№ 109
СКАРГА СЕРЕДНЯКА О. Т. АМЕЛІНА З С. СТАРОВІРІВКИ ПЕРШОЇ
НА ХАРКІВЩИНІ ДО ВУЦВКу ПРО РОЗКУРКУЛЕННЯ ЗА НЕВИКОНАННЯ
ХЛІБОЗАГОТІВЛІ

15 листопада 1930 р.

Всеукраинскому Исполнительному комитету
От гр-на 1-го Староверовского сельсовета
Амелина Емельяна Тихоновича 15.ХІ.1930 г.

Заявление

Прошу ВУЦИК рассмотреть мое дело, так как меня сельсовет обложил 350 пуд., а у меня 5 дес. земли и налога я имею только 10 руб. А то брат живет отдельно 4 года и ничего не имеет, кроме 3 дес. земли.

То они нас взяли засчитали вместе, когда обложили, забрали хлеб и продали имущество следующее: 1 комору, 1 сарай, 1 лошадь, 3 овцы и 1 бричку. Когда у меня забирали, то считали нас вместе, но когда забрали у меня, то тогда стали считать отдельно. И оставили только на 1 месяц муки, а у меня 9 душ семьи.

Проситель Амелин Емельян Тихонович44

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 6, спр. 178, арк. 121. Оригінал. Рукопис.


44 О. Т. Амелін був па особистому прийомі у Г. І. Петровського, і голова ВУЦВК розпорядився негайно розслідувати скаргу селянина, про що було дано завдання Старовірівському райвиконкому. 12 грудня 1930 р. голова райвиконкому Захарченко повідомив ВУЦВКу: "Хозяйство гр. с 1-й Староверовки Амелина Емельяна Тихоновича до революции и в настоящее время состоит из хаты, 2 сараев, клуни, амбара, клети, 2 лошадей, коровы, мелкого скота и 10 дес. земли, т. е. хозяйство по нашему району крепко середняцкое. Едоков 9 душ. Все это хозяйство и едоки взяты вместе с братом Амелиным Иваном, который юридически разделен, но живут и ведут хозяйство вместе. Налога платят: Емельян -10 руб. 70 коп. и Иван - 7 руб. 38 коп., причем, если бы налог начислялся как на одно хозяйство, то был бы значительно больше.
План хлебозаготовок Амелиным доведен до двора в размере 250 пуд., и этой цифры упорно не выполняли, за что говорит то, что после изъятия получилось - хозяйство вывезло всего хлеба 310 пуд., и кроме того, оставлен хлеб для семьи 50 пуд. и 7 колен помолоченного ячменя (т. е. до 40 пуд.).
За злостное невыполнение плана Амелин 19.ХІ.1930 г. был осужден нарсудом 22-го участка по ст. 58-й КК и приговорен к лишению свободы на 5 лет с поражением в правах на 3 года и штрафу 1000 руб. Председатель Староверовского райисполкома Захарченко. Секретарь райисполкома Валетчик". ВУЦВК з такими висновками погодився і прийняв "до відома".- Док. № 109.


№ 110
РОЗ'ЯСНЕННЯ УКРКОЛГОСПЦЕНТРУ ПРО ЗАБОРОНУ ПРИЙОМУ
ДО КОЛГОСПІВ ГОСПОДАРСТВ, ВИЗНАНИХ КУРКУЛЬСЬКИМИ

17 листопада 1930 р.*

Про приймання до колгоспів
Пояснення Укрколгоспцентру

На додаток до своєї постанови від 4.ХІ. Укрколгоспцентр пояснює:

  1. Забороняється приймати в члени колгоспу господарства, що їм доведено план хлібозаготівель до двору, доки вони не виконають твердих завдань.
  2. Рішуче забороняється приймати до колективів куркульські господарства, хоч вони цілковито виконали зобов'язання.
  3. Господарства, що їм доведено план до двору, не куркульські - можна приймати до колгоспу, але за неодмінної умови, що вони цілком виконали свої зобов'язання з хлібозаготівель.

Голова правління Колгоспцентру України І. Мусульбас

Комуніст.- 1930.- 17 листоп.


* Дата опублікування.


№ 111
ПОВІДОМЛЕННЯ ТАРС ПРО ПЕРЕВИКОНАННЯ ХЛІБОЗАГОТІВЕЛЬНИХ ПЛАНІВ
В ОЧАКІВСЬКОМУ І ВІННИЦЬКОМУ Р-НАХ ПІСЛЯ РОБОТИ В НИХ
БУКСИРНИХ БРИГАД

20 листопада 1930 р.

Если взяться за хлебозаготовки как следует

Харьков, 20 ноября (ТАСС). Пример того, как надо работать, показала буксирная бригада колхозников Зиновьевщины, выехавшая в Очаковский р-н. До ее приезда с. Кущуруба выполнило план хлебозаготовок только на 70 %, а после четырех дней работы этой бригады выполнение плана повысилось до 119 %.

Винницкий р-н к 1 ноября еле-еле дотянул план хлебозаготовок до 45 %. Такое угрожающее положение заставило местные организации взяться за хлебозаготовки как следует и шире развернуть массовую работу. В результате к 5 ноября район выполнил 105 % годового плана. Эти примеры доказывают, что причины отставания кроются не в объективных условиях, а в неумении по-большевистски организовать работу.

Известия ЦИК СССР и ВЦИК. - 1930. - 21 нояб.


№ 112
ОБІЖНИК НАРКОМЗЕМУ УСРР ПРО ЛІКВІДАЦІЮ ЗАМОЖНИХ ГОСПОДАРСТВ
В РАЙОНАХ СУЦІЛЬНОЇ
КОЛЕКТИВІЗАЦІЇ І УТВОРЕННЯ ПЕРЕСЕЛЕНСЬКИХ ВИСЕЛКІВ
ДЛЯ РОЗКУРКУЛЕНИХ СЕЛЯН
45

21 листопада 1930 р.
Обіжно. Не підлягає оголошенню

№ 77-0/621

До НКЗС АМСРР, всіх РВК, міськрад, землевпорядних бюро

У зв'язку з масовою суцільною колективізацією під час підготовки до весняної с/г виробничої кампанії 1930 р. періода, НКЗС на підставі директив відповідних органів, що в лютому та березні дав директиви всім ОЗВ, щоб у районах суцільної колективізації всім тим куркульським господарствам, що їх на базі суцільної колективізації було розкуркулено, але не вислано за межі України, наділити землю за мінімальними споживчими нормами, що їх встановлюють, ураховуючи віддалення від ринків збуту, якість грунту та інші умови, сільські Ради та затверджують райвиконкоми. В цих директивах зазначено також, що відвід землі цим куркульським господарствам треба проводити на відокремлених дільницях на найдальших і найнезручніших придатних для с/г використання землях, з організацією на цих землях віддалених виселків в 10-20 господарств, з обов'язковим урахуванням перспектив майбутнього землевпорядження, щоб утворені куркульські виселки не перешкоджали інтересам землевпорядження МТС, радгоспів та колгоспів.

Щоб перевірити виконання цієї директиви та з'ясувати дійсний стан з утворенням куркульських виселків засвоєнням землі на них, та фактичним їх заселенням, НКЗС пропонує всім РВК та міськрадам негайно провірити проведену роботу та протягом двох декад і не далі 15.ХІІ. 1930 р. надати до НКЗС відомості за формою, що додається до цього46, заповнити без пропусків усі графи.

Якщо внаслідку провірки РВК буде встановлено, що розкуркуленим господарствам, яким надано право залишатись на терені району, досі не відведено землі на виселках, або ці господарства живуть по селах і не переселились на відведені їм землі. РВК та міськради повинні негайно відвести землю та садиби на виселках та переселити на них куркульські господарства, що до цього часу залишились в селах районів суцільної колективізації.

Про причини невиселення до цього часу куркульських господарств 3-ї категорії на виселки всім РВК та міськрадам, де такий стан буде виявлено, НКЗС пропонує подати у визначений вище термін обгрунтовані пояснення.

Наркомземсправ (Триліськи)
Нач. Управління землевпорядження (Фесенко)

Згідно:

ЦДАЖР України, ф. 27, оп. 11, спр. 543, арк. 215. Засвідчена копія. Склограф. прим.


45 Див. також док. № 140, 152.- Док. № 112.

46 Не додається, надіслана як зразок.- Док. № 112.


№ 113
ПОСТАНОВА ЦК КП(б)У ПРО ЗНЯТТЯ З РОБОТИ ТА ОГОЛОШЕННЯ
СУВОРИХ ДОГАН КЕРІВНИКАМ РАЙКОМІВ КП(б)У ЗА НЕВИКОНАННЯ
ХЛІБОЗАГОТІВЕЛЬ

25 листопада 1930 р.

  1. За бездіяльність і незабезпечення виконання хлібозаготівельного плану Царичанському, Каменському (кол. Запоріжжя), Білозерському (кол. Мелітопільщина), Старокерменчицькому, Горностаєвському, Мангуському РПК оголосити сувору догану. Секретарів РПК Старокерменчицького - тов. Маршнера, Білозерського - тов. Волошина і Царичанського - тов. Гальчанського зняти з роботи і просити ЦКК розглянути питання про міру кари на кожного з них зокрема.
  2. За бездіяльність у виконанні хлібозаготівельного плану, а також мляву роботу в справі мобілізації коштів Білокуракінському РПК оголосити сувору догану. Секретаря Білокуракінського РПК тов. Костянтинова з роботи зняти і справу про нього передати до ЦКК для визначення партійної кари.
  3. За цілковиту бездіяльність в справі мобілізації коштів і виконання касового плану оголосити сувору догану бюро РП: Чемерівецького, Ровеньківського, Чаплинського, Шпиківського, Гданського (кол. Лубенщина), Липецького, Новозлатопільського, Ізлучистого, Покровського (кол. Запоріжжя). Попередити РПК, що коли вони протягом найближчої декади не забезпечать рішучого перелому в справі мобілізації коштів - справу про них вдруге поставлять на обговорення ЦК47.

Комуніст.- 1930.- 30 листоп.


47 Аналогічну постанову прийняв Раднарком УСРР відносно працівників райвиконкомів - Чаплинського Ровеньківського, Чемерівецького, Глинського, Остерського, Шпиківського. Білокуракінського, Покровского, Липецького, Новозлатопільського, Ізлучистого.- Док. № 113.


№ 114
ПОСТАНОВА ЦК КП(б)У ПРО ПОКАРАННЯ ПАРТІЙНИХ ТА РАДЯНСЬКИХ
ПРАЦІВНИКІВ КАМ'ЯНСЬКОГО Р-НУ НА ЗАПОРІЖЖІ ЗА
НЕВИКОНАННЯ ХЛІБОЗАГОТІВЕЛЬ

5 грудня 1930 р.

  1. За явно опортуністичне ставлення до виконання хлібозаготівель (фактичне сприяння тенденціям на зменшення плану), вдаслідок чого план хлібозаготівель у Кам'янському р-ні на І.ХІІ виконано на 45,4 %, секретаря Кам'янського РПК тов. Чігріна, голову райКК тов. Андрющенка й голову РВК тов. Хіміченка з роботи зняти. Прохати ЦКК терміново розглянути питання про міри парткари щодо цих товаришів.
  2. За систематичний підрив плану хлібозаготівель в районі, за добір даних, спеціально спрямованих на оборону неможливостей виконати цілком реальний план - зав. райторгу тов. Вест з роботи зняти й з партії виключити.

Комуніст.- 1930.- 7 груд.


№ 115
ОВІДОМЛЕННЯ ТИЛІГУЛО-БЕРЕЗАНСЬКОГО РАЙВИКОНКОМУ НА ОДЕЩИНІ
ДО НАРКОМЗЕМУ УСРР ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ ВИСЕЛКІВ ДЛЯ РОЗКУРКУЛЕНИХ
ГОСПОДАРСТВ

5 грудня 1930 р.

До НКЗС УСРР, м. Харків

На Ваше відношення від 21.ХІ. 1930 р. за № 77-0/62148 про організацію куркульських виселків та з приводу цього постанова РНК УСРР від 23.ХІ. 1930 р. № 38/69049 Тилігуло-Березанський райвиконком сповіщає: за директивами колишнього Одеського ОЗВ від 15.І. 1930 р. за № 11-3.11 інд. 113.11 та від 12.ІІ.1930 р. інд. 113.20.3 були слідуючі установки, на підставі яких проведена робота по нашому району. Пункт З першої директиви колишнього Одеського ОЗВ від. 15.1. 1930 р.: "Щодо куркулів, то вони виводяться поза межі колгоспу на незручні землі, причому землекористування їх встановлюється в розмірі, що не перебільшує пересічного розміру землекористування даної земгромади на їдця, таким чином, їм треба залишити землю на кількість їдців, але не більше 15 га на двір..." *

Директива Одеського ОЗВ від 12.ІІ.1930 р.: "Окрземвідділ пропонує: 1) куркулі, які залишаються в межах району та яким надається право обробляти землю, наділяються в розмірі 3 га польових земель па господарства в усіх районах, а в приміській смузі Одеського району - в розмірі 1 га під сухі городи; 2) землі куркульським господарством відводяться найгіршої якості та непридатні для машинної обробки поза полями сівозміну колгоспу".

Отже в жодній директиві колишнього Одеського ОЗВ не вкапано про утворення куркульських виселків по 10-12 господарств, як це вимагається Вашим обіжником на підставі обіжника РНК УСРР.

Згідно останнього обіжника колишнього Одеського ОЗВ від 12.ІІ.1930 р. та інших по нашому району не утворено куркульських гнізд виселків, а польову землю вказали по 3 га у розпорошеному виді на найгірших землях нашого району, а мешкають куркулі по тих селищах, як і раніше, до розкуркулення, але в інших, гірших садибах, а садиби куркулів передано колгоспам та бідності.

За голову РВК Титаренко

Райземлевпорядний інженер Невельський

ЦДАЖР України, ф. 27, оп. 11, спр. 543, арк. 27. Оригінал.


* Крапки у тексті.


48 Див. док. № 112.-Док. № 115.

49 Йдеться про постанову ВУЦВК та РНК УСРР, затверджену 23 листопада 1930 р., "Про зміни законодавства УСРР у зв'язку з постановою ЦВК і РНК РСР з 13 жовтня 1930 р. про найману працю в куркульських господарствах" (ЦДАЖР України, ф. 34, оп. 34, спр. 111, арк. 62 зв.).- Док. № 115.


№ 116
ПОВІДОМЛЕННЯ КОРЕСПОНДЕНТА ГАЗЕТИ "ИЗВЕСТИЯ ЦИК СССР"
ПРО НЕДОВИКОНАННЯ ПЛАНУ ХЛІБОЗАГОТІВЕЛЬ Й СКУПЧЕННЯ НЕВИВЕЗЕНОГО
ХЛІБА НА ПРАВОБЕРЕЖЖІ УСРР

13 грудня 1930 р.

Возы неисправны

Киев, 13 декабря (По телеф. от наш. корр). На 1 декабря Правобережье выполнило годовой план хлебозаготовок на 91,7 %, хотя к этому сроку план должен был быть выполнен на 100%. Отставание от плана будет еще большим, если принять во внимание, что план по пшенице выполнен всего на 72%, а твердые задания кулацкими хозяйствами - на 77 %. До сих пор на глубинных пунктах Правобережья лежит свыше 1 млн ц невывезенного хлеба. Районы не используют данное им правительством право установления трудгужповинности для вывоза хлеба. Вывозка хлеба рассматривается как "кампания, которой еще не подошла очередь". Раньше говорили "лошади заняты в поле", а теперь говорят - "возы неисправны". С таким отношением к вывозу хлеба пора покончить.

Известия ЦИК СССР и ВЦИК.- 1930.- 14 дек.


№ 117
3 ЛИСТА ГОЛОВИ ПРАВЛІННЯ АРТІЛІ "СПІЛЬНА ПРАЦЯ"
ГРИШИНСЬКОГО Р-НУ 25-ТИСЯЧНИКА Ю. С ЧОРНОГО ДО ВУЦВКу
ПРО НЕПОСИЛЬНИЙ ПЛАН ХЛІБОЗАГОТІВЛІ ТА ЗАГРОЗУ ГОЛОДУ КОЛГОСПНИКІВ

14 грудня 1930 р.

Запитання

Сільськогосподарська артіль "Спільна праця" Іванівської сільради, Гришинського р-ну (був. Артемівщина) організувалася 1 березня 1930 р., яка об'єднує 310 господарств, або 96 % усіх господарств сільради. Вся артіль розбита на 15 бригад, артіль має їдців 1850 та землі 3.350 га, робочих коней 465 шт., кінського молодняку 120 шт., усуспільненої рогатої худоби 97 шт., усуспільнених свиней - 105 шт. ...*

Слід сказати, що проти плану хлібозаготівлі минулого [1929] року при однаковій врожайності, у цім [1930] році план дано на 300 % більше. План хлібозаготівлі давався адміністративно: "Приймайте, хоч не хочете". Доказувалося документально по умолотних документах, що план нереальний, що в разі його виконання колгосп залишиться на півроку незабезпеченим як худоба, так і люди, і все-таки план не переглядався...

Разом незабезпеченість колгоспу по продовольчих - 20 049 пуд. та фуражних на 17 612 пуд. А вопрос виконання плана хлібозаготівлі повністю як від РВК, так і від сільради стоїть так, щоб виконати, а дальше, мовляв, буде видно. І ще тим дужче справу заводе у заблуд тим, що не даючи віри колгоспові про вірність обліку врожаю, було ухвалено на нараді сільради у присутності голови РВК т. Золотаря про перевірку всього зерна на вагу комісіями вкупі з уповноваженими РВК. І не один раз, а два рази переважено й перевірено усі документи і ніяких зловживань не знайдено. А все ж таки, завідомо зная таке катастрофічно становище нашого колгоспу, пропонують як РВК, так і сільрада недовиконання виконати. Я гадаю, що тут, мабуть, не без шкідництва. Коли виконати повністю плана, то або вивозити посівне зерно, щоб людям і худобі було що їсти, або не годувати коней і людей та виконати план. Залишено для дорослої людини на рік продовольства 7 пуд. у зерні50.

Я, як робітник 25-тисячник, стою на чолі колгоспу, знаходжусь в ньому головою правління й вирішив звернутися за порадою, чи може бути таке ставлення до колгоспу та колгоспників? Серед колгоспників почувається недовольство, що, мовляв, при такому господарюванні нічим весною буде обробити 3 тис. га землі. Я це питання неодноразово ставив як у сільраді, [так і у] РВК та райколгоспспілці, але наслідків ніяких.

Додаю, що артіль з господарчими кампаніями, як весіння засівкампанія, парова, уборочна, осіння посівкампанія - упорювалась з перевищенням та дотерміново одною з перших по району.

Правління складається з 5 чоловік, і з яких 2 - 25-тисячники, 1 - член КП(б)У, рекомендований райколгоспспілкою, та 2 місцевих селянина, із яких [один] бідняк та один красний партизан51.

З колгоспним привітанням голова правління Чорний

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 7, спр. 145, арк. 231-232. Оригінал. Рукопис.


* Тут і далі опущено текст, де автор робить розрахунки прибутків і видатків, потреби артілі в продовольчому та фуражному зерні, співставляє їх ів збільшенням плану хлібозаготівлі.


50 Пересічна потреба хліба на одного їдця на рік становила 12 пуд. - Док. № 117.

51 У січні 1931 р. ВУЦВК надіслав листа Ю. С Чорного до Укргоспцентру для перевірки. Обстеження колгоспу проведено уповноваженим Укрколгоспцентру Н. Е. Шрамком і 27 лютого 1931 р. зроблено висновки, що артіль дійсно не змогла виконати плану хлібозаготівлі, не було утворено страхового фонду озимого клину, недостатньо забезпечено продуктами харчування людей та фуражем худоби. Дефіцит хліба, таким чином, по всіх статтях складав 2 396,5 ц. Враховуючи тяжке становище артілі, Укрколгоспцентр у погодженні з районними організаціями пішов назустріч їй й вирішив так: недовиконаний план хлібозаготівлі (1146 ц) скасувати, оскільки Гришинський р-н в цілому хлібозаготівлю виконав. З районних фондів комітетів взаємодопомоги мали знайти потрібну кількість хліба для членів артілі та кормів для худоби, посівматеріал для озимого страхфонду, а також повернути лишки зерна колгоспникам, які одержали на їдця більш як 12 пуд. і фураж на утримання тварин, що забито на власні потреби.
Важливим рішенням Укрколгоспцентру було розукрупнення артілі, яка об'єднувала 19 населених пунктів на відстані 15-20 км, і замість неї організацію 4-5 окремих колгоспів, в той час, коли в багатьох випадках невеликі артілі не завжди доцільно об'єднувалися в одну. Таким чином, ще на початку 1931 р. існували можливості падання хлібної допомоги селянам з небагатих резервів, наявних в розпорядженні центру і на місцях. В подальшому вони були вичерпані. ВУЦВК з висновками Укрколгоспцентру погодився і підтримав їх.- Док. № 117.


№ 118
ЗВЕДЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ГРУПИ НАРКОМЗЕМУ УСРР
ПРО НИЩЕННЯ ХУДОБИ

18 грудня 1930 р.

За відомостями, що їх має Наркомземсправ, останнім часом по деяких районах спостерігаються факти хижацького нищення робочої та продуктивної худоби, що є наслідком шкідницької діяльності куркульні, що намагається загальмувати суцільну колективізацію та зірвати плани весняної с/г виробничої кампанії.

Основні причини і форми хижацького нищення худоби є такі:

  1. сподівання, що з весни цього року завезуть стільки тракторів, що живого тягла вже непотрібно буде;
  2. прагнення зберігати фуражні ресурси, щоб їх по спекулятивних цінах продавати на приватному ринку;
  3. куркульська агітація, скерована на утворення труднощів з тяглом в колгоспах та її вплив на бідняцько-середняцькі кола ліквідувати худобу, вступаючи до колгоспів;
  4. низька оцінка в окремих випадках робочої худоби тих господарств, що вступають до колгоспів.

Найбільш яскраві випадки хижацького нищення худоби спостережено в Кам'янецькому, Черкаському, Павлоградському, Макарівському та інших районах.

Павлоградський р-н. В районі спостерігається хижацьке нищення живої тяглової сили та продуктивної худоби. Факти останнього часу примушують сигналізувати, що це явище починає набирати масового характеру. Куркуль активізувався і проводить шалену боротьбу по всіх напрямках, не завжди зустрічаючи відповідної відсічі. Громадської думки широких колгоспних та бідняцько-середняцьких мас не мобілізовано навколо цього питання. Можна чути на кожному кроці за трактор, за механізацію сільського господарства, але дуже рідко чути за практичні заходи щодо захисту живої тяглової сили, зокрема коней. Ось характерний приклад: два дні проходив зльот жінок-колгоспниць й одноосібниць. На порядку денному зльоту стояло багато питань, крім питання про хижацьке нищення худоби. На зльоті доповідав директор МТС, що все говорив за трактори, але жодного слова не сказав про використання живої тяглової сили, про ув'язку роботи коней та волів з роботою трактора.

Ось в яких формах проходить хижацьке нищення худоби.

В хуторській сільраді Павлоградського р-ну затримано (в грудні 1930 р.) приблудну коняку, на якій був прив'язаний великий плакат із фанери з таким надписом:

"Ходю, блукаю -
хазяїна шукаю,
хазяїна не найду,
на ковбасу робочих піду".

А ось "ув'язка" нищення худоби з проблемою робітничого постачання. Коли ветлікар якось зауважив в одному колгоспі, що коняка здатна до роботи, підняли галас, що цим зривають робітниче постачання. Дуже часті випадки навмисного обгодування коней, коняка здихає, а хазяїну платять страховку.

Є низка фактів злісного знищення породистого молодняка. В цій самій сільраді лише останніми днями зареєстровано 4 випадки знищення тільних породистих корів, що мали днями отелитись. Є випадки, коли коней давлять, закручуючи на шиї вірьовку з палкою (так звана "цурка").

Відмічені факти, коли куркуль і навіть окремі бідняки й середняки виганяють з двору худобу у поле "пастися". Куркульня веде агітацію за продаж робочої худоби, бо з весни ніби-то коней не потрібно буде, бо будуть трактори (з матеріалів інспекторського обслідування).

Пулинський р-н (німецький). Район скотарсько-молочарський. Коней почали нищити в жовтні місяці, але цього ніхто не помічав. Виявилося це після ярмарки, коли на площі залишилося декілька "безпритульних" коней. Це були дуже виснажені, дрібного робочого екстер'єру коні, віком від 3 до 10 років. Розповідають, що коней на ярмарку було до того багато, що ярмарок нездатний був їх пропустити. Внаслідок цього ціни на коней знизились до крайніх розмірів. Коні розцінювалися по 2-3-5 крб. Поруч низьких цін на коней "Шкірспілка" проводила заготівлю шкір і в межах ліміту платила за кінську шкіру 6-10 крб.

"Кожспілка", ганяючись за виконанням плану заготівлі, використовує момент низького рівня цін, приступає до заготівлі коней - скуповує на убій, не вдаючись в таку "подробицю", чи придатна та або інша коняка для роботи. Коли "Кожспілка" одного разу ганяла на убой табун коней, натрапив ветлікар, що тут же відібрав 8 коней, придатних до роботи.

У погоню за баришами "Кожспілка" навіть зв'язалася з окремими особами, що скуповували коней по 2-3-5 крб., у балках та лісах коней забивали, а шкіри продавали "Кожспільці" по 6-10 крб. До речі сказати, "Кожспілку" притягнено до суду, а посередників її заарештовано.

Встановити точно, скільки знищено коней неможливо, але виходячи з кількості заготовленої "Кожспілкою" шкіри у жовтні та листопаді цього року та порівнюючи цю кількість з кількістю заготовленої шкіри у відповідних місцях 1929 р. виходить, що знищено у цьому районі 216 коней.

Місцеві робітники оцінюють це явище кожен по-своєму. Більшість оцінює це, як наслідок куркульської агітації та напруженістю фуражного балансу, а голова райколгоспспілки взагалі цим питанням не цікавиться і дати будь-які міркування з цього приводу не може. Останнього часу вжиті деякі заходи так лінією адміністративною, як і громадською, але широкої масової роботи ще бракує. Ще блукають коні, хоч ці випадки, порівнюючи з тим, що було раніш, зменшились. Забою коней тепер непомітно, бродячих коней підбирають та розміщують но колгоспах.

Проте, мотиви напруженості фуражного балансу безпідставні і по суті шкідливі, бо за нормами Наркомторгівлі індивідуальний сектор забезпечений повністю й має лишки фуражу - 4000 пудів.

Основні причини, чим А?ожна пояснити нищення худоби в цьому районі, це:

  1. вплив куркульської агітації особливо на середняків, не дбати за худобу ("Мене знищили, а потім тебе");
  2. прагнення збувати фураж по спекулятивних цінах;
  3. за думкою місцевих робітників, одна з причин нищення худоби в цьому районі є насиченість району кіньми, природньою вибраковкою їх та приростом молодняку, що колись йшов на ремонт кінського господарства, а частково на ринок, але оскільки ринок не здатний прийняти пропозицію, то дрібні та старі коні обезцінюються та викидаються геть.

Макарівський р-н. Глитаї вигнали коняку, до шиї причепили казана з ложкою і написали:

"Викопала все:
здала жито і пшеницю;
тепер не маю чого їсти -
їду за границю".

А ось нова форма спекуляції з кіньми, що "підготовлюються" до нищення. Купить спекулянт виснажену коняку за 2-3 крб., застрахує її, продовжує її виснажувати, аж поки коняка не подохне, а потім одержує страховку.

Ось приклади:

Черкаський р-н. Деякі спекулянти скуповують на базарі коні по З-5 крб. та їх страхують. Потім ставлять коня у клуні та годують очеретом. На таких кормах коні гинуть, а спекулянт одержує страховку та 10 крб. за шкіру (з газети "Прапор комуни").

Васильківський р-н. Члени президії Новогригор'ївської сільради відкривають шлях куркулям нищити худобу. Члени президії сільради Щербина та Козленко порізали молодняк і м'ясо продали спекулянтам. Слідом за ними куркулі почали вже одверто нищити худобу. Голова Новогригор'ївської артілі видав колгоспникам Бурні та Щербині грошей, щоб купити молодняк і порізати його (з газети "Радянське село").

Бердичівський р-н. У с. Житницях останнім часом зарізано 8 штук молодняка. Навіть сам уповноважений сільради Вахнінський і той зарізав теля.

Селидівський р-н. Земгромади с Олексіївни та хут. Шевченка по-хижацьки поставилися до справи розвитку тваринництва. Ці земгромади знищили племінних громадських бугаїв. Ініціаторами в цій справі були заможні господарства.

Кам'янецъкий р-н. У районі спостерігаються випадки безгосподарського продажу коней. На вулицях самого районного центру можна зустріти безпритульних коней.

Куркулі ніби-то з причин відсутності в них фуражу, виганяють коней у поле та ліс пастися, спекулюючи пашою. В одного куркуля в селі Бразі, що вигнав коней, бо "не мав чим годувати", знайшли стільки паші, що можна було б прогодувати нею 10 коней. Одна з причин, що коні збувають за безцінок, а пашу продають за велику ціну, це те, що при вступі до колгоспів нових членів оцінюють їхніх коней за одиночними цінами 2-3-4 крб.

Інформгрупа оргсектору НКЗС 18.ХІІ.30 р.

ЦДАЖР України, ф. 27, оп. 11, спр. 77, арк. 1-3. Оригінал.


№ 119
ПОСТАНОВА ЦВК І РАДНАРКОМУ СРСР ПРО ЄДИНИЙ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИЙ
ПОДАТОК НА "КУРКУЛІВ"

23 грудня 1930 р.

Об обложении кулацких хозяйств единым сельскохозяйственным налогом
в индивидуальном порядке

Заслушав доклад Народного комиссариата финансов Союза ССР о ходе обложения кулацких хозяйств единым сельскохозяйственным налогом в индивидуальном порядке, Центральный исполнительный комитет и Совет народных комиссаров Союза ССР постановляют:

  1. Ввиду явно недостаточного выявления количества кулацких хозяйств признать результаты обложения кулацких хозяйств единым сельскохозяйственным налогом в индивидуальном порядке неудовлетворительными.
  2. Предложить правительствам союзных республик обязать местные советы и исполнительные комитеты принять меры к выявлению всех кулацких хозяйств и к обложению их единым сельскохозяйственным налогом в индивидуальном порядке с тем, чтобы закончить взыскание налога с кулацких хозяйств не позднее 15 января 1931 г.
  3. Во изменение постановления Центрального исполнительного комитета и Совета народных комиссаров Союза ССР от 23 июля 1930 г. обизменении ст. 29-й положения о едином сельскохозяйственном налоге (Собр. Зак. Союза ССР.- 1930.- № 37.- Ст. 399) предоставить в РСФСР советам народных комиссаров автономных республик и краевым в областным исполнительным комитетам, а в республиках, не имеющих областного деления, советам народных комиссаров автономных республик по принадлежности видоизменять применительно к местным условиям указанные в ст. 29-й упомянутого положения признаки кулацких хозяйств.
  4. Обязать Советы народных комиссаров союзных и автономных республик и краевые и областные исполнительные комитеты установить тщательное наблюдение за тем, чтобы не допускалось обложение в индивидуальном порядке середняцких хозяйств и за нарушение этого правила привлекать виновных к строгой административной или судебной ответственности.
  5. Предложить Народному комиссариату финансов Союза ССР в трехдневный срок издать инструкцию по применению настоящего постановления.

Председатель Центрального исполнительного комитета Союза ССР М. Калинин

Зам. председателя Совета народных комиссаров Союза ССР Я. Рудзутак

Секретарь ЦИК Союза ССР А. Енукидзе

Москва. Кремль, 23 декабря 1930 г. № 52/766.

Известия ЦИК СССР и ВЦИК,- 1930.- 25 дек.


№ 120
ПОВІДОМЛЕННЯ ГАЗЕТИ "КОМУНІСТ" ПРО НЕДОВИКОНАННЯ
НА УКРАЇНІ РІЧНОГО ПЛАНУ ХЛІБОЗАГОТІВЕЛЬ З УРОЖАЮ 1929 Р.

24 грудня 1930 р.

За даними на 20 грудня річний план хлібозаготівель по зернових культурах виконано зерновою кооперацією на 90,4%. По окремих економічних районах план виконано так: АМСРР - 99,6 %; Степ - 85,8 %; Лівобережжя - 99,2 %; Правобережжя - 94,8 %; Полісся - 95,5 %.

По харчових культурах план виконано на 91,7 %. По окремих економічних районах план виконано: АМСРР - 120 %; Степ - 86,4 %; Лівобережжя - 98,7 %; Правобережжя - 96,9 %; Полісся - 95,7 %.

Дані хлібозаготівель свідчать, що найбільш відстає у заготівлі індивідуальний сектор. На 10 грудня (зведення на 15 грудня Укрзерноцентр не має, бо не було зв'язку з багатьма районами через метеорологічні умови), колгоспи виконали річний план хлібозаготівель на 90,2 %, індивідуальний сектор - на 89,2 %.

Надто незадовільний стан хлібозаготівель по таких районах: Васильківському, Котовському, Новомосковському, Павлоградському, Гуляйпільському, Коларівському, Вознесенському та Анатолівському. Недозвольне відставання цих районів - це наслідок демобілізованих настроїв та відсутності масової роботи. Управа Укрзерноцентр а запропонувала всім райспілкам цих районів негайно вжити заходів, щоб виконати хлібозаготівні плани до 1-го дня третього року п'ятирічки. Ухвалено також надіслати до цих районів спеціальні фонди промкраму, щоб преміювати сільради, які найкраще й швидше виконають річний план хлібозаготівлі.

Управа Укрзерноцентра також констатувала незадовільний стан щодо виконання твердих завдань від куркульсько-заможних господарств.

Райони, що вже виконали річний план, не повинні припиняти хлібозаготівель, доки не виконають завдань з окремих культур.

Управа звертає увагу всієї заготовної мережі на те, що заготівля соняшнику в незадовільному стані. На думку управи це є наслідок недбалого ставлення апарату "Расмасло" до заготівлі соняшника. Надалі слід звернути особливу увагу на те, щоб одержати 100 % соняшника на контрактаційні договори.

Комуніст.- 1930. - 24 груд.


№ 121
ЛИСТ КОЛГОСПНИКА І. Л. ЛЕБЕДЯ З С. ЛЕНІНЕ МЕЛІТОПОЛЬСЬКОГО
ОКРУГУ ДО УКРКОЛГОСПЦЕНТРУ ПРО ВИЛУЧЕННЯ В ХЛІБОЗАГОТІВЛЮ ВСІХ
ЗЕРНОВИХ ФОНДІВ КОЛГОСПУ "ЧЕРВОНІ ЛУКИ"

27 грудня 1930 р.

В Укрколгоспцентр
От колгоспника Лебедя Илариона Леонтьевича с. Ленино
4 квартал. 27 декабря 1930 г.

1. У нас в СОЗе "Червоні луки" при Ленинском сельсовете произошел раздел урожая по едокам, а райколгоспспилка предписывает по трудодням. Я не могу понять, как будет правильно, а посему прошу вас дать мне пояснение, для чего прилагаю копию Великотокмакской райколхоспспилки52

2. Если семья, записавшаяся в феврале месяце 1930 г. в наш СОЗ "Червоні луки", в мае месяце эта семья выписывается из СОЗа, а один член двора сего - пожелавшая остаться в СОЗе, где наш СОЗ ее принял, и поскольку она активно работает в СОЗе (выработала до 1 декабря 179 трудодней), то она потеряла совсем трудовую связь со своей семьей. Больше всего она находилась у своей сестры, где она и столовалась, получая из СОЗа продукты. Теперь она, Антипенко Катерина Макаровна, выходит в ноябре месяце замуж за члена СОЗа, а СОЗ дал ей пая только 9 пуд. 20 фунт., а все члены нашего СОЗа получили на сегодняшний день по 13 пуд., значит она недополучила 3 пуда 20 фунт. Правление СОЗа посылает ее - "иди до своего отца и дополучи" - то мне непонятно, правильно [ли] поступило правление нашего СОЗа?

3. Почему вышестоящие органы не выработают твердой нормы для пропитания человека, чтобы твердо знать, по сколько требуется оставить в СОЗе для каждого члена СОЗа, дабы избегнуть всяких нижестоящих волокит. Например, есть правления СОЗов, которые оставили на едока по 20 ж 25 пуд. и даже 30 пуд., а наш СОЗ поделил по 15 пуд. на едока. Теперь, благодаря нажиму на хлебозаготовку, правление нашего: СОЗа, же находя иного пути, отбирает обратно наш пай, чтобы вывезти в хлебозаготовку. В результате чего у нас осталось пая следующее: до 1 года осталось 3 пуда, от 1 года до 5 годов - 11 пуд., от 5 до 10 годов - 12 пуд., от 10 годов и выше осталось 13 пуд., фураж для лошадей на сегодняшний день остался: ячменя - 565 пуд., овса - 192 пуда, всего 757 пуд.

Лошадей у нас рабочих 74 шт., до нового урожая осталось 6 месяцев, на один месяц на лошадь попадает 1 пуд 28 фунт. Для того, чтобы когда придет весняная посевкампания, чтобы хотя [бы] немного дать больше фуража за счет зимнего периода, наше правление СОЗа решило не давать зерна сейчас, а кормить соломой. А наш Ленинский сельсовет предписывает в обязательном порядке - "выезжайте с подводами возить груз со станции Большой Токмак в завод "Червоний прогрес". Лошади, кормившиеся соломой, не могут работать этой тяжелой работы, а надо им давать зерно, а дать зерно то, что правление оставляет на весняную работу - что же мы будем делать когда придет весняная посевкампания? Мы останемся очень в плачевном состоянии.

По плану нам требуется хлебозаготовки 14 тыс. пуд., а выполнили 9 тыс. пуд., зничит не выполнили еще 5 тыс. пуд. Весняная культура кукуруза и подсолнухи - у нас погибли от стихийного бедствия на 100%, где выезжала специальная комиссия по осмотру этих культур, признали погибшими на 100%. И благодаря халатности нашего Ленинского сельсовета, который подал несвоевременно этот акт, посему погибшую культуру (кукурузу и подсолнухи) считают не погибшей и берут с этих культур хлебозаготовку.

Вот что у нас делается и не могу понять, правильно это делается? А посему прошу Вас не оставить моей просьбы без внимания и дайте пояснение, дабы я мог правильно понимать в этой работе.

К сему И. Лебедь

Гор. Большой Токмак Мелитопольского округа, с. Ленино, 4-й квартал, Илариону Леонтьевичу Лебедь.

ЦДАЖР України, ф. 559, оп. 1, спр. 350, арк. 7, 9. Оригінал. Рукопис.


52 Копія збереглася. Йдеться про звернення Великотокмацької райколгоспспілки "До всіх колгоспів" про необхідність розподілу наслідків господарювання по трудоднях.- Док. № 121.


№ 122
ЗАЯВА ЗАСУДЖЕНОГО СЕЛЯНИНА П. П. ПАРАВИШНИКОВА
ПРО ПОМИЛУВАННЯ

31 грудня 1930 р.

До Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету
гр. Паравишникова Петра Павловича,
засудженого за арт. 58-м КК

Заява про помилування

25 жовтня цього року [1930 р.] виїздна сесія народного суду Артемівського р-ну засудила мене за арт. 58-м КК до 5 років позбавлення волі з додержанням його в віддалених місцях ув'язнеyня з поразкою в правах 5 років після відбуття міри соцзахисту.

Міжрайонний суд м. Сталіно вирок нарсуду Артемівської округи залишив без наслідків.

Я з своєю родиною користувався землею в розмірі коло 4 дес. землі на 4 їдців. Згідно хлібозаготівчому плану на мій двір повинно було внести 58 пуд. хліба. Я вніс належний хліб, але через декілька тижнів знов, одержав відношення від сільради, що я повинен внести на протязі 24 год. ще 168 пуд. хліба.

З огляду на те, що із засіяної землі 4 га півтори десятині; загинуло. про що був складений відповідний акт, я не мав змоги [внести] накладений [на] мене хліб, тому що частину хліба ми поїли, а частину залишили для посіву. Цей план до двору, що був мені доведен, я не мав ніякої змоги виконати, про що я й доводив, до сільради, яка не звернула на це ніякої уваги.

Я сам бувший робітник шахти "Голандський рудник", де я проробив на протязі 10 років. Батьки мої теж були батраками, про що може ствердити й сільрада. Сільрада весь час вважала мене як середняка, про що й видала мені довідку. Це ще стверджується тим, що я не куркуль, що мого сина було прийнято до лав Червоної Армії в 1928 р., це й зараз він кулеметником.

Те, що я найманої праці не вживав, видно з того, що я в 1930/31 рр. був обкладений в 34 крб. не як експертник, а надлишка з зарплати. В 1928 р. мене було притягнуто до відповідальності за нездачу хліба, але судом мене було виправдано. У мене особисті рахунки з головою сільради гр. Полтавцем, який добивається мене зовсім знищити. Все майно у мене відібрано, а родину вигнали з хати, а зараз я ще судом засуджений на висилку.

Все свое життя я працював сам без найманої праці, та добивався про зміцнення свого господарства. Я сам почав добиватися ще до суда, щоб мене було прийнято до колгоспу, але як неправильно обкладений в експертному порядкові, мені в цьому було відмовлено. Ініціатива всього цього була з боку того ж голови сільради - Полтавцева.

Мені зараз 62 роки. Мене вже всього знищено, але я звертаюсь до Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету з проханням мене помилувати, та дати мені змогу надалі довести свою лояльність до радвлади53.

31.ХІІ.30 р.

Паравишников

ЦДАЖР України, ф. І, оп. 7, спр. 1788, арк. 217-218. Оригінал. Рукопис.


53 Висновок членів ВУЦВК по справі П. П. Паравишникова: "Відмовити". Документи повернуто в листопаді 1931 р.- Док. № 122.




  Чорна тінь голодомору


Книга про Голодомр 1932 - 1933 років в Україні в документах ГПУ та НКВД

Частина 1  (pdf)

Частина 2  (pdf)

Частина 3  (pdf)

Частина 4  (pdf)

Додаток (pdf)


Опис колекції документів ГДА СБ України “Голодомор 1932-1933 рр. в Україні”