять в сільробітком, і плачуть, а допомоги нема. Наймитсько-бідняцька група хоч і є, уваги не звертає.

Кашевський

В с. Шаповалівці Борзнянського р-ну Конотопської округи .в СОЗі "Переможець" правлінці цього СОЗу Мажара К., Ященко Н. та голова сільради Розинка тільки і роблять що пиячать, а наймити в СОЗі ходять босі та голі, нікому за них турбуватися. Треба наше правління - головотяпів переобрати, а вибрати нове правління, оформити наймацько-бідняцьку групу, яка буде турбуватись за наймитів та бідноту.

Сількор № 15-7, ЛКСМУ

Біднота безпритульна

В с. Тулинці на Прилуччині про бідноту зовсім забули. Організація КНС вже півроку не скликала і зборів. Деякі керівники кажуть: "У нас тепер бідноти немає, в артілі всі рівні".

Партосередок теж росте вгору переважно за середняків, а бідноту залишено безпритульною, і роботи серед неї ніякої не ведеться. Деяка частина збирається вибувати з артілі, бо і там керівники взяли курс па середняка, пускаючи різні колючки, що біднота для них безкорисна, бо нема чого усуспільнювати. Таке нехтування біднотою - це все справа куркульської руки.

Травневий

Відсутність сталого керівництва та догляду приводить до перегинів в ставленні не тільки до середняка, а й навіть до бідняка, до нагострень взаємовідносин бідноти з середняцтвом. Про це розповідають оці листи.

Письмо від члена с/г артілі "Нова громада" Кегичівського р-ну Полтавської округи Волошена Корпія Степановича.

"Читаючи часопис "Радянське село", де багато пишеться про зміцнення колгоспів, про змичку бідняка з середняком, бачу, що в нашій артілі цього не проводиться. Повної змички бідняка а середняком немає, не дивлячись на те, що куркуля в нашій громаді не було і зараз нема, но група бідноти, яка лічиться в сільраді активом, при всякій нагоді обзиває середняків куркулями, сама ця група взяла верх в артілі і керує як хоче".

Відсутність роботи наймитсько-бідняцької групи приводить до того, що інколи у взаємовідносинах середняка з бідняком, в його думках буває те, про що пише т. Шевчук.

"Замислився я над газетою "Радянське село" № 644 під заголовком статті "Сажай помиляється". Проглянувши й № 632 статтю "Головотяпська постанова артілі "Боротьба"41. Для мене надто цікаво за кого вважає т. Сажай того середняка, який в сучасний мент знаходиться в СОЗі чи артілі. Приглянувшись близенько до будь-якої організації чи то СОЗ, чи артіль, видно ряд прямих недоладностей поміж бідняком та середняком, котрі повинні бути в тісній спайці в перебудові села.

Бідняк вважає середняка через свою малосвідомість, як куркуля. В багатьох випадках приходиться чути такі образи від багатьох членів колгоспу, як і від Сажая, що середняк для захисту свого господарства зробився членом артілі. Такі заяви дуже ображають середняцтво, яке, в свою чергу, вважає незаможника за ледаря, марнотрата і ін. А під кінець середняк дійсно виходить з колгоспу і вважає собі повернутись в артіль, чи то СОЗ таким же незаможником, через це середняків мало в колгоспах. Незаможник себе вважає за владаря. На сьогодняшній день, середняк вважає себе за цілком зневаженого, з двох боків. Той же недавній бідняк з заклику держави перейшов у середняки з причини його змагання з куркулем, що він може й буде господарювати без жодних хитрощів, здав для суспільства все майно, на засадах якого ми починаємо будівництво, і зараз не користується авторитетом.

На мою думку такі недоладності негайно виправити, бо їх занадто багато на селах, середняку треба розтлумачити, що він радянський. Незаможнику треба більше співчувати середняку. Бо на селі 2 середняки і 2 незаможники. с. Філіопіль Хмільницького р-ну Вінницької округи

Член СОЗу Шевчук Федір

Навпаки, там де гарна робота наймитсько-бідняцької групи - підноситься міць колективу, вона посилює спілку бідноти та наймитства з середняком, збільшує приплив до колгоспу нових членів. Отже до роботи у цих групах партійна організація мусить взятися як до справи, що прискорює виконання гасла партії - суцільна колективізація села, ліквідація куркульського класу.

У с Плетеному Ташлику Маловисківського р-ну, в с/г артілі "Червоний незаможник" більше місяця тому утворилась наймитсько-бідняцька група. Групою керує лише місцевий партосередок, а від КНС нема ніякої допомоги, ніякого впливу.

Наймитсько-бідняцька група посіла належне їй місце в колгоспі, розгорнула гарну роботу й подає велику поміч у роботі правління колгоспу. Наслідком цього вся біднота артілі згуртувалася в одне міцне ядро навколо правління. Відколи існує наймитсько-бідняцька група не було жодного виходу членів з артілі. Тимчасом в інших колгоспах цього ж села, де таких груп зовсім нема, або де вони є, але не розгорнули своєї роботи, там помічається хитання з боку окремих членів, навіть серед бідноти.

Зінов'євська округа

Колективіст

Виходячи з цього, треба щоб у найближчий час на поширених бюро райпарткомів, разом з секретарями всіх осередків - заслухати доповідь одного колгоспного партосередку про його керівництво роботою наймитсько-бідняцької групи.

Перед початком осінньої сівби скликати районні конференції наймитсько-бідняцьких груп, на яких поставити доповіді про конкретний план робота наймитсько-бідняцьких груп в колективах під час підготовки та проведення сівби. На цих конференціях треба поставити доповідь однієї з груп про досвід її роботи під час жнив. Рішуче виправити припущені викривлення при організації груп.

Партполітвідділ "Радянського села"

ЦДАЖР, України, ф. 559, оп. 1, спр. 179, арк. 88-93. Копія.


* Дата помітки на документі.


41 Йдеться про дві статті кореспондента Ушаренка у газеті "Радянське село". У першій - "Головотяпська постанова артілі "Боротьба" (№ 632, 9 червня 1930 р.) автор піддає критиці правління артілі "Боротьба" с. Баландіне Кам'янського р-ну па Шевченківщині за рішення виключити з колгоспу 46 чоловік за їхніми заявами, позбавивши права знову вступити до колективу протягом одного, трьох та п'яти років. Дописувач вважає, що слід не поспішати з виключенням колгоспників, а роз'яснювати їм значення колективної праці, а також всіляко зміцнювати господарство.
У відповідь на цю статтю тов. Сажай із СОЗу "1-ше серпня" хут. Чемоданівки Недригайлівського р-ну на Роменщині надіслав до редакції газети листа, в якому виправдовує постанову артілі "Боротьба" про позбавлення селян права на вступ до колгоспу, мотивуючи тим, що виходять з колективу не через непорозуміння, а тому, що "вони, колгоспи, розкладаються через те, що багато ворожого елемента пустили до них, а вина в цьому тих, хто гнався за 100 % колективізації". Сажай вважав, що середняки вибувають з колгоспу, щоб не сплачувати податки.
Друга стаття Ушаренка "Тов. Сажай помиляється" (№644, 7 липня 1930 р.) є відповіддю на лист, роз'яснює, що селянина відштовхувати забороною повторного вступу до колгоспу не слід, що "середняк пішов у колектив, бо переконався у його користі", а збивав його з пантелику "куркульська агітація". Полеміка на сторінках газети викликала своєрідні думки і у члена СОЗу Ф. Шевчука.- Док. № 98.


№ 99
ЛИСТ ДО Й. В. СТАЛІНА ВІД ЗАЛІЗНИЧНИКА АВЕРБУХА ПРО НЕГАТИВНІ
ВРАЖЕННЯ ВІД ЗАГИБЕЛІ НЕОБМОЛОЧЕНОГО ХЛІБА НА ПОЛЯХ

14 вересня 1930 р.*

Уважаемый тов. Сталин!

Хочу несколько слов написать Вам о виденном много при проезде поездом по линии Одесса - Харьков, о том, что творится на совхозовских и колхозных полях. Все нижеизложенное буду писать на основании разговора с крестьянами-коллективистами и единоличниками и виденном мной, за которое приходится болеть - за существующую неорганизованность, беспорядок и слабую помощь и работу со стороны местной власти.

Начиная со ст. Одесса и углубляясь по направлению к Харькову,- поля не убраны, почти весь хлеб на полях, малая, ничтожная часть обмолочена, а дожди падают, благодаря чему хлеб сгниет. Об осенней вспашке уж говорить не приходится. Из разговора с населением слышится, что причиной всему - недостаток молотилок, которых в прошлом году было в достатке. Это один момент. Второй: со стороны местной власти помощи реальной никакой, пришлют оратора-пропагандиста - и на этом кончается, а какая-нибудь реальная помощь с их стороны не видится.

Хочу передать слова одной крестьянки. Она говорит: "У нас в колхозе 1000 дес. озимого, из которых 100 только убрано и обмолочено". То же самое - при надлежащей организации работ. При таком положении, когда масса будет иметь определенное задание, т. е. каждый крестьянин, каждая крестьянская семья возьмет на себя обязательство в зависимости от числа членов коллектива и едоков на такой-то срок свезти в обмолотить определенное количество, то возможно будет добиться темпов в этой области. Еще весной в коллективах были молотарки, не особенно хорошие, но все же работоспособные. И вот при нажиме Рудметаллторга молотарки были свезены на слом, а теперь только приходится вспоминать и пускать тяжкие вздохи по поводу машин.

Ну, на этом кончаю. Думаю, что мой долг был Вам написать обо всем виденном и слышанном. Я думаю, что наша партия под Вашим руководством боролась до сих пор со всеми трудностями, как с левыми и правыми оппортунистами, с различными загибами и неправильностями, приложит максимум энергии для уничтожения существующего положения и кулацкой агитации в этой области42.

Курсант 4-го ж/д полка рабочий Н. М. Авербух

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 6, спр. 178, арк. 30. Оригінал. Рукопис.


* Дата одержання листа в приймальні ВУЦВК з секретного відділу ЦК ВКП(б).


42 Адресу в листі не вказано. На документі є позначка зав. приймальні ВУЦВКу: "До справи про уборку врожаю. А. Кошелєв. 11.ХІ.30 р". Відповіді ЦК ВКП(б) знайти не вдалося.-Док. № 99.


№ 100
РАДІОГРАМА НАРКОМЗЕМСПРАВ УСРР М. Н. ДЕМЧЕНКА
62-М РАЙВИКОНКОМАМ ПРО ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА
ЗВОЛІКАННЯ У ПРОВЕДЕННІ ОСІННЬОЇ ЗАСІВКАМПАНІЇ 1930 р.
43

23 вересня 1930 р.

Стан посіву [в] Вашому районі вважаю цілком злочинний, безвідповідальний. Ганебна бездіяльність [у] керівництві засівом зриває виконання завдань партії та уряду. Район не лише загублює кращі часи сівби, а навіть ставить виконання засівплану, [а] також майбутню врожайність [в] повну залежність [від] випадкового стану погоди пізньої осені.

Абсолютно неприпустиме ігнорування всіх директив уряду [з] Вашого боку утворює систему повної безвідповідальності низових органів влади. Останній раз пропоную негайно розгорнути масову сівбу, забезпечити засів [на] цю п'ятиденну не менш 15 % озимого клину. Притягніть [до] відповідальності всіх, хто зриває другу більшовицьку сівбу. Райвикам ретельно стежити [за] посівом [у] кожному селі, колгоспі. Сповістіть негайно [про] всі факти репресій [з] Вашого боку.

Наркомзем Демченко

ЦДАЖР України, ф. 27, оп. 11, спр. 134, арк. 151. Оригінал.


43 Порушення принципів добровільності й поступовості у колгоспному будівництві призвели до виходу селян із колгоспів навесні 1930 р. Виправлення помилок і перекручень у колгоспному русі дещо поліпшило справу, і з осені 1930 р. почався НОВИЙ масовий вступ селян до колгоспів. Однак чимало земельних площ залишалося вільними, запізнення з осіннім засівом викликало занепокоєння керівних органів, про що свідчить документ, що публікується.- Док. № 100.


№ 101
З ДОПОВІДІ КОЛГОСПЦЕНТРУ МОЛДАВСЬКОЇ АСРР ПРО СУЦІЛЬНУ
КОЛЕКТИВІЗАЦІЮ В РЕСПУБЛІЦІ

5 жовтня 1930 р.

Тов. Чернишенко

Чим почати доповідь про стан підготовчої кампанії до уборки, потрібно зупинитися на характеристиці самого колгоспного будівництва в АМСРР. Колективне будівництво Молдавської республіки - це те, що у нас на початок 1930 р. був значний рух до колективного будівництва. У нас площа охоплення колгоспами доходила до 55 %. Але в березні місяці у пас почався великий відлив з колгоспів, завдяки тим перекручуванням, що були в нас, завдяки неправильному розкуркуленню, де у нас проводили розкуркулення не на базі масової колективізації, а адміністративним чином і були випадки, особливо в Крутянському й інших районах, де розкуркулювали адміністративним чином й було зачеплено середняків. Після статті Сталіна "Заноморочення від успіхів" у нас почався великий відплив. Коли ми мали на 1 березня 220 тис. колективізованої землі, то на 1 травня 1930 р. у нас залишилося лише 141 тис. га землі. Зараз у нас є вже стабільність, уже виходів немає і па сьогодняшній день до загальної кількості орної землі ми маємо колективізованої площі 25,5 % замість 9,0 % на 1.Х.1929 р. Саме ж найтрудніше проходить колективізація в районах з інтенсивними культурами, особливо на узбережжі Дністра. Це основні райони, де превалюють інтенсивні культури, садки та виноградинки. Коли ми ставили питання, що до березня місяця треба колективізувати й усуспільнити садки, то на цій базі у нас в цих районах почалися зразу виходи через небажання усуспільнити садки та виноградники. Бачучи таку картину, ми від цього відмовились й стали вести роботу щодо усуспільнення рільної землі. На 10.VІ. 1930 р. ми маємо, що у пас площа залишилася під колгоспами- 139 тис. га землі, що складає 25,5%, господарств колективізованих ми маємо 26 642, або біля 24,9 %.

Як у нас справа з усуспільненням робочої худоби? В більшості колгоспів у нас робочу худобу усуспільнено, але є поодинокі колгоспи, це особливо в селах з національною меншістю, цебто в німецьких селах, де якраз усуспільнення пройшло формально. Коні залишилися в тих же хазяїв, які вступили в члени колгоспу й вони рахуються усуспільненими. Таких неусуспільнених коней ми маємо біля 341 робочої худоби, як неусуспільнені.

Щодо соціального складу колгоспів. Коли ми будемо розглядати соціальний склад наших колгоспів, себто наших членів, то ми побачимо, що з загальної кількості членів колгоспів - 35 830 - ми маємо батраків 7 %, бідняків 65,9%, середняків 20,1%, робочих 1,6%, службовців - 4,6 % й інших, себто декласована єврейська біднота та ін.- 0,8 %. Таким чином, соціальний склад наших колгоспів в більшості є бідняцький, що є ненормальним через те, що середняка ми надзвичайно маємо [мало] в наших колгоспах, а основна маса населення у нас бідняцько-середняцька.

В той час, коли ми бідняцьких господарств маємо 65 %, то середняків значно менше.

При виході з колгоспів в нас помічалось таке, що в першу чергу у нас виходили середняки, а далі були виходи й бідноти. По деяких селах були виходи й батрачества. На це ми завчасно реагували й вжили відповідних заходів, аби затримати основну масу батрачества, біднячества й середнячества.

Що ми маємо в керуючих органах в наших правліннях?

Ми маємо в керуючих органах такий склад, батраків ми маємо 7,7%, бідняків - 53,9, менше, ніж до загальної кількості, середняків 15 %, робітників - 8,4 %, службовців - 4,1 % й ін. 0,4 %. Тож ми маємо недостатню забезпеченність в керуючих органах середняцьких шарів. Ясно, що це все відбивається на загальному рості нашого колективного будівництва...

ЦДАЖР Україна, ф. 559, оп. 1, спр. 201, арк. 122. Копія.


№ 102
ПОВІДОМЛЕННЯ КОРЕСПОНДЕНТА ПРО ЗАГИБЕЛЬ НЕЗБИРАНОГО
ХЛІБА НА КОЛГОСПНИХ ПОЛЯХ СЛОВ'ЯНСЬКОГО
ТА КРАМАТОРСЬКОГО РАЙОНІВ У ДОНБАСІ

5 жовтня 1930 р.

Хліб ще й досі на полі

Ще й досі на лапах Слов'янського та Краматорського районів не прибрано багато пшениці та інших культур. Біля самої Краматорської валяються снопи пшениці па кількох сотнях гектарів Ясногорського колгоспу. Хліб лежить від 3 до 6 тижнів. Снопи вже почорніли, проросли. Ще не ввесь хліб пропав, але багато вже втрачено безповоротно.

Через що ж все-таки загинуло багато хліба, що оціпюється на десятки тисяч карбованців? Кажуть, що винна несприятлива година. Але це неправильно. Причина тут - погана організація праці в колгоспах, брак труддисципліни. Подекуди бракувало робочих рук, але й це можна було подолати, звернувшись до краматорських та слов'янських підприємств, яких тисячі робітників могли допомогти колгоспам. Треба лише більше ініціативи, більше дбайливості від усіх місцевих організацій - і хліб можна врятувати.

Васильєв

Комуніст.- 1930.- 5 жовт.


№ 103
ЗВЕДЕНІ ВІДОМОСТІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ГРУПИ НАРКОМЗЕМУ УСРР,
СКЛАДЕНІ ЗА ПОВІДОМЛЕННЯМИ ГАЗЕТ, ПРО НЕЗАДОВІЛЬНИЙ ХІД
ОСІННЬОЇ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ КАМПАНІЇ СТАНОМ НА 15 ЖОВТНЯ 1930 Р.

16 жовтня 1930 р.

Протягом третьої п'ятиденки рішучого перелому в перебігу осінньої посівкампанії ще не помічається. По багатьох районах панує настрій,, мовляв "чого ви галасуєте, заспокойтеся, упораємось, до зими ще далеко" (Вознесенськпй р-н).

В той же час деякі сільради самовільно зменшують озимі посівплощі (Словечанський р-н). Земкомісії ні в якій мірі не керують роботою. Низка районів сповіщає про так звані "житні" та "антипшенишні" настрої, які зводяться до зменшення площі посіву пшениці, куркульство підбурює колгоспівську масу проти посіву пшениці, масова роз'яснююча робота в цьому питанні недостатня. На посівах озимини в деяких районах (Спартаківський та Бердичівський) з'явились шкідники - миші та озима совка, РВК мобілізовано населення на боротьбу зі шкідниками.

Незадовільно виконуються вимоги агромінімуму, є випадки посіву неочищеного та не протруєного зерна. Ремонт с/г реманенту не налагоджений, є випадки посіву руками через несправність сівалок.

Стан сівби по окремих районах такий:

Словечанський р-н: райпосівтрійка на доповідь Лучанківської сільради про перебіг осінньої с/г кампанії констатує: І. Агромінімум зовсім не виконується; II. Контрактації зовсім не проведено; III. Не притягнуто до роботи активу села; IV. Плани сівби сільрадою до двору не доведені.

На доповідь усіх голів сільрад та колгоспів райпосівтрійка констатує: "Сільради зовсім неприпустимо поставились до складання планів та доведення їх до двору. Замість поширити озимий клин сільради безпідставно зменшують. Бігунська та Листвинська сільради зменшили площу засіву на 165 га, коли є можливість по зазначених сільрадах перевищити план на 200-250 га.

Дніпропетровський р-н: по окремих сільрадах справа з сівбою катастрофічна. Наприклад, сільради - Ломівська виконала 5 % плану, замість посіяти 1400 га - посіяла 70 га; Ялисоветська посіяла 5,3 %; Діївська - 9,2 %. Там, де партосередки, управи колгоспів відповідально поставились до роботи, там картина зовсім інша, наприклад: Аульська сільрада завдання виконала на 105 %; Романівська - 103,6 %; низка сільрад напередодні виконання планів сівби.

Білопільський р-н: по Ворожбянській сільраді та Білопільській міськраді, де сільські організації не врахували шкідницької ролі куркульства, деяка частина селянства, загітована куркулем, вимагала повернути обмінені при землевпорядженні їх полоси й відмовлялася сіяти озимину. Засіяно лише 16 % (газета "За соціалістичні темпи").

Вознесенський р-н: 15 вересня планів ще не було доведено до сільрад, колгоспів й навіть не було загальнорайонного плану. Скрізь панує самоплив й легковажне ставлення, мовляв - "чого ви галасуєте, заспокойтеся- впораємось". По району засіяно лише 13,7 % до плану. Цифра загрозлива, але інспектор, по земсправах заспокоює: "Уже перемучилися, сівба розгорнулася". Але засіяти ще залишилось 62 тис. га. 3 40 тракторів по Вознесенському кущу, половина не працювала; по Веселівському кущу з 24 тракторів теж половина припинила роботу, нібито за відсутністю свічок, але на тракторній базі такі були, але бюрократи відмовились їх видати. Бракує спецодягу для трактористів (газета "Комунар").

Якимівський р-н: площа засіву жита вдвічі більша, ніж пшениці, сигналізує про перетворення в життя шкідливого "житнього" настрію. План засіву жита виконали на 80 %, а пшениці тільки на 48 % (з газети "За колгоспи").

Першомайський р-н: у с. Бузнікуватім члени земкомісії пиячать. Біднота ходе питає, як буде з супрягами, сільрада посилає до земкомісії, а земкомісія роботи не проводить (з газети "Селянська правда").

Бердичівський р-н, с. Мала Татарнівка. На пшеничних ланах з'явились миші й виїдають посіви, а заврадгоспу не вживає ніяких заходів (з газети (/Радянський шлях").

Оріхівський р-н: по району засіяно 68 % до плану. Індивідуальний сектор виконав лише 40 % плану, в той час виконавши план засіву жита на 100 %. Тут ясно видно наслідки куркульської "антипшенишної" агітації (з газети "Ленінським шляхом").

Ніжинський р-н: у с. Веркіївці плана сівби обговорено лише 1 жовтня. У сівбі значно відстає колективний сектор (3 газети "Нове село").

АМСРР: с. Ставрове Червоноокнянського р-ну. Досі одноосібники не знають свого поля в п'ятій зміні, що має іти під озимину й тому грунт ще не готовий під засів, в цьому винна земельна комісія. Перетруєно та перечищено лише половина насіння.

Одеський р-н: у СОЗі ім. Сталіна мають засіяти 322 га, але сіяти ще не бралися; у колгоспі ім. Ворошилова мали засіяти 213 га, але виорали тільки один га, а сіяти ще не починали.

Сорокинський р-н: по району досі не обмолочено й лежить у скирдах 1798 га хліба. В одній тільки Таловській сільраді не обмолочено хліба біля 40 тис. пуд. Оранка па зяб проходить злочинно мляво (з газети "Ударник").

Кременчуцький р-н: є випадки, коли одноосібники зовсім не протруюють насіння та сіють руками, бо не відремонтовані сівалки (с. Кам'яні Потоки) (з газети ('Робітник Кремінчуччини").

Миргородський р-н: сільради та виробнича кооперація, а почасти й колгоспи не приділяють уваги посіву озимої пшениці, якої посіяно лише 65 % планового завдання. Ведеться пояснювальна робота проти "житнього" настрою" (з газети, "Червона трибуна").

Смілянський р-н: проведено десятиденник перевірки роботи сільрад та колгоспів по проведенню сівби. Плани сівби сільрадами доведено до колгоспів, виробничих товариств та одноосібних господарств формально, пророблення їх на виробничих нарадах не проведено.

Спартаківський р-н: на чистих парах з'явились в масовій кількості озима совка й нищить посіви:

Село Посіяно Знищено
Фрейдеаталь
Кляйнлібенталь
Марієнгаль
Нейбург
Грослібенталь
201
335
140
83
160
201
35
22
30
50

По району загинуло 338 га. РВКом видано обов'язкову постанову про боротьбу з совкою, де пропонується сільрадам мобілізувати населення на збір гусені та підготовки землі в яровому клині в розмірі загинувшого озимого, та засіву його озимими культурами. В зв'язку з приморозками, совка пішла в глибину грунту.

Обмолот

Обмолотна кампанія на "Україні зараз широко розгорнулася. Метеорологічні умовини в деяких районах УСРР заважали проведенню молотьби, але в більшості районів це лише з'являється формальною підставою, на яку посилаються райони, що не спромоглися розгорнути як слід роботи в цій галузі. Соціалістичний сектор значно відстає в молотьбі за мотивами: а) занепаду труддисципліни; б) неповної завантаженості молотарок та двигунів та частим псуванням останніх, за відсутністю ремонтних майстерень та запчастин; в) неправильної організації праці.

Є випадки допомоги колгоспникам з боку одноосібників.

Одеський р-н: райпосівтріика констатує: справа з обмолотною кампанією стоїть під загрозою зриву. 1. Ремонтна майстерня не обслуговує бригади по молотьбі, як наслідок - простой тракторів та молотарок й не повна завантаженість останніх (300-500 пуд. замість 600-1000); 2. Не поставлено до тракторів двох змін трактористів, трактори не забезпечені мастивом, наявні автомашини та мотоцикли не забезпечені запчастинами й вибули зі строю.

Дніпропетровське райкоопзерно: "Несвоєчасність уборки та обмолоту хліба СОЗ "Шляхом Леніна" пояснює, що у нього є тільки одна верьовочна збруя і коли запрягають в цю збрую коней, то індивідуальники сміються, кажуть - як цигани".

Корнинський р-н: колгоспи повністю не закінчили уборки. Індивідуальні господарства відмовляються допомогти і притягуються в порядку трудгужповинності. Ворожі сили користуються труднощами в колгоспах й агітують, що це "барщина". Селищно-виробничі товариства індивідуальників на допомогу колгоспам не організували. "Тепер хліб з-під молотарок виходить вогкий, були випадки, що пункти "Союзхлібу" відмовлялись його прийняти" (з інформзбірки Укрзерноцентра).

Голованівський р-н: зусиллями районних організацій хліб зі степу, де його лежало на 15 вересня біля 50 % на кінець вересня звезено й вже обмолочено на 60 %.

АМСРР: "По сільрадах Новокомисарівській та Реймеровецькій виявлено, що особи, які переважували зерно біля молотарок, навмисне зменшували вагу зерна індивідуальних господарств, щоб утаїти хліб та зменшити платню за обмолот" (з інформзбірки УЗП).

Вознесенський р-н: "Радгосп "Новоамерика" неприпустимо відстає з обмолотом хліба, але це не турбує адміністрацію. У неділю, не зважаючи на сприятливу годину, усе затихає" (газета "Комунар").

Оріхівський р-н: Артіль "12-річчя Жовтня" залишила неубраними понад 20 га скошеного в валках сіна, яке майже все згнило. Тепер МТС оре цю землю на зяб і приорює валки скошеного сіна (з газети "Ленінський шлях").

Криворізький р-н: одноосібники прагнуть допомогти колгоспу обмолотити хліб, але у відповідь на це чують: "Сьогодні неділя, робити не будемо, треба ж відпочити. Ми й без вашої допомоги встигнемо обмолотитись, бо глибока осінь ще далеко" (з газети "Червоний гірник").

Новоукраїнський р-н: у Фурманівському колгоспі "Червоного Козацтва" понад 160 га хліба ще не звезено й лежить на полі. Коні гуляють за браком шлей (газета "Колгоспник").

Скиртування хліба

Обмеженість матеріалів з цього питання не дає можливості всебічно аналізувати стан цієї роботи. Але з тих матеріалів, що є в нашому розпорядженні, видно, що виконання директиви НКЗС УСРР з цього приводу знаходиться під загрозою. Є випадки злочинного ставлення до справи скиртування. Проте, деякі райони зуміли організувати цю роботу й притягти на допомогу робітництво та профспілковий актив.

Снігурівський р-н: за закликом профспілкових організацій в артілі "Червоний Жовтень" по скиртуванню працювали члени профспілок. Це дало здвиг в роботі (з інформзбірки Укрзерноцентра).

Очаківський р-н: в районі злочинно мляво проводиться скиртування хліба. Такі сільради, як Парутинська та Анчекракська не звезли близько 2 тис. га. Окремі керівники села пиячать, злісно саботуючи директиви партії. В СОЗі "Труженик" (Дмитріївська сільрада) ще й досі гніє у валках на степу 50 га озимої пшениці. Коли райколгоспспілка запропонувала колгоспові, аби він звіз у скирди, правління відповіло: "Ми будемо зразу возити й молотити". Артіль "Прогрес" ще не зібрала хліб з 151 га. Через поломку молотарки, артільці місяць нічого не робили, а можна було скиртувати хліб, бо він гине у копицях.

Спартаківський р-н: скиртувапня хліба закінчено. По індивідуальному сектору молотьба закінчена, по колективному сектору лише в 6 пунктах з 11.

Копка та возовиця буряків

Ще й досі в районах бурякосіяння панує розгубленість й невміння організувати як слід працю. При такому стані утворюється реальна загроза своєчасній уборці й переробці буряків. Особливо відстає соціалістичний сектор (радгоспи й колгоспи). Дефіцитний крам, призначений для стимулювання копки та возовиці буряків, лежить на полках та чекає "особливого розпорядження". Ось приклади:

Тетіївський р-н, Білоцерківщина: копка буряків по колгоспах розпочалася 25 серпня, в індивідуальних господарствах - 1 вересня. Робота проходить млявими темпами. Райтрійка по уборці буряків примушена застосовувати платний трудгужвідбуток. Цукроварні забезпечено 23-денною переробкою сировини.

Білопільський р-н: на 1 жовтня викопано буряка у колгоспах 18,1 %; звезено на приймальні пункти 2,7 %. Індивідуальними господарствами виконано - 35 %, вивезено - 19,5 %. В артілі Бочкино, Яструбівської сільради половину буряків викопано та чекають звільнення коней для возки (газета "За соціалістичні темпи").

Шепетівський р-н: копка буряків досі по району неприпустимо відстає. Одноосібники викопали буряка 90%, а колгоспи тільки 50%. На землях Хролинського СТВ засіяно цього року 1,3 га буряка. Досі буряка не викопано. Його нещадно нищить худоба (газета "Шлях Жовтня").

Першомайсъкий р-н: в справі збирання буряка у нас не гаразд. Досі убрано лише 45,6 % площі, а вивезено значно менше, а саме 24,3 %. Викопаний буряк лежить на плантаціях. Директор радгоспу "Червоні кошари" винен в затримці цієї роботи у радгоспі. Він весь час запевняв бурякспілку, що все гаразд (з газети "Селянська правда").

Бердичівський р-н: становище з копкою та возовицею буряків загрозливе. На 5 жовтня викопано лише 50 % усієї площі, а звезено значно менше. Індивідуальні господарства ведуть перед в цій справі, значно випереджаючи колгоспників.

Черкаський р-н: с/г артіль "Пам'ять Леніна": "Сьогодні в артілі прорив. На полі чекає 69 га цукрового буряка, 32 га цибулі, 25 га картоплі та ін. Залишилось посіяти ще 46 га озимини. Уборка буряка вимагає щоденно 250-300 робочих рук, підвод треба щоденно 25-30. а в середньому виходить на роботу 80 чоловік, підвід виїжджає 7-8. На копку й возку буряка призначено дефіцитного краму. Уповноважений цукрокомбінату возить в кишені зразки цього краму, а крам лежить в кооперативі й чекає "особливого розпорядження" (з газети "Прапор комуни").

Бригадирівський р-н: по району викопано лише 6 % усієї площі. У с. Високій Вакулівці ще й не починали копати буряків.

Миргородський р-н: по стану на 5 жовтня виконано плана по копці буряків по індивідуальному сектору па 50 %, по колективному на 30,6 % (з газети "Червона трибуна").

Смілянський р-н: по б. Ротмистрівському р-ну правлінням райколгоспспілки не виплачено колгоспам за обробіток буряка, проривку й повірку 12 333 крб., та не видано на копку і возку 10 975 крб., разом - 23 358 крб. Справу передано до слідчого, а гроші й досі не виплачено.

Інформгрупа НКЗС

ЦДАЖР України, ф. 27, оп. 11, спр, 77, арк, 8-13. Копія.


№ 104
КОРЕСПОНДЕНЦІЯ З ГАЗЕТИ "КОМУНІСТ" ПРО НЕВИКОНАННЯ
ХЛІБОЗАГОТІВЛІ В СТАРОБІЛЬСЬКОМУ Р-НІ НА ДОНБАСІ Й НЕОБХІДНІСТЬ
ЗАСТОСУВАННЯ ПРИМУСОВИХ ЗАХОДІВ ЩОДО ОДНООСІБНИКІВ

27 жовтня 1930 р.

Чекають, поки куркуль змилостивиться.

Темпи хлібозаготівель у Старобільському р-ні цілком незадовільні. На 15 жовтня район виконав 65 % річного плану.

Ряд колгоспів, як наприклад колгосп ім. Леніна, Підгорівський, Половинчанський, Чмирівський, ім. Лібкнехта ще й досі не здали всіх своїх товарових лишків, тим часом, як колгоспи "Зоря комунізму", "Нова громада", "Пролетар", "Червоний хлібороб" та інші давно вже виконали річні завдання, деякі з них - з перевищенням.

Дуже погано виконує наш район план хлібозаготівель по індивідуальному сектору. На 15 жовтня серед одноосібників заготовлено лише 35 % планової кількості. Партійні й комсомольські осередки, сільради, комнезами й уповноважені райвиконкому виявляють неприпущенну млявість у хлібозаготовній роботі, не вживають рішучих заходів, щоб примусити куркульсько-заможницькі господарства виконати тверді завдання. Чекають, щоб куркуль сам здав хліб. А куркуль, тим часом, старанно ховає хліб. У с. Верхній Покровці знайдено до 1 тис. пудів хліба, що його заховали куркулі. У с. Шульгівка 35 куркульських господарств, що на них покладені тверді завдання, досі вивезли аж... 15 пуд. хліба. У с. Караяшник куркуля Куліша оподаткували на ... 23 коп. Куркуля Бондаря - на 4 крб. 38 коп., застосувавши до нього бідняцьку шкалу. Чимало є ще таких фактів по селах Старобільського р-ну. Ось де основна причина незадовільного перебігу хлібозаготівель.

Райпартком ухвалив виключити з партії за зрив хлібозаготівель членів партії Шаповалова, Тишина й Опришка. Рішуче борючись з правим опортунізмом, райпарторганізація повинна домогтися цілковитого виконання річного плану ще в жовтні.

П. Кон

Комуніст.- 1930.- 27 жовт.


№ 105
КОРЕСПОНДЕНЦІЯ З ГАЗЕТИ "КОМУНІСТ" ПРО НЕВИКОНАННЯ
ХЛІБОЗАГОТІВЛІ Й ВИЗНАЧЕННЯ НОВИХ ГОСПОДАРСТВ ЯК КУРКУЛЬСЬКИХ
В МЕЛІТОПОЛЬСЬКОМУ Р-НІ

27 жовтня 1930 р.

Примусити куркуля негайно й цілком виконати покладені на нього тверді зобов'язання, жорстоко вдарити по тих, хто куркулеві потурає.

У Мелітопольському р-ні план хлібозаготівель виконали до 1 жовтня тільки на 50,1 %. Це, звісно, малозадовільно, але деякі опортуністи в районі вважали, видно, що й цього досить, бо в жовтні темпи хлібозаготівлі стали повільніші.

4 жовтня відбувся пленум Мелітопольського райпарткому, який констатував ганебні провали в хлібозаготівлях. Пленум відзначив і причину цього: на куркуля не натискали, хлібозаготовних завдань до. куркульсько-заможницьких дворів майже не доводили. Тому пленум дав диреатаву обов'язково до 10 жовтня закінчити доводити тверді завдання до куркульсько-заможницьких дворів і домогтися, щоб за 3 дні ці плани були виконані. Проте директиви райпарткому не виконані. На куркуля у Мелітопольському р-ні досі не натиснуто. За 10 днів після 1 жовтня річний план виконано ще тільки на 4 %, причому кожний п'ятиденник дає щораз менше хліба.

Сільські партійні осередки стоять осторонь хлібозаготівель. Масової роботи серед бідноти й середняцтва, надто серед жінок, не розгорнули. У с. Вознесенці сільські працівники ввесь час твердили, що в них куркулів немає. Потім виявилося, що в селі є 54 куркульські господарства, їм довели плани до двору, але не слідкують за тим, як вони ці плани виконують.

В Олександрофельдській сільраді куркулям довели до двору надто мізерні плани. А піщанські працівники і досі "скаржаться", що в них куркулів немає. У Новомиколаївці так само спочатку "не було" куркулів, а потім зпайшлось аж 31 господарство.

Водночас спостережено кілька фактів "лівих" заскоків. У Піщанській сільраді тверді завдання доводили до двору тільки тому, що Іван чи Степан "сукин син". У Костянтинівці намагалися довести тверді завдання за такою "класовою ознакою": "він вредний".

Але найбільшого перекручення допустилися в Олександрофельді. Тут до колгоспу, в якому об'єднано 90 % господарств села, довели план, що втроє перевищує товарові лишки. Колгосп вивіз державі всі товарові лишки і, звісно, плану не виконав. Колишній Кизіярський райвиконком натиснув, недобравши як слід, у чому річ, і колгосп почав вивозити свій засівний ярий фонд.

Тепер провідні районні організації серйозно взялися виявляти перекручення і вживати заходів, щоб негайно їх ліквідувати. Адже загалом план хлібозаготівель по Мелітопольському р-ну цілком реальний і його можна й обов'язково треба виконати, взявшись як слід до роботи й міцно вдарити на всілякі ухили, головне на правий ухил - головну небезпеку.

П. Григ

Комуніст.- 1930.- 27 жовт.


№ 106
ПОВІДОМЛЕННЯ РАТАУ ПРО ЗНЯТТЯ З РОБОТИ КОМУНІСТІВ У ТРОСТЯНЕЦЬКОМУ
Р-НІ ЗА ЗВОЛІКАННЯ З РОЗКУРКУЛЕННЯМ СЕЛЯН

27 жовтня 1930 р.

У Тростянецькому р-ні подекуди приховують куркулів. Так, голова Микитівської сільради, кандидат партії Хованський заявив: "У нас куркулів нема, натискувати на верхівку села не можу, духу не вистачає... та й на якій підставі ображати людей - описувати майно".

Голова Смородянського СОЗу, член партії Попов галасує, що план нереальний, і виконати його не можна. У секретаря партосередку цього таки СОЗу Лантуха також не вистачає духу, щоб натиснути на куркулів. Побачивши куркуля, він ховається а сільраді.

РПК ухвалив всіх "бездухих" з роботи зняти та справу на них передати до райКК.

Ратау

Комуніст.- 1930.- 27 жовт.


№ 107
КОРЕСПОНДЕНЦІЯ З ГАЗЕТИ "КОМУНІСТ" ПРО СУД НАД ЗАМОЖНИКАМИ
С. БІЛЬМАЧІВЦІ БАХМАЦЬКОГО Р-НУ ЗА НЕВИКОНАННЯ ХЛІБОЗАГОТІВЕЛЬ Й ПОДАТКІВ

27 жовтня 1930 p.

Суд над куркулями

У с. Більмачівці Бахмацького р-ну відбувся суд над куркулями, які злісно не виконували твердих завдань з хлібозаготівель, не сплачували с/г податку та самооподаткування.

На суді куркулі намагалися довести, що в них хліба не було. Проте, показами свідків виявлено, що куркулі, обмолотившись, заховали зерно й відмовилися здати державі лишки та сплатити податки.

Куркуля Топтука засуджено до позбавлення волі на 5 років, вислання з села та до 3 тис. крб. штрафу. Ряд інших куркулів_ засуджено до позбавлення волі від 1,5 до 5 років та оштрафовано на 1500-2000 крб.

Бідняки та середняки задоволені з присуду й просили суд улаштувати процеси над рядом куркулів, що не виконують законів радянської влади.

Свідок

Комуніст.- 1930.- 27 жовт.


№ 108
ПОВІДОМЛЕННЯ ГАЗЕТИ "КОМУНІСТ" ПРО СКУПЧЕННЯ
Й ПСУВАННЯ НЕВИВЕЗЕНОГО ХЛІБА НА ЗСИПНИХ ПУНКТАХ

27 жовтня 1930 р.

Погана робота транспорту гальмує хлібні перевозки

Мобілізувати всі можливості!

Заготівля хліба, вивіз його з глибинних пунктів до залізничних станцій, перевезення його залізницею - це все складні частини єдиного процесу. Перебої в одній з цих частин негативно відбиваються па цілому процесі найважливішої політичної кампанії.

Незадовільна робота залізниць спричинила ряд труднощів у хлібозаготівлях. На пристанційних пунктах у багатьох місцях через невчасну подачу вагонів скупчується дуже багато хліба, склади геть переповнені, нема куди далі приймати хліб. Своєю чергою це затримує вивезення хліба з глибинних пунктів. По селах, далеких від залізниці, теж утворюються величезні завали хліба. Там справа ще гірше, ніж на пристанційних пунктах, бо немає там здебільшого приміщень, пристосованих щоб зберігати хліб. Це велика загроза. Настане бездоріжжя, тоді хліб вивозити з глибинних пунктів буде ще важче, ніж тепер. Крім цього, коли хліб зберігають у непристосованих до цього приміщеннях, він псується, виникає загроза пожежі.

Уряд дав транспортові категоричну директиву передусім забезпечити хлібні перевози. Це вимагає відповідної роботи не лише від адміністрації залізниць, а й від усіх організацій на транспорті, зокрема і особливо від профспілки залізничників. Оголошена нещодавно постанова ВУРПС про участь профспілок у хлібозаготівлях покладає па спілку залізничників величезні завдання.

Водночас треба вжити найенергійніших заходів, щоб вивезти хліб з глибинних пунктів до залізниць. Тут засобами громадської роботи, мобілізаціею незаможницько-середняцьких мас можна дійти величезних успіхів. Куркульсько-заможні господарства, що на них покладено тверді хлібозаготівні завдання, треба примусити здавати хліб безпосередньо на пристанційних пунктах.

Мобілізуючи маси для натиску на глитая, треба також організувати громадську думку за добровільну допомогу незаможників і середняків у вивезенні хліба з глибинних пунктів. Треба максимально використати постанову Наркомторгу про преміювання здатників хліба за приставлення його безпосередньо до пристанційних і пристанських пунктів.

Міські організації повинні ретельно виявляти і використати всі можливості, щоб допомагати своїми автотранспортними засобами вивезти хліб із глибинних пунктів.

Комуніст.- 1930.- 27 жовт.

  wielki_glod8.html